18 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4879/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року (суддя Новікова І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 10.01.2019 року)
у адміністративній справі № 280/4879/18 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
16.11.2018 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, просила суд визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 щодо визнання переказу коштів (транзакції) нікчемним, а саме транзакції здійсненої 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок №26203527674801 у сумі 50000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-015-000211471 від 28.03.2016р.»; зобов'язати відповідача надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 50000,00 грн., за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 які були переказані 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок позивача №26203527674801 у сумі 50000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-015-000211471 від 28.03.2016р.».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 включити ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 50 000,00 грн. для внесення даних щодо неї до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що Уповноваженою особою на ліквідацію банку може бути забезпечено та проведено перевірку договорів, укладених банком з вкладниками та третіми особами, протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів, що можуть спричинити погіршення фінансового стану банку. Апелянт наголошував, що після запровадження тимчасової адміністрації банку, було проведено перевірку договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий центр» від 28.03.2016 року №980-015-000211471, даний договір є договором позики та регулює відносини пов'язані з наданням ОСОБА_2 позики ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», після повернення позичених коштів на рахунок ОСОБА_2, такі кошти не є вкладом, а є коштами поверненої позики. Договір на суму 50000,00 грн. є двостороннім з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», який по своїй природі не є вкладом згідно Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Після запровадження тимчасової адміністрації у банку, було визнано нікчемними договори, укладені банком з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», у тому числі і дії банку щодо повернення коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» фізичним особам. Апелянт вказував, що нікчемними є договори банку з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», які передували поверненню ОСОБА_2 її коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року №42/2 затверджені результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними (у тому числі договорів), що є нікчемними, встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн. Апелянтом зазначено, що здійснення банком операцій по поверненню коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунки фізичних осіб, у тому числі ОСОБА_2 є фактичним зменшенням зобов'язань банку перед юридичними особами та збільшення зобов'язань перед фізичними особами, які мають у ПАТ «Банк Михайлівський» поточні рахунки. Апелянт вказував, що в силу норм ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Апелянт вказував, що у ПАТ «Банк Михайлівський» існує постанова про заборону зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються із рахунків, відкритих у ПАТ «Банк Михайлівський» іншими особами з метою дроблення вкладів інших осіб, і позивачу та банку відомо про таку заборону, тобто, перераховуючи кошти від однієї фізичної особи до іншої у безготівковій формі позивач завідомо намагався нанести банку збитки. В силу норм ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Апелянт вказував, що ОСОБА_2 своїми діями щодо укладання договору фактично збільшила зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути більшою 200000 грн., адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами, тому позивач, як вкладник банку, має право на суму граничного розміру відшкодування коштів за вкладом. Суд першої інстанції вказував, що ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено вичерпний перелік підстав (випадків), коли Фонд не відшкодовує кошти вкладникам банку, що ліквідується. Суд першої інстанції вказував, що Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, такого запису щодо ПАТ «Банк Михайлівський» не внесено, звідси, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не завершив виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами. Позивачем було у належний строк подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заяву про виплату гарантованої суми відшкодування, однак така заява є не розглянутою, кошти по ній не виплачені, що вказує на протиправність дій відповідача. Позивач є вкладником ПАТ «Банк Михайлівський», згідно договору банківського вкладу, згідно якого вкладник має передати, а банк прийняти грошові кошти, договір не є розірваним або визнаним нікчемним, у той час договір є й не виконаним, кошти за ним так і не повернуті вкладнику, тому позивач має право на включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Суд першої інстанції вказував, що вважає, що належним способом захисту позивача буде зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3 включити ОСОБА_2 до переліку рахунків вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 50000,00 грн., для внесення даних щодо нього до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Встановлено, що ОСОБА_2 має у ПАТ «Банк Михайлівський» (банк) банківський рахунок для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України. Матеріалами справи встановлено, що 28.12.2015 року між ПАТ «Банк Михайлівський» (банк) та ОСОБА_2 (клієнт) укладено договір №980-015-000002328 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», відповідно до умов якого, банк по ініціативі клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок №26203527674801 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснення його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов договору та розпоряджень клієнта.
