Справа № 346/5849/18
Провадження № 2/346/516/19
15 квітня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі:
головуючого судді - Потятинника Ю.Р.,
з участю: секретаря - Васильчук Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, -
Позивач звернулася до суду з позовом, який мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 - є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Коломия, вул.. Григорія Тютюнника (колишня - ОСОБА_3), 21/1, що підтверджується договором дарування від 9 серпня 1978 року, який посвідчено нотаріусом Коломийської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим № Д-284.
В його житловому будинку, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Григорія Тютюнника (колишня - ОСОБА_3), 21/1 зареєстровані син, ОСОБА_5, 19876 року народження, донька, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та чоловік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою №4472 від 20.09.2018 року.
Однак, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживає в її будинку близько двох років, її особистих речей у будинку немає, жодних витрат по утриманню та збереженню житлового будинку вона не несе.
Частиною 1 статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст.. 150 Житлового кодексу України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
Будь-яких усних чи письмових домовленостей між відповідачем та нею стосовно її проживання у її будинку - не існує.
Ч. 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред»являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивачем неодноразово вживалися заходи для досудового врегулювання спору, але відповідач не хоче добровільно знятися з реєстрації, тому вирішення можливе тільки в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене та існуючі обставини даної справи, вважає, що її права як власника вказаного нерухомого майна є порушеними відповідачкою, а тому підлягають захисту.
Вона та її чоловік являються пенсіонерами та людьми похилого віку, оскільки донька зареєстрована в її будинку їм не призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що ставить їх в над скрутне матеріальне становище.
ЇЇ прізвище «Марчук» було змінено на «Горбатюк» у зв'язку із одруженням, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу виданим Коломийським міським відділом ЗАГС Івано-Франківської області від 22 липня 1978 року, серія І-НМ №310350.
Довідкою виданою відділом архітектури та містобудування Коломийської міської ради від 11.10.2018 року №314/16-21 підтверджується факт, що згідно рішення виконавчого комітету міської ради №224 від 18.07.1995 року «Про уточнення назв вулиць м. Коломиї» змінено назву вул. ОСОБА_3 на вул.. Григорія Тютюнника в м. Коломиї.
На підставі вищенаведеного позивач просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування житлом, а саме: житловим будинком , що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Коломия, вул.. Григорія Тютюнника (колишня - ОСОБА_3), 21/1.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася про час і місце судового розгляду, згідно чинного законодавства, а тому суд вважає, що справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, а саме: копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків позивача; копії паспорта та картки платника податків ОСОБА_6 - чоловіка позивача; копію довіреності посвідченої приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу 17.09.2018 року за реєстровим номером 2585; копію договору дарування 9 серпня 1978 року посвідченого нотаріусом Коломийської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим № Д-284; довідку видану управлінням надання адміністративних послуг 20 вересня 2018 року про склад сім'ї позивача; копію свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7; довідку видану відділом архітектури та містобудування 11 жовтня 2018 року №314/16-21 про те, що згідно рішення виконавчого комітету міської ради №224 від 18.07.1995 р. «Про уточнення назв вулиць м. Коломиї» змінено назву вул. ОСОБА_3 на вул. Григорія Тютюнника в м. Коломиї, - суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні з урахуванням вищевказаних доказів не спростовано доводи позивача, про те, що відповідач у вищевказаній квартирі не проживає більше 2 років, комунальні послуги за користування житловим приміщенням не сплачує, не приймає участь у спільному побуті, що створює перешкоди позивачу в користуванні житловим будинку, які слід усунути шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом, а саме: житловим будинком , що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Коломия, вул. Григорія Тютюнника (колишня - ОСОБА_3), 21/1.
На підставі викладеного та ст. 391 ЦК України, керуючись ст. ст. 247 ч.2, 263-265, 268, 280- 289 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити. Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування житлом, а саме: житловим будинком , що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Коломия, вул. Григорія Тютюнника (колишня - ОСОБА_3), 21/1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою, яка може бути поданою відповідачем протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Потятинник Ю. Р.