17 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 212/1559/19(2-а/212/45/19)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2019 року (суддя І-ї інстанції Пустовіт О.Г.) в адміністративній справі №212/1559/19 (2-а/212/45/19) за позовом ОСОБА_1 до директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач 22.02.2019 року звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виявилася у не забезпеченні гарантій статей 3, 33, 46,71 Конституції України; зобов'язання відповідача протягом 15-ти днів нормативно-правовим актом вжити заходи для надання документів згідно заяви від 08.01.2019 року; притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за протиправну бездіяльність, за не забезпечення гарантій статей 3, 33, 46,71 Конституції України згідно п. 1 ч. 1 ст. 20, 249, ч. 1 ст. 286 КАС України, ст. 60 Конституції України; захистити його права пов'язані з виборчим процесом, свободою пересування та вільним вибором місця проживання шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень) у директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради ОСОБА_2 та визнати їх окремим пунктом рішення.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.02.2019 року позовну заяву передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених судом обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити позов до суду за територіальною підсудністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не врахував положення частини 1 статті 25 КАС України, визначив помилкові підстави, межі повноважень та спосіб дій відповідача, встановив помилковий характер спору, правовий статус та природу відповідача у зв'язку з чим помилкового дійшов висновку про передачу справи до окружного адміністративного суду. Вважає, що він вірно подав позов, відповідно до територіальної підсудності до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З тексту позовної заяви вбачається, що спір виник між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень щодо визнання бездіяльності директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради ОСОБА_2, яка виявилася у не забезпеченні гарантій статей 3, 33, 46, 71 Конституції України та про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.
Передаючи справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд першої інстанції виходив з того, що в розумінні ч.2 ст.20 КАС України предметна підсудність даного спору визначає віднесення його до компетенції та підсудності саме окружного адміністративного суду, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом як адміністративним з визначенням загальної підсудності за місцем реєстрації позивача.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на те, що статтею 20 (у редакції КАС України, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) змінено юрисдикцію адміністративних судів, зокрема, звужено предметну юрисдикцію загальних місцевих судів, як адміністративних судів.
Щодо посилання позивача на частину 1 статті 25 КАС України, згідно якої він має право вибрати суд за місцем свого проживання, колегія суддів зазначає таке.
Правила предметної підсудності, передбачені статтею 20 КАС України, разом з правилами територіальної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення окремих категорій адміністративних справ.
Таким чином, в розумінні ч.2 ст.20 КАС України предметна підсудність даного спору визначає віднесення його до компетенції та підсудності саме окружного адміністративного суду, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом як адміністративним з визначенням загальної підсудності за місцем реєстрації позивача.
Щодо правил територіальної підсудності розгляду даного спору, то і позивач, і відповідач у даній справі знаходяться у м.Кривому Розі, що за територіальною підсудністю (з урахуванням предметної підсудності) відноситься до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стосовно предметної підсудності чинний КАС України аналогічної норми не містить.
Проте, згідно з ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, чинним КАСУ не заборонено застосовувати аналогію закону щодо прогалин у процесуальному законодавстві.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо, рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), зокрема визначених статтею 20 КАСУ, тобто у разі порушення правил предметної підсудності. В даному випадку судом першої інстанції з метою уникнення підстав для можливого скасування судового рішення направлено справу за предметною підсудністю, яка визначена у статті 20 КАСУ, що відповідає приписам процесуального законодавства, а також статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо необхідності розгляду справи судом, встановленим законом. У цій справі таким судом є окружний адміністративний суд, а не місцевий загальний суд як адміністративний.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про необхідність передачі адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до адміністративної відповідальності, за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.02.2019 року в адміністративній справі №212/1559/19(2-а/212/45/19) залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.02.2019 року в адміністративній справі №212/1559/19(2-а/212/45/19) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак