П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/402/19
Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -ОСОБА_1,
судді -ОСОБА_2,
судді -ОСОБА_3
при секретарі -ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року по справі за позовом Компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» до Державного реєстратора (Приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу) ОСОБА_5 про визнання реєстраційних дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2019 року Компанія «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора (Приватний нотаріус Миколаївського нотаріального округу) ОСОБА_5 (надалі - відповідач), в якому просило:
- визнати неправомірними реєстраційні дії Державного реєстратора (Приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу) ОСОБА_5 щодо припинення іпотеки та обтяження за Договором іпотеки б/н від 10.06.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в Реєстрі за №1338 та №1339, відповідно до якого нерухоме майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу ПАТ «МСЗ ОКЕАН», а також квартири, базу відпочинку та земельну ділянку було передано в іпотеку та накладено заборону відчуження;
- зобов'язати Державного реєстратора (Приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу) ОСОБА_5 вчинити реєстраційні дії щодо поновлення державної реєстрації іпотеки та обтяження за Договором іпотеки б/н від 10.06.2010 року між Компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» та ВАТ «ВАДАН ЯРДС ОКЕАН»
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно вилучив з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо іпотеки нерухомого майна ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» та здійснив перереєстрацію цієї нерухомості за ТОВ «ТД Аннона».
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити дану справу до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається 10.06.2010 року з метою забезпечення Договору строкової кредитної лінії №1 від 19.05.2009 року та Договору строкової кредитної лінії №5 від 14.06.2007 року між позивачем та ВАТ «ВАДАН ЯРДС ОКЕАН» укладено було укладено Договір іпотеки б/н, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_5.
10.06.2010 року відповідачем було зареєстровано обтяження нерухомого майна - предмета іпотеки за Договором іпотеки б/н від 10.06.2010 року.
25.11.2015 року Господарський суд Миколаївської області, постановив визнати банкрутом ПАТ «МСЗ Океан» та відкрити ліквідаційну процедуру.
04.08.2016 року Господарський суд Миколаївської області, ухвалив скасувати іпотеку нерухомого майна, накладену Договорами іпотеки №1338 та №1339.
04.08.2016 року відповідачем були вилучені із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо іпотеки нерухомого майна ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» за Договором іпотеки б/н, посвідченим відповідачем та зареєстрованим в Реєстрі за №1338 та №1339.
Вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки у даній справі існує спір про право.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 3 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; та інші.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
З установлених судом першої інстанції фактичних обставин справи вбачається, що звернення позивача до суду з цим позовом викликано незгодою з фактом реєстрації за ТОВ «ТД Аннона» прав власності на нерухоме майно, іпотекодержателем якого був позивач, та виключенням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про права позивача, як іпотекодержателя, на вказане нерухоме майно. Позивач не погоджується з тими правочинами та судовими рішенням господарського суду, які стали підставою для вчинення таких реєстраційних дій.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що такий спір не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а повинен вирішуватися судами за правилами цивільного (господарського) судочинства.
Така правова позиція колегії суддів узгоджується з висновком ОСОБА_6 Верховного Суду викладеного в постановах від 17.04.2018 року у справі №815/6956/15 та від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17.
За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З урахуванням того, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку адміністративного судочинства, то ухвалене судом першої інстанції у цій справі судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі відповідно до ч.1ст.319 та п.1 ч.1 ст.238 КАС України - закриттю.
Керуючись ст.238, ст.315, ст.319, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» - залишити без задоволення, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 19 квітня 2019 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3