Справа № 826/6189/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
16 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,
за участю:
секретаря Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" звернулось до суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС про визнання протиправними та скасування: рішення про визначення коду товару від 27.12.2016 № КТ-903000000-0143-2016 та картку відмови в прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 03.02.2017 № 903070000/2017/00002; зобов'язання здійснити митне оформлення товару, задекларованого за додатковою декларацією від 27.12.2016 № 903070000/2016/006250 (ІМ-40 типу ДТ) до тимчасової декларацій, за кодом товару - 2710194300 згідно УКТЗЕД.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Доводи апелянта зокрема обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення відповідача суперечать положенням чинного законодавства, та прийнятті без врахування наданих митним брокером документів. Також вказано, що з метою підтвердження попередньо заявленого коду товару Митним брокером було надано лист № 26/12-3 від 26.12.2016, до якого було додано сертифікат якості № 1630-0008/16-00765.003 від 26.12.2016, виданий Лабораторією ІП «СЖС Україна» за результатами дослідження зразків товару, що не досліджено судом першої інстанції та чому не надано правової оцінки в оскаржуваному рішенні суду. Крім того, судом було залишено поза увагою ту обставину, що код товару, про який наголошував митний брокер, також був зазначений в копії експортної митної декларації країни відправлення ВМД № 16LTSG4000ЕК012228 від 16.12.2016 (графа 33, код товару - 2710194300) згідно Гармонізованої системи опису та кодування товарів, розробленої Всесвітньою митною організацією, що відповідає саме «важким дистилятам».
Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати.
Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції, просив залишити без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "СОКАР ЕНЕРДЖІ Україна" (Покупець), з однієї сторони та АТ "ORLEN LIETUVA" (Продавець, Республіка Литва), з іншої сторони укладено договір купівлі-продажу № LT/16/009/R/TW/E від 18.12.2015.
За умовами цього Договору Продавець зобов'язується продати, Покупець - купити товар або товарну партію на умовах, зазначених у цьому договорі (п.3.1). Загальна кількість Товару - це зазначена в Спеціальній частині Договору кількість Товару, яку Покупець має купити, а Продавець продати на протязі року або іншого періоду часу, встановленого Сторонами Договору в Спеціальній частині (п.5.1).
З метою декларування товарів позивача в митних органах ДФС України, між ТОВ "СОКАР ЕНЕРДЖІ Україна" та ТОВ "Авантаж Інспект" (далі - Митний брокер) укладений договір доручення на декларування товарів від 01.01.2016 № 10-01/01-1.
В межах запланованої поставки партії нафтопродуктів, 20.12.2016 Митним брокером подано до Енергетичної митниці попередню митну декларацію від 20.12.2016 № 903070000/2016/026128 в режимі ІМ-40 EE.
В подальшому, не володіючи точними відомостями про характеристики товару, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку та враховуючи приписи ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України, Митним брокером заповнено та подано відповідачу тимчасову декларацію від 20.12.2016 № 903070000/2016/006138 в режимі ІМ-40 ТН.
Позивачем віднесено заявлений товар до "важких дистилятів" та класифіковано за кодом УКТЗЕД - 2710194300.
Водночас, рішенням про визначення коду товару від 27.12.2016 № КТ-903000000-0143-2016 спірний товар визначено за кодом УКТЗЕД - 2710192900.
Реалізуючи право на оскарження рішення про визначення коду товару, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України подавши скаргу від 06.01.2017 № 07.
За результатами її розгляду Державна фіскальна служба України лист від 02.02.2017 № 1960/6/99-99-19-02-03-15 "Про розгляд скарг" відмовила в задоволенні скарги, зазначивши про відсутність підстав для відкликання оскаржуваного рішення про визначення коду товару.
Не погоджуючись із зазначеними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем правомірно зроблено висновок, що за своїм фракційним складом, задекларований позивачем товар слід класифікувати за кодом УКТЗЕД 2710192900, а відтак підстави для скасування рішення про визначення коду товару відсутні.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Положеннями ст. 69 Митного кодексу України встановлено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з частиною 7 статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Приписами ст. 246 Митного кодексу України передбачено, що метою митного оформлення визначено забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Так, відповідно до статті 266, частини 1 статті 318 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України та сплатити митні платежі.
Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Як вбачається з рішення Енергетичної митниці ДФС про визначення коду товару від 27.12.2016 № КТ-903000000-0143-2016, заявлений Митним брокером (ТОВ "Авантаж Інспект") код товару згідно УКТЗЕД - 2710194300 ("Паливо дизельне Арктик" клас 2 (CS 51), (ДП-АРК-Євро5-В0), кількість 78,391 тис. л. у літрах приведених до температури 15 гр. С з вмістом сірки 7,7 мг/кг. (0,00077 мас. %) фракційний склад: при 210 гр. С відганяється 31.0 об. %, при 250 гр. С відганяється 64.5 об.% при 306,5 гр. С відганяється більше 95 об.%., температура спалаху - 57,0 гр. С), був змінений відповідачем на код товару згідно УКТЗЕД - 2710192900 "№ 1 - Середній дистилят, "Паливо дизельне Арктик" клас 2 (CS 51)" з вмістом сірки 7,7 мг/кг, (0,00077мас.%). Фракційний склад: при температурі 210 град. С відганяється 31 об%; при температурі 250 гр. С відганяється 65 об%; при температурі 308 град. С відганяється 95 об%.
При цьому, Державною фіскальною службою України розроблено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом від 09.06.2015 №401.
Згідно із додатковими примітками до Групи 27 "Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні" Розділу V вказаних Пояснень передбачено, що у товарній позиції 2710:
(c) термін "середні дистиляти" (товарні категорії 2710 19 11 - 2710 19 29) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 90 об.% яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210 °С і 65 об.% або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 °С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86);
(d) термін "важкі дистиляти" (товарні категорії 2710 19 31 - 2710 19 99 та 2710 20 11 - 2710 20 90) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 65 об.% яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 °С за методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTM D 86), або фракції, відсоток перегонки яких при температурі 250 °С не може бути визначений за цим методом.
Натомість, у паспорті якості заводу-виробника від 15.12.2016 №119922 (для залізничних в/ц №50192061, 74993361), №119922 (для залізничних в/ц №50440825, 50424472), які видавались виробником під час завантаження товару до вагоно-цистерн та надійшли разом з вантажем та іншими товаросупровідними документами, зазначено, що при температурі 210 гр.С переганяється 31об.% продукту та при температурі 250 гр.С - 65 об.% продукту (за методом ISO 3405), а тому митницею віднесено вищевказаний товар до "середніх дистиляторів" за кодом 2710 19 2900.
Вважаючи дії митниці необґрунтованими, декларантом подано лист АТ "ORLEN Lietuva" від 20.12.2016 D12(12.11-9)-0826 з інформацією щодо помилкового зазначення об'єму перегонки при 250 °С, де вказано, що вірним слід вважати об'єм перегонки 64 об.%. та відповідно до частини 2 статті 266 Митного кодексу України декларантом здійснено відбір проб для проведення лабораторної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 356, частини 6 статті 365 Митного кодексу України, взяття проб/зразків товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
Взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, посадовими особами інших державних органів, а також декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного органу доходів і зборів.
Відповідно до частини 7 статті 356 Митного кодексу України, декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів.
Згідно з частинами 3, 17 статті 356 Митного кодексу України, проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.
Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 9 розд. 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.07.2012 за № 1085/21397 (далі - Порядок №650), якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
Відповідно до частини 1 статті 357 Митного кодексу України взяті проби (зразки) під митним забезпеченням разом з актом про їх взяття доставляються поштою або посадовою особою органу доходів і зборів до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або до іншої експертної установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертиз).
