Справа № 283/1279/18
Провадження №2/283/28/2019
12 квітня 2019 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Даниленко Л.Г.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» про звільнення земельної ділянки, приведення її до стану придатного до використання, стягнення матеріальних збитків, упущеної вигоди, витрат на відновлення меж земельної ділянки та моральної шкоди,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» в якому просить:
-зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, шляхом повного її переорання за свій рахунок, земельну ділянку площею 2,2333 га. з кадастровим номером 1823487800:03:000:0029, яка розташована на території Українківської сільської ради Малинського району Житомирської області.
-стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки внаслідок самовільного захвату земельної ділянки у розмірі 7049 гривень 91 копійка (2349, 97 грн. х 3 роки), упущену вигоду - вартість недоотриманого сіна за три сезони у розмірі 30000 гривень, витрати на відновлення меж земельної ділянки у розмірі 2000 гривень та моральну шкоду в розмірі 30000 гривень.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що на території Українківської сільської ради Малинського району Житомирської області йому належить земельна ділянка площею 2,2333 га. з кадастровим номером 1823487800:03:000:0029. Даною ділянкою протягом 2015-2016, 2016-2017 та 2017-2018 років самовільно користувалось Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО», висаджуючи сільськогосподарські культури та збираючи врожай. Під час користування земельною ділянкою Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» пошкодило встановлені на ній межові знаки та влаштувало на ній дорогу і стоянку, чим привело земельну ділянку до непридатного для цільового використання стану. Оскільки відповідач користувався земельною ділянкою протягом трьох років, а розмір заподіяної шкоди за рік становить 2349 гривень 97 копійок, то він повинен відшкодувати шкоду завдану самовільним використанням земельної ділянки в розмірі 7049 гривень 91 копійку. Додатково до цієї суми відповідач повинен відшкодувати 2000 гривень, які витрачені на відновлення межових знаків на земельній ділянці та 30000 гривень, які становлять вартість неотриманого врожаю сіна за 3 роки (по 10000 гривень за рік). Крім того неправомірні дії відповідача по самовільному використанню земельної ділянки завдали йому моральних страждань, які він оцінює в 30000 гривень.
За таких обставин просить позов задовольнити.
Представник третьої особи на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з?явився. Від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 54).
Представник відповідача позов визнав частково та пояснив, що дійсно Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» використовувало земельну ділянку ОСОБА_1 у 2016 та 2017 роках, висаджуючи там сільськогосподарські культури. У 2018 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» земельну ділянку позивача не використовувало та залишило її у придатному для використання стані. Дорогу і стоянку на земельній ділянці позивача влаштували люди, які їздили до села поза межами доріг загального користування. У зв?язку з цим визнав позов в частині матеріальної шкоди за 2016, 2017 роки в розмірі 4699 гривень 94 копійки та витрат на відновлення меж земельної ділянки в розмірі 2000 гривень. В решті позову просить відмовити за безпідставністю.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 082934, на праві власності належать земельні ділянки площею 2,2333 га., кадастровий номер 1823487800:03:000:0029 та площею 1,5567 га., які розташовані на території Українківської сільської сади Малинського району Житомирської області і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13). Відповідно до акту обстеження земельної ділянки площею 2,2333 га., кадастровий номер 1823487800:03:000:0029, який складений 10.07.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області, вищевказана земельна ділянка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» (а.с. 17). Відповідно до розрахунку, який зроблений цим же інспектором, розмір доходу, що може отримати позивач при використанні даної земельної ділянки у 2017 році, з урахуванням коефіцієнту індексації, становить 2349 гривень 97 копійок (а.с. 18). Це і є упущена вигода, яку просить стягнути позивач. Крім того у 2017 році на відновлення межових знаків позивач витратив 1400 гривень (а.с. 32-41).
За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 ГК, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК.
Згідно зі статтею 211 ЗК за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.
Позивач не довів, що його упущена вигода реально становить 30000 гривень, а тому суд, враховуючи, що представник визнав позов в частині матеріальної шкоди за 2016, 2017 роки в розмірі 4699 гривень 94 копійки та витрат на відновлення меж земельної ділянки в розмірі 2000 гривень, стягує вказані кошти на користь позивача. В стягненні решти матеріальних збитків та упущеної вигоди суд відмовляє за безпідставністю.
Також суд відмовляє і в задоволенні позову в частині зобов?язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» звільнити земельну ділянку та привести її до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, шляхом повного її переорання за свій рахунок, оскільки в акті обстеження земельної ділянки (а.с. 17) не вказано, що відповідач привів її у непридатний для використання стан. Інші докази також цього не підтверджують.
Вирішуючи позов в частині моральної шкоди, суд керується статтями 23, 1167 ЦК України. Згідно з цими статтями особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд вважає, що самовільне використання відповідачем земельної ділянки позивача завдають позивачу моральної шкоди. Однак визначений позивачем розмір моральної шкоди в 30000 гривень є явно завищеним, а тому, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд стягує з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.
В стягненні решти частини моральної шкоди суд відмовляє за безпідставністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 141, 217-270 ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України, ст. ст. 211, 152 ЗК України,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4699 гривень 94 копійки, витрати на відновлення меж земельної ділянки в розмірі 2000 гривень та моральну шкоду в розмірі 2000 гривень, а всього 8699 гривень 94 копійки.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка АГРО» на користь ОСОБА_1 судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 88 гривень 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_3