Справа № 344/17477/18
Провадження № 2-а/344/267/19
19 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Шамотайла О.В.,
секретаря Устинської Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАВ №666689 від 15.10.2018р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, визнати протиправними дії інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо складання постанови про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №666689, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення- штраф у розмірі 425,0грн.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно до оскаржуваної постанови він визнаний винним у тому, що 15.10.2018р., керуючи транспортним засобом марки BMW 532І, номерний знак НОМЕР_1, під час здійснення лівого повороту на кільцевому перехресті, порушив вимоги п.9.2 б Правил дорожнього руху. Однак, позивачем в доведення правомірності своїх дій зазначено, що розпочинаючи маневр повороту на кільцевому перехресті з вул.Вовчинецька на пл.Привокзальну увімкнув світловий покажчик лівого повороту, та після здійснення повороту рулем автомобіля покажчик повороту автоматично вимкнувся, про що позивачем було повідомлено інспектора під час складання оскаржуваної постанови. Крім того, на переконання позивача, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 15.10.2018р. не відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, оскільки не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинене правопорушення. Інспекторами під час винесення постанови не дотримано вимог ст.279 КУпАП, оскільки ними не було здійснено підготовки до розгляду справи, оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не досліджені докази та не заслухані особи, які беруть участь у розгляді.
Позивач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 20.11.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечив проти задоволення позову та просив розглядати справу за відсутності відповідача та його представника. На підтвердження своєї позиції, представником відповідача зазначено, що 15.10.2018р. під час патрулювання у м.Івано-Франківську близько 09год.40хв. інспекторами патрульної поліції виявлено порушення позивачем п.9.2 ПДР. Після зупинки транспортного засобу марки BMW 532І, номерний знак НОМЕР_1, яким керував позивач, інспекторами було винесено постанову серії ЕАВ №666689 від 15.10.2018р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі з дотриманням вимог ст.63Конституції України, ст.ст.268, 279. При цьому, відповідач вказує, що позивачу перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення зачитано права, передбачені ст.63 Конституції України під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу було оголошено зміст постанови, ознайомлено його з порядком оскарження та виконання постанови. Відповідачем разом із відзивом на адміністративний позов від 09.11.2018р. через канцелярію суду на підтвердження обставин вказаних в якості додатку 20.11.2018р. подано диск з відео-фіксацією правопорушення із нагрудної камери поліцейського.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.02.2019р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача -Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов встановив наