19 квітня 2019 року
м. Дніпро
справа № 0440/5578/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року по справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року по справі №0440/5578/18 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідачем 05.02.2019 року подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишена без руху, заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у розмірі 109578,17 грн.
В межах строку встановленого для усунення недоліків апеляційної скарги заявником подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року заявником апеляційної скарги отримана 05 квітня 2019 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В межах продовженого строку для усунення недоліків Відповідачем повторно заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків, з огляду на досить складну та триваючу процедуру погодження та сплати судового збору.
В обгрунтуванням вказаного клопотання Відповідачем також зазначено про те, що на рахунках Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було зупинено операції з бюджетними коштами у зв'язку з безспірним списанням коштів за рішеннями суду, крім того на рахунку, з якого необхідно здійснити списання коштів станом на 09.04.2019 року відсутні асигнування.
На підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, Відповідачем надано копію листів Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі про вжиття заходів по безспірному списанню коштів.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов'язком суду.
Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Державна фіскальна служба та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Втім, фіскальним органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку фіскального органу фінансових операцій або відсутність коштів на такому рахунку, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною підставою для продовження строків на усунення недоліків.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Відповідачу було надано більш ніж достатньо часу для виконання вимог КАС України щодо подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору.
Разом з тим, станом на день винесення даної ухвали, недоліки апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року не усунуті, а саме: не надано документ про сплату судового збору.
За приписами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, зазначене виключає можливість апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою та є підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 169, 255, 296, 298 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №0440/5578/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов