15 квітня 2019 р. Справа № 520/10500/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2018, суддя Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, Харків, Харківська область, 61022, повний текст складено 20.12.18 по справі № 520/10500/18
за позовом ОСОБА_3
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3Я.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській обл.), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській обл. №2/20-40 від 22.06.2017 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській обл. №3/20-40 від 22.06.2017 щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на суму 25000.00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 залишено без задоволення адміністративний позов.
Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції помилково було взято до уваги неналежний доказ, оскільки середньоринкова вартість, яка наводилася відповідачем, була обрахована не за 2017 рік, а 2018 рік. Посилання суду першої інстанції на Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2017 є помилковими, оскільки зазначений перелік був оприлюднений після винесення спірних ППР. Методика, на яку посилається суд першої інстанції, на час винесення спірних ППР не відповідала вимогам пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 відкрито провадження по справі № 520/10500/18.
26 березня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначив, що Методика, затверджена Мінекономрозвитку, підлягає застосуванню та є обов'язковою для податкового органу для проведення відповідного розрахунку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілей для цілей оподаткування транспортним податком відповідно до ст. 267 ПК України. Відповідач послався на практику Верховного Суду № 820/4876/17 та зазначив, що межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеного на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком за 2017 рік. Оскільки автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до цієї методики, відповідачем правомірно було винесено податкові повідомлення-рішення. Незважаючи на те, що середньоринкова вартість автомобіля позивача була визначена станом на 2018 рік , тому як зміни до Методики вносяться щорічно, такий розмір був меншим, ніж на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, коли вік авто складав 3 роки.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.
10 квітня 2019 року позивачем до суду направлено додаткові пояснення, в яких останній послався на постанову Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 822/2687/17 та зазначив про неможливість округлення показників об'єму двигуна.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
Згідно даних органів внутрішніх справ, гр. ОСОБА_3 належить автомобілі марки : LEND ROVER, модель RANGE ROVER з об'ємом циліндру двигуна 4367 куб. см, тип пального дизель, 2014 року випуску; MERCEDES -BENZ, модель S 500 4 МАТІС з об'ємом двигуна 4663 куб. см, тип пального бензин, 2014 року.
22 червня 2017 року ГУ ДФС у Харківській обл. винесено податкові повідомлення-рішення № 2/20-42 та № 3/20-42, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб 18011000" за 2017 рік в розмірі 25 000,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для його задоволення.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду не погоджується, з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно пп. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
У відповідності до статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобовязання слугували висновки податкового органу про наявність у позивача в 2017 році обов'язку сплачувати транспортний податок з фізичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 ПК України введено новий транспортний податок.
Базою оподаткування у відповідності до п. п. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
При цьому згідно п. 267.4 ст. 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
Відповідно до п. п. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно п. п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Законом України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017, було внесено зміни до ПК України, у зв'язку з чим п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України (в редакції, чинній на момент винекнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801-VIII з 01.01.2017 мінімальна заробітна плата становить 3200,00 грн.
З урахуванням наведеного, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, встановленого підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, його середньоринкова вартість за податковий 2017 період має перевищувати 1 200 000,00 грн.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, на підставі підпункту 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (в подальшому - Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком (п. 1 Методика).
Згідно п. 13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно з пунктом 14 Методики, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.
Судом встановлено, що на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України розміщений механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (Механізм визначення) та у формі таблиці наведено Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році (Перелік).
Згідно Переліку автомобілі марки: LEND ROVER, модель RANGE ROVER з об'ємом циліндру двигуна 4367 куб. см, тип пального дизель, 2014 року випуску; MERCEDES -BENZ, модель S 500 4 МАТІС з об'ємом двигуна 4663 куб. см, тип пального бензин, 2014 року не підлягають оподаткуванню.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що легкові автомобілі позивача не підпадають під визначення об'єкта оподаткування транспортним податком у 2017 році, щодо якого можна застосувати ставку податку в розмірі 25000,00 грн., а тому податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017 № 2/20-42 та № 3/20-42 є протиправними та підлягають скасуванню.
Посилання відповідача на Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2017 (звітного) як на підставу для нарахування позивачу транспортного податку суд вважає необгрунтованими, оскільки у вказаному переліку автомобілі марки: LEND ROVER, модель RANGE ROVER з об'ємом циліндру двигуна 4367 куб. см, тип пального дизель, 2014 року випуску; MERCEDES -BENZ, модель S 500 4 МАТІС з об'ємом двигуна 4663 куб. см, тип пального бензин, 2014 року, які належать позивачу, відсутні.
Висновки суду першої інстанції стосовно того, що показники транспортних засобів, які відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема об'єм циліндрів двигуна округлюються до десятих, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки чинне законодавство не містить такого порядку округлення до десятих.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.11.2018 по справі № 822/2687/17
На підставі викладеного, враховуючи закріплений положеннями пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України принцип презумпції правомірності платника податків, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо необґрунтованості визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в зв'язку з чим, останні підлягають скасуванню у судовому порядку.
З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Ухвалюючи дану постанову, суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат.
Згідно частин 1 та 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 322 КАС України).
За змістом частин 1 та 6 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 було сплачено судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 704 грн. (сімсот чотири) 80 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.1192320194.2 від 21.11.2018 та апеляційної скарги у розмірі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) 21 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.1246425817 від 21.01.2019.
Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції скасовує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 по справі № 520/10500/18 та ухвалює постанову про задоволення позову ОСОБА_3, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській обл.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 по справі № 520/10500/18 скасувати .
Прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №2/20-40 від 22 червня 2017 року щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на сумму 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №3/20-40 від 22 червня 2017 року щодо нарахування ОСОБА_3 транспортного податку за 2017 рік на сумму 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Стягнути на користь ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 21 коп. та за подачу позовної заяви в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6
Постанова складена в повному обсязі 19.04.2019