15 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/957/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Кузьмича С.М., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Дроздовській Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (суддя- Подлісна І.М., ухвалене в м. Тернополі повний текст складено 21.04.2018р.) у справі №819/258/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з наведених в ньому підстав просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови включення до складу розрахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в загальній сумі 26 116,50 грн., з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 11 311,00 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 9 437,00 грн., одноразової премії в сумі 1 900,00 грн. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 3468,50 грн., які зазначені у довідці про додаткові види грошового забезпечення та премії за 2015-2017 рр. Управління ДСНС України у Тернопільській області, а також зобов'язати відповідача включити до складу розрахунку його пенсії додаткові види грошового забезпечення в загальній сумі 26 116,50 грн., та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з моменту її призначення.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, та посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги зокрема зазначає, що відповідно до положень статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” не передбачено включення до складу грошового забезпечення таких виплат, як матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія. Зазначає, що такі виплати мають тимчасовий характер, є разовими компенсаційними та заохочувальними виплатами, не належать до складу додаткових видів грошового забезпечення, а тому не повинні враховуватись при обчисленні розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Також зазначає про не включення, компенсації за невикористані відпустки до складу розрахунку пенсії.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та просить залишити його без змін. розгляд справи провести за його відсутності.
Сторони будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися та явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Згідно довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 02.01.2018 р. № 2-3/31 позивач отримав в 2015 р. - 2017 р. додаткові види грошового забезпечення у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 11311,00 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань в сумі 9437,00 грн. та одноразової премії в сумі 1900,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії з урахуванням довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 02.01.2018 р. № 2-3/31, проте листом від 29.01.2018 № 81/Ц-11 відповідач відмовив позивачу щодо перерахунку зазначеної пенсії, мотивуючи тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та одноразова премія мають тимчасовий характер, а тому не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні положень ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
ОСОБА_1 не погодившись з даною відмовою пенсійного органу звернувся в суд з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що орган Пенсійного фонду України неправомірно не нарахував та не виплатив пенсію позивачу з урахуванням довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 02.01.2018 р. № 2-3/31.
Колегія суддів апеляційного суду з приводу таких висновків суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне
Частиною першою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (далі - Порядок № 393), пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 встановлені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, у переліку яких відсутні: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, нагородні та компенсація за невикористану відпустку.
Таким чином, законодавством передбачено включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія військовослужбовцям та деяким іншим категоріям осіб відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії не враховуються такі складові грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
При цьому, апеляційний суд вважає, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який є вичерпним.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні розміру пенсії, оскільки відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі №819/258/18 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повне судове рішення складено 19.04.2019р.