465/7103/18
2/465/1718/19
Іменем України
(заочне)
17.04.2019 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Кузь В.Я.
при секретарі - Янковській С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсалбанк» в особі Львівського бізнес - відділення № 4 Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними договорів поруки № 004-2900/840-0262-Р від 04.10.2007 року та № б/н від 07.08.2013 року,-
Позивач звернувся в суд з позовом до до Публічного акціонерного товариства «Універсалбанк» в особі Львівського бізнес - відділення № 4 Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними договорів поруки № 004-2900/840-0262-Р від 04.10.2007 року та № б/н від 07.08.2013 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що вкінці лютого 2018 року, їй зателефонували наймані працівники, які працювали та перебували в належному їй на праві приватної власності нежитловому приміщенні, за адресою: м. Львів, вул. Митрополита Ангеловича, буд.22, кв.З та повідомили, що у вказаному приміщенні, службовцями Державної виконавчої служби проводяться заходи з опису належного їй майна.
Нею було з»ясовано, що Франківським відділом державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, на підставі заочного рішення Франківського районного суду міста Львова від 29.07.2018 року, у цивільній справі №465/2135/16-ц, про стягнення коштів за кредитним договором, відкрите виконавче провадження ВП№54890022, відповідно до якого, вона перебуває у статусі боржника. Разом з тим, вказує, що жодних договорів з Банком вона не укладала, викликів із судовими повістками не отримувала.
З матеріалів судової справи їй стало відомо, що на час трудової діяльності її чоловіка у Відкритому акціонерному товаристві «Банк Універсальний», в Банку існували пільгові умови кредитування для працівників Банку. Відтак, її чоловік, ОСОБА_2, будучи на той час працівником Банку, без її відома ще 04.10.2007 року, уклав з Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»), Кредитний договір №004-2900/840-0262 , отримавши грошові кошти в сумі 180 000 доларів США. Згідно умов Кредитного договору, цільовим призначенням кредиту було придбання майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з п.3.2. Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника за Договором щодо погашення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, штрафних санкцій передбачених Кредитним договором, є іпотека нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Вказує, що квартира за адресою: м. Львів, вул. І.Богуна. буд.6 кв.9. придбана її чоловіком набагато раніше, ніж укладено Кредитний договір, а саме 07 квітня 1999 року.
Також, нею встановлено, що 07.08.2013 року, між Банком та її чоловіком ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Кредитного договору №004- 2900/840-0262 від 04.10.2007 року, відповідно до якої було збільшено розмір відсотків за Кредитним договором.
Крім того, із матеріалів судової справи з'ясувалось, що з метою забезпечення виконання зобов'язань її чоловіка, за Кредитним договором №004-2900/840-0262 від 04.10.2007 року та за Додатковою угодою до Кредитного договору №004-2900/840-0262 від 07.08.2013 року, було укладено договори поруки між нею та Банком.
З матеріалів судової справи, слідує, що 04.10.2007 року, між нею, ОСОБА_1, та Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» укладено Договір поруки №004-2900/840-0262-Р, відповідно до пункту 1.1. Договору, Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору №004-2900/840-0262 від 04.10.2007 року від 04.10.2007 року, укладеного між Кредитором та позичальником
, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути т майбутньому.
Також, з матеріалів судової справи слідує, що 07.08.2013 року, між нею , позивачем та Публічним акціонерним товариством ««Універсал Банк» було укладено Договір поруки б/н, відповідно до п.1.1. даного Договору, поручитель поручається перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору №004-2900/840-0262 від 04.10.2007 року та Додаткової угоди від 07.08.2013 року до нього, укладеного кредитором та боржником.
Однак, категорично заперечує підписання вищевказаних договорів поруки, , оскільки про будь-які кредитні правовідносини її чоловіка їй взагалі не було відомо до лютого 2018 року, окрім того, вона, як дружина ОСОБА_2, не надавала нотаріально посвідченої згоди на укладення її чоловіком Кредитного договору та наявного договору іпотеки.
Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним в позові. Просять такий задоволити. В чергове судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29 липня 2016 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 004-2900/840-0262 від 04.10.2007 року.
Вподальшому Франківським відділом державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, на підставі заочного рішення Франківського районного суду міста Львова від 29.07.2018 року, у цивільній справі №465/2135/16-ц, про стягнення коштів за кредитним договором, відкрите виконавче провадження ВП№54890022, відповідно до якого, вона перебуває у статусі боржника.
Разом з тим, позивач вказує, що жодних договорів з Банком вона не укладала, викликів із судовими повістками не отримувала, про кредитні правовідносини із ПАТ «Універсал Банк» та її чоловіком, їй нічого не відомо.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, що визначено п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Як зазначено в ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/. Тобто підпис підтверджує наміри учасників правочину та має забезпечити їх ідентифікацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, що є одним із головних елементів угоди (правочину).
Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.
Відповідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти] зазначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.65 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Згідно з ч.2 ст.65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду ; позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя : з її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ч.З ст.65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Згідно з ч.4 ст.65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, породжує обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 рокуку, «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (надалі - Постанова Пленуму Верховного Суду України №9), при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9, судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9, якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.
Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину. За змістом статті 216 ЦК та виходячи із загальних засад цивільного законодавства суд може застосувати з власної ініціативи
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що відповідач не використав свого права на подання відзиву на позов, в судове засідання не прибув, пояснення стосовно предмету позову не подав, оригінали договорів поруки суду не забезпечив. Відтак, з огляду на відсутність заперечень відповідача та з урахуванням відсутності оригіналів спірних договорів поруки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 12, 81, 258,259, 263-265, 280-283, 352, 354, ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсалбанк» в особі Львівського бізнес - відділення № 4 Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними договорів поруки № 004-2900/840-0262-Р від 04.10.2007 року та № б/н від 07.08.2013 року, задовольнити.
Визнати недійсним, з моменту укладення, Договір поруки №004-2900/840-0262-Р від 04. 10.2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер: НОМЕР_1).
Визнати недійсним, з моменту укладення, Договір поруки б/н від 07.08.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1, проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1;
Відповідач: Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в особі Львівського бізнес - відділення № 4 Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» , юридична адреса: м. Львів, вул. Федьковича, 15.
Суддя В. Кузь