Згідно з частиною 8 статті 357 Митного кодексу України, за результатами проведених досліджень (аналізів, експертиз) експерт готує висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У відповідності до частини 5 статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Згідно з пунктом 11 розділу 3 Порядку № 650 у разі виникнення складного випадку класифікації товару ПМО або митним постом готується запит до ВМП у паперовому або електронному вигляді.
Відповідно до частини 11 статті 357 Митного кодексу України у разі недостатньої ясності та повноти висновку експерта може бути призначено додаткове дослідження (аналіз, експертиза), яке доручається тому самому або іншому експертові.
Частиною 12 статті 357 Митного кодексу України визначено, що у разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту.
Надалі, отримавши результати лабораторної перевірки, керуючись статтею 261 Митного кодексу України, на підставі даних досліджень лабораторії декларантом ТОВ "Авантаж Інспект" Недєлком Ю.Є. 27.12.2016 подано електронну митну декларацію, типу ІМ40ДТ, якій присвоєно № 903070000/2016/006250.
Додатково декларантом подано лист ТОВ "Авантаж Інспект" від 26.12.2016 № 26/12-3 з інформацією про отримання сертифіката якості з результатами проведення досліджень відібраних декларантом проб. Дослідження проводилися лабораторією ІП "СЖС Україна" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 103).
В наданому, даною лабораторією, сертифікаті від 26.12.2016 № 1630-0008 вказано фракційний склад: при 250°С відганяється 64.5 об.%., що відрізняється від фракційного складу у паспорті якості заводу виробника.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що під час аналізу інформації, заявленої в митній декларації та в поданих документах, які були подані декларантом з ЕМД від 27.12.2016 № 903070000/2016/006250 до митного оформлення, виявлено розбіжності фракційного складу: згідно паспорту якості від 15.12.2016 № 119922, який надійшов в якості товаросупровідного документу перегонка при 250°С становила 65,0 об.%. Натомість, згідно висновку лабораторії ІП "СЖС Україна" від 26.12.2016 № 1630-0008 - об'єм дистиляту при температурі 250°С становив 64,5 об.%.
Колегія суддів, досліджуючи матеріали справи вказує на те, що декларантом при здійсненні митного оформлення спочатку було подано документи, які свідчили про те, що перегонка при 250°С становила 65,0 об.%, що і було покладено в основу оскаржуваного рішення про зміну коду товару за УКТ ЗЕД, та вчинено відповідачем правомірно, з огляду на інформацію, яка містилась в наданих самим же декларантом документах.
Разом з тим, колегія суддів критично оцінює наданий в подальшому сертифікат якості від 26.12.2016 № 1630-0008 з результатами проведення досліджень відібраних декларантом проб, які проводилися лабораторією ІП "СЖС Україна", позаяк судом апеляційної інстанції встановлено, що при відібранні проб товару не було повністю дотримано процедуру відбору, а саме не проставлено пломбу посадовою особою відповідача на експериментальних зразках, а проби доставлено в лабораторію представником декларанта, що суперечить приписам ч. 1 ст. 357 МК України.
Крім того, в контексті ст.ст. 73 - 76 КАС України, вказаний вище сертифікат якості та доводи апелянта про те, що код товару, про який наголошував митний брокер був зазначений в копії експортної митної декларації країни відправлення ВМД № 16LTSG4000ЕК012228 від 16.12.2016 (графа 33, код товару - 2710194300) не можуть визнаватись належною аргументацією обґрунтованості доводів позивача, оскільки жодним чином не спростовують правомірність висновків Енергетичної митниці ДФС та дій останньої при митному оформленні вказаного вище товару.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, який належно та повно встановив обставини справи та вказав, що відповідачем правомірно зроблено висновок, що за своїм фракційним складом, задекларований позивачем товар слід класифікувати за кодом УКТЗЕД 2710192900, а відтак підстави для скасування рішення про визначення коду товару відсутні, відповідно колегією суддів не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
(Постанову у повному обсязі складено 18.04.2019)
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя Г.В. Земляна
Суддя В.П. Мельничук