про повернення апеляційної скарги
19 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3034/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -ОСОБА_1
суддів -ОСОБА_2
ОСОБА_3
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі №1340/6135/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №7900726538618 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 27 березня 2019 року.
На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, подано до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору, зупинення або відстрочення провадження у справі №857/3034/19 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування) та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Виходячи з системного аналізу статтей 55, 129 Конституції України, статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
Так, положеннями частини першої статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За правилами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З наведених норм слідує, що підставою для звільнення сплати судового збору є майновий стан скаржника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 77, 133 КАС України покладається на заінтересовану сторону.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Право на звільнення від сплати судового збору мають у тому числі і бюджетні установи, однак, якщо вони діють як суб'єкти владних повноважень, та обмежене фінансування такої установи не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано суду належних доказів на підтвердження важкого майнового стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в сплаті судового збору.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору. В будь якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.
Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 2 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Таким чином, розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі 21-5496а15.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи те, що апеляційна скарга повертається скаржнику, підстави для зупинення провадження у вказаній справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору, зупинення або відстрочення провадження у справі №857/3034/19 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі №1340/6135/18 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3