Справа № 826/5992/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
18 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Губської О.А.,
Беспалова О.О.,
за участю
секретаря судового засідання Коломійцевої А.О.,
представника відповідача Макаренко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Келеберда В.І.) у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2016 року №0056591203, №0056601203.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року задоволено позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.11.2016 року №0056591203, №0056601203.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються, були матеріали камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю за січень-вересень 2016 року ОСББ «Вишневий Дім». Зазначено, що згідно з інформацією, наданою листом ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.12.2016 №6306/8/26-51-12-03 та відповідно до даних земельного кадастру, отриманого з Департаменту земельних ресурсів КМДА ОСББ «Вишневий Дім» є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 90:291:130 загальною площею 11 661,00 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 7а (нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 8 608 668,07 грн., а під час проведення камеральної перевірки за січень-вересень 2016 рік на підставі витягу з бази даних «Кадастр» по юридичних особах на '27.09.2016 встановлено заниження суми податкового зобов'язання з земельного податку за перевіряємий період на загальну суму 3 184,28 грн. Також апелянт вказує, що ОСББ «Вишневий Дім» не подана податкова декларація з плати за землю за 2016 рік, чим порушено п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України.
Від позивача до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції з позовної заяви встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у місті Києві проведено камеральну перевірку ОСББ «Вишневий дім», за результатом якої складено акт від 31.10.2016 №9654/26-51-12-03-36682769 (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено, що позивачем не подано обов'язкову податкову звітність по земельному податку за 2016 рік та не задекларовано податок на загальну суму 3184,28 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.11.2016: №0056601203, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 170,0 грн., №0056591203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 3 980,35 грн. (за основним платежем 3 184,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 796,07 грн.
За результатом адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення від 21.11.2016 року №0056591203, №0056601203 є протиправними та такими, що прийняті відповідачем норм законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.
Так, підставою для прийняття спірних рішень став висновок відповідача про те, що позивач є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 90:291:130 загальною площею 11661,00 кв.м, що розташована за адресою: вул. Вишняківська 7-а, м. Київ, та, відповідно до положень Податкового кодексу України, відповідач вважає, що останній є платником земельного податку та зобов'язаний подавати відповідну звітність.
З'ясовуючи питання правомірності нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання з земельного податку та застосування штрафної санкції за неподання звітності, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
Так, за визначенням підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України:
земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);
землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Пунктом 287.1 статті 287 ПК України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
З аналізу наведених норм вбачається, що платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно ст. 42 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Згідно з положеннями ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
Згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Так, ОСББ «Вишневий дім» зареєстровано як юридична особа з основним видом економічної діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об'єктів.
Зі змісту акта перевірки вбачається, що у користуванні ОСББ "Вишневий дім" перебуває земельна ділянка, що розташована по вул. Вишняківська 7а у м. Києві.
Одночасно, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСББ "Вишневий дім" реєструвались документи, що посвідчують право власності/користування земельними ділянками на території м. Києва за ОСББ "Вишневий дім". Матеріали справи не містять і доказів того, що ОСББ «Осокорки-Київ» є користувачем земельної ділянки, що розташована по вул. Вишняківська 7а у м. Києві.
У свою чергу, апелянтом не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції жодних доказів існування правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, які б підтверджували право постійного користування ОСББ "Вишневий дім" останньою.
Відповідач в акті перевірки та апеляційній скарзі посилається на дані земельного кадастру отримані з Департаменту земельних ресурсів КМДА, проте копії відповідної довідки в матеріалах справи відсутні.
Окрім того, колегією суддів при з'ясуванні обставин справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 90:291:130 в Публічній кадастровій карті України відсутня, і доказів належності такої позивачу на будь-яких правах судом не встановлено.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач набув статус власника або землекористувача щодо земельної ділянки загальною площею 11661 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, 7а, та фактично являється власником або користувачем такої земельної ділянки, колегія суддів вважає безпідставним нарахування позивачу грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб та штрафних санкцій за неподання обов'язкової податкової звітності по земельному податку за 2016 рік, що вказує на наявність правових підстав для задоволення позов.
Колегія суддів зазначає, що відсутність зареєстрованого за позивачем права власності або користування земельною ділянкою виключає обов'язок останнього сплачувати земельний податок.
За визначенням пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не є платником земельного податку за вказану вище земельну ділянку, неправомірним є застосування контролюючим органом штрафних санкцій за неподання декларації з даного податку.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18 квітня 2019 року.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.А. Губська
О.О. Беспалов