11 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2854/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.
з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 23 січня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Лозинським С.О. у м. Ратне) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 про порушення митних правил №1147/20500/17 від 26.04.2017, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 23.01.2019 позов було задоволено. Скасовано оспорювану постанову, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем порушено строк вивезення транспортного засобу, ввезеного в режимі транзиту та не надано жодних документів, які б підтверджували факт обставин непереборної сили або аварії.
Від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку із сімейними обставинами, не надавши при цьому доказів.
Колегія суддів вважала за необхідне відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки належних та допустимих доказів його обґрунтованості суду не надано.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В контексті положень частини другої статті 313 цього Кодексу неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не є перешкодою для проведення судового розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване судове рішення змінити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 04.04.2017 державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Доманове» Волинської митниці ДФС ОСОБА_3 було складено протокол про порушення митних правил №11147/20500/17 відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.
У протоколі про порушення митних правил зафіксовано, що 11.02.2017 о 09 год 41 хв ОСОБА_4 в режимі «транзит» ввіз по зеленому коридору на митну територію України через митний пост «Доманове» Волинської митниці ДФС, автомобіль марки «Fiat Scudo», реєстраційний номер WZY67ER (країна реєстрації - ОСОБА_5), VIN код - ZFA22000012600306, термін вивезення якого з митної території України закінчився 21.02.2017, чим перевищено встановлений ст.95 МК України граничний строк транзитних перевезень.
Постановою у справі про порушення митних правил №11147/20500/17 від 26.04.2018 ОСОБА_4 було визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №1118 від 17.11.2005, транспортний засіб для здійснення митного контролю може бути пред'явлений митному органу як власником, так і уповноваженою особою. Однак жодної інформації про приналежність автомобіля позивачу, надання позивачу права на користування чи розпорядження цим автомобілем відповідачем не надано. Відтак, суд першої інстанції вважав, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, разом з тим, не може погодитись з підставами закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У статті 90 МК України міститься визначення, за яким транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
У пункті 57 частини 1 статті 4 МК України закріплено визначення поняття «товари», якими є будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Відповідно до ч.1 ст.381 МК України, громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Згідно п.1 ч.1 ст.95 МК України, строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч.3 ст.470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил згідно п.1 ч.1 ст.491 МК України є підставою для порушення провадження у справі про порушення митних правил.
Частиною першою статті 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику
За змістом ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно пункту 3 розділу 1 Правил №1118, транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і уповноваженою особою.
Відповідно до п.7 р.1 Правил №1118, власник транспортного засобу або уповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду і подає оригінали та ксерокопії, крім іншого, документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Пунктом 9 розділу 1 Правил №1118 передбачено, що транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження), не підлягає пропуску через митний кордон України.
Проте, зазначені норми Правил №1118 залишились поза увагою відповідача.
Ухвалою від 18.12.2018 Ратнівський районний суд витребував у відповідача належним чином завірені копії документів, що підтверджують право власності або право користування ОСОБА_1 на транспортний засіб марки «Fiat Scudo», реєстраційний номер WZY67ER (країна реєстрації - ОСОБА_5), VIN код - ZFA22000012600306; реєстраційні (технічні) документи на вказаний транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом, а також митну декларацію.
Проте, відповідач жодних документів щодо наявності у позивача такого права на спірний транспортний засіб та уповноваження будь-яких осіб на пред'явлення ним автомобіля для здійснення митного контролю і митного оформлення не надав.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що Волинською митницею ДФС митні процедури з ввезення в режимі «транзит» вказаного вище транспортного засобу здійснені неналежно, з порушенням Правил №1118, без з'ясування при митному огляді інформації щодо власника транспортного засобу чи уповноваженої особи, а також даних реєстраційних документів на транспортний засіб з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який викладений по даній справі та вважає, що відповідачем безпідставно оформлено ввезення вказаного транспортного засобу в режимі «транзит» на ім'я ОСОБА_1
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.10.2018 по справі №166/722/17.
В той же час, повноваження суду при вирішенні справ про адміністративні правопорушення визначені ч.3 ст.286 КАС України.
Пунктом 3 частини 3 цієї статті передбачено повноваження суду закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи ці особливості, закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення відбувається на підставі п.3 ч.3 ст.286 КАС України, а не на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки адміністративний суд є судом, який здійснює аналіз рішень суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення, а не розглядає матеріали про адміністративні правопорушення.
Таким чином, судом першої інстанції допущено порушення норми процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є : 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої цієї статі, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
У зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що стосуються використання повноважень, наданих КАС України при прийнятті рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині, що стосується закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 23 січня 2019 року по справі №166/616/17 - змінити, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України закрити на підставі пункту 3 частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
У решті рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 23 січня 2019 року по справі №166/616/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді ОСОБА_7
ОСОБА_8
Повне судове рішення складено 19.04.2019.