Справа № 466/8861/18
09 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді - ОСОБА_1
при секретарі - Окілка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львові справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування 42 105 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
В обґрунтування вимог покликається на те, що 18.09.2015 року між ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу АМ № 099773, предметом якого є страхування автомобіля НОМЕР_1, згідно якого ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" взяло на себе зобов"язання в разі настання події, яка є страховим випадком здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник в свою чергу зобов"язався дотримуватись умов договору страхування.
28.03.2016 р. в м. Львів, по вул. Шептицьких, буд.42 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «VW TOUAREG», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «ЗАЗ 1102», державний реєстраційний номери ВС 2709 ВО, під керуванням ОСОБА_2.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 22.04.2016 року у справі № 466/3417/16-ц. відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Цивільна відповідальність Відповідача «ЗАЗ 1102», державний реєстраційний номери ВС 2709 ВО була застраховано у ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» згідно поліса АЕ/4278859.
Потерпілий звернувся до позивача з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо - транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.
Позивач на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та виходячи із звіту здійснив виплату страхового відшкодування на користь Потерпілого в розмірі 91 105,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
Позивач звернувся до Страхової Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Остання здійснила виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме: у розмірі 49000 грн..
На теперішній час залишається несплаченою різниця між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу та сума франшизи, а саме: 42105,90 грн., яка підлягає стягненню з відповідача .
Представник позивач у судове засідання не з'явився, разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи за його відсутності, та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, та постановлення заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час була повідомлена у встановленому порядку, про причини неявки не повідомив. Відповідачу була скерована копія позову з пропозицію надати відзив на позов у порядку та строки встановлені ст. 178 ЦПК України. Відповідачем відзиву на позовну заяву не представлено. Клопотань на адресу суду не надходило.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З"ясувавши дійсні обставини справи, права та обов"язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.
Судом встановлено, що 28.03.2016 року о 08.55 год. у м. Львові по вул. Шептицьких, 42, гр. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3, виїжджаючи з місця стоянки перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, внаслідок чого автомобілі отримали технічні пошкодження, порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 22.04.2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вищевказаному ДТП.
18.09.2015 року між ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу АМ № 099773, предметом якого є страхування автомобіля НОМЕР_1, згідно якого ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" взяло на себе зобов"язання в разі настання події, яка є страховим випадком здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник в свою чергу зобов"язався дотримуватись умов договору страхування.
Власником автомобіля НОМЕР_1 є ОСОБА_3
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_5, на момент ДТП була застрахована в ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування ".
Потерпілий ОСОБА_3 28.03.2016 р. звернувся до позивача з заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо - транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу АМ № 099773.
ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього та виходячи із звіту здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 91 105, 90 грн., що підтверджується платіжним дорученням, що стверджується платіжними дорученнями долученими до матеріалів справи.
ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулась до Страхової компанії Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Остання здійснила виплату відшкодування в межах ліміту відповідальності, а саме: у розмірі 49000 грн.
Позивачем була скерована претензія про сплату відшкодування, на що відповідачем була надана відповідь про відмову у сплаті відшкодування, при цьому викласти свої доводи у заперечення заборгованості, відповідач у судовому порядку не забажав, в судове засідання не з"явився, відзиву не подав, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
ЦК України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме: особисте, майнове та страхування відповідальності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.
Нормами цивільного законодавства передбачено право зворотної вимоги за декількома правовідносинами.
Відповідно до ст.993ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993ЦК України і статті 27Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
Позов заявлено з підстав ст.1116,1188,1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».
В даному випадку, підстави для подання регресного позову, що передбачені ст.38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відсутні.
Суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами є суброгацією, а вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" є похідною вимогою від суброгаційних прав страховика.
Оскільки в даному випадку позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання, а саме виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування і зобов'язання з приводу відшкодування шкоди збереглося (шкода ще не відшкодована відповідальною особою), то відбулася заміна суб'єкта в такому зобов'язанні щодо відшкодування шкоди і до позивача перейшли суброгаційні права. Таким чином повернення сплачених позивачем коштів за договором добровільного страхування наземного транспорту повинно відбуватися саме в порядку суброгації. Відтак, сума страхового відшкодування у розмірі 42 105,90 грн. підлягає стягненню з відповідача саме в порядку суброгації.
Вищенаведене кореспондує правовій позиції колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 20 квітня 2018 по справі № 910/8982/17.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,247,259,279,280,263,264,265,280,282ЦПК України, Законом України «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2., ІНПП суду не відомий на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (код ЄДРПОУ 20782312, р/р № 26503028334127 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, м. Київ, вул. Борщагівська, 154) 42 105,90 грн. страхового відшкодування та 1762 грн. судового збору, а разом 43 867 /сорок три тисячі вісімсот шістдесят сім / грн.. 90 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Львівської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя ОСОБА_1