Встановлено, що 28.03.2016 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (сторона-2) та ОСОБА_2 (сторона-1) укладено договір №980-015-000211471, тип договору «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого: сторона-1 передала стороні-2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а сторона-2 зобов'язувалась повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором, нараховані проценти сплачуються на рахунок, вказаний в договорі. Сторона-2, відповідно до п. 1.2 та п.1.3 цього договору зобов'язана повернути суму коштів та нараховані проценти відповідно до умов і порядку, визначених договором.
Згідно наданих виписок по особовим рахункам з 19.05.2016 року по 31.10.2016 року, 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зарахувало на рахунок № 26203527674801 у ПАТ «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_2, кошти у розмірі 50000,00 грн.; 19.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зарахувало на рахунок № 26202527674802 у ПАТ «Банк Михайлівський», що належить ОСОБА_2, кошти у розмірі 774,59 грн.
Відповідно витягу до акту № 2 від 04.12.2018 року, ПАТ «Банк Михайлівський» підтверджує наявність у ОСОБА_2 вкладу у сумі 50774,59 грн.
Не отримавши кошти вкладу, ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Банк Михайлівський» з запитом. Листом від 30.10.2018 року № ЗГ/159 повідомлено, що зарахування коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок ОСОБА_2 відбулось, сума коштів у розмірі 50000,00 грн. має бути повернута ПАТ «Банк Михайлівський».
Постановою Правління Національного банку України №917/БТ від 22.12.2015 про «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», встановлені обмеження в діяльності банку та банк визнано проблемним.
Постановою Правління Національного банку України №295/БТ від 27.04.2016 року «Про окремі питання діяльності ПАТ «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ», обмежено діяльність ПАТ «Банк Михайлівський», а саме, не здійснювати кредитних операцій з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам; не здійснювати кредитування/надання коштів/майна в користування акціонерам ПАТ «Банк Михайлівський» та пов'язаним з ПАТ «Банк Михайлівський» особам; не надавати нових кредитів клієнтам на погашення наявної кредитної заборгованості (прямо або опосередковано), у тому числі на погашення нарахованих відсотків; не вивільняти отримане ПАТ «Банк Михайлівський» забезпечення за кредитними операціями до повного погашення позичальниками заборгованості перед ПАТ «Банк Михайлівський»; не здійснювати заміну забезпечення за наданими кредитами на забезпечення, яке не відповідає вимогам підпунктів 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2 глави 4 розділу II Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року №23; не укладати нових форвардних контрактів; використовувати кошти, залучені від фізичних осіб, виключно для надання споживчих кредитів фізичним особам; не здійснювати інвестицій у статутний капітал юридичних осіб; не придбавати недержавних цінних паперів, крім цінних паперів, емітентом яких є Національний банк України; не здійснювати будь-якого відчуження основних засобів ПАТ «Банк Михайлівський», крім відчуження майна, що перейшло у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю не нижче, ніж визначена за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб'єктом оціночної діяльності; не придбавати основних засобів, що не беруть участі в проведенні банківських операцій, крім тих, що перейшли у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя; не здійснювати випуску боргових цінних паперів; не здійснювати дострокового повернення вкладів (депозитів) акціонерам ПАТ «Банк Михайлівський», крім спрямування коштів на збільшення статутного капіталу ПАТ «Банк Михайлівський»; не здійснювати виплати дивідендів акціонерам ПАТ «Банк Михайлівський»; не здійснювати розподілу капіталу в будь-якій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років; не здійснювати викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством України щодо обов'язкового викупу банком акцій власної емісії; не здійснювати виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків, крім виплат, які є складовою частиною заробітної плати та виплачуються на постійній основі.
Рішенням Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 року «Про віднесення до категорії неплатоспроможних» банк віднесено до категорії неплатоспроможних. На підставі рішення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у банку запроваджено тимчасову адміністрацію. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №812 від 23.05.2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від №124-рш від 12.07.2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12.07.2016 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Договір банківського вкладу, що діяв між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 укладено до застосування рішення Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 року «Про віднесення до категорії неплатоспроможних», до віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
В матеріалах справи наявний договір відступлення права вимоги №1805, укладений 18.05.2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) з ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор), яким передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор зобов'язується відступати новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору, за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами, права вимоги за якими належать первісному кредитору.
Згідно договору відступлення права вимоги №1, укладеного 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) з ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор), первісний кредитор зобов'язується відступати новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору, за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між первісним кредитом та юридичними особами.
Колегія суддів зазначає, що вищевказані договори відступлення права вимоги не стосуються правовідносин між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», які регулюються договором від 10.05.2016 року №980-026-000235882.
Згідно наказу тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» №42/2 від 01.06.2016 року «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними викладені в Акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вирішено застосувати наслідки нікчемності, правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.01.2017 року № 265, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» заступника начальника відділу безпеки департаменту розслідувань протиправних діянь ОСОБА_4 з 25.01.2017 року.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті. Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною). Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 є власником коштів у розмірі 50000,00 грн., які зберігаються на банківському рахунку у ПАТ «Банк Михайлівський», банк, перераховуючи кошти та приймаючи кошти на зберігання взяв на себе певні зобов'язання, зокрема зобов'язання по поверненню таких коштів у визначений термін. Відповідно до умов договору, банк зберігає гроші клієнта і здійснює розрахунково-касове обслуговування його рахунку за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Отже, підстав для не відшкодування ОСОБА_2 коштів, що є банківським вкладом, у Фонду не має, оскільки кошти вкладу та діяльність позивача не підпадають під жодний з пунктів ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ст. 27, ч. 1, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно ч. 3, п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду. Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Відповідно до п.п. 3, 4, 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 року №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Згідно з п.п. 2, 4 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Встановлено, що уповноважені особи Фонду наділені правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Судова колегія вказує, що норми ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», регулюють порядок визнання нікчемними правочини укладені між банком і кредитором. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб може визнати нікчемними правочини укладені між банком і вкладником, Уповноважена особа не може впливати на договірні відносини вкладників банку або суб'єктів відкривших рахунки у банку. ОСОБА_2 є вкладником банку ПАТ «Банк Михайлівський» до винесення Національним банком України постанови про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», Фонд має виконати законодавчі норми та відшкодувати у першу чергу кошти вкладників чиї суми вкладів не перевищують 200000 грн.
Відповідачем по справі та заявником апеляційної скарги підтверджено наявність коштів на рахунку, відкритому у ПАТ «Банк Михайлівський», такі кошти підлягають відшкодуванню у відповідності до вимог ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З огляду на досліджені докази у справі позивач має право на відшкодування коштів вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачене повноваження уповноваженої особи Фонду формувати висновок про нікчемність правочинів та повідомляти про це сторони, приймати рішення з перевірки вкладів фізичних осіб та визнавати договір нікчемним та таким, що не створює наслідки. Такого рішення щодо договору банківського вкладу, немає, тобто договір є дійсним, має на меті зберігання у банківській установі суму коштів, які після закінчення дії договору у першу чергу, або ліквідації банку підлягають поверненню власнику, у даному випадку ОСОБА_2 Визнання нікчемним правочину (транзакції) щодо перерахування 19.05.2016 року від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача коштів не є підставою для неповернення вкладнику коштів, банк ПАТ «Банк Михайлівський» без будь-яких застережень перерахував кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи нове рішення, вирішує питання про розподіл судових витрат. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги та не передбачено повернення судових витрат, що здійснені суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі № 280/4879/18 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення та у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов