Справа № 640/5595/19
18 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,
розглянувши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "С СКАРД СЕРВІС" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2019 повернуто заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору, та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом надання суду документа про сплату судового збору.
У межах встановленого судом строку, скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору/продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, посилаючись на тривалість оплати судового збору.
Частиною другою та третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Таким чином, з метою забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, а також виконання обов'язку суду з перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Стосовно вимоги про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.
Імперативними приписами частин 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
У випадку, якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Керуючись статтями 34, 121, 248, 256 КАС,
Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору/продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задовольнити частково.
Продовжити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 недоліків на п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.
Суддя Земляна Г.В.
Суддя Мельничук В.П.