про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2673/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -ОСОБА_1
суддів -ОСОБА_2
ОСОБА_3
перевіривши апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2018 року у справі № 569/1877/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2018 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_4 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Рівненська митниця ДФС подала апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, шляхом надіслання на адресу суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин його пропуску.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900726477880 копію ухвали від 11.03.2019 р. вручено скаржнику 25 березня 2019 року.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25.04.2018 року в справі №569/1877/18.
Вказана заява апелянта (відповідача) обґрунтована тим, що ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 року повернено апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС, у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів відповідача. Надалі, скаржник повторно подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року також повернено, у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів відповідача. Вважає апелянт, що наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку звернення з цією апеляційною скаргою, зареєстрованою судом першої інстанції 17.12.2018 року.
Суд апеляційної інстанції обговоривши доводи отриманої заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Закріплений у статті 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права в Україні.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.
Крім того, колегією суддів враховано, що на спірні правовідносини поширюються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені статтею 286 КАС України, відповідно до вимог частини 4 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Також, з матеріалів справи видно та зазначено апелянтом в заяві про поновлення строку, що апеляційна скарга Рівненської митниці ДФС двічі поверталась скаржнику з одних і тих же підстав, а саме, у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження повноважень на представництво інтересів відповідача.
Колегія суддів враховує, що Рівненська митниця ДФС є суб'єктом владних повноважень і зобов'язана дотримуватись вимог процесуального законодавства щодо порядку провадження в адміністрвтивних справах, зокрема належним чином оформляти документи, що підтверджують повноваження її представників.
Враховуючи наведене, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами, однак, вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження свідчать про відсутність таких обставин.
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким, чином, оскільки, наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 286, 299, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви Рівненської митниці ДФС про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 квітня 2018 року у справі № 569/1877/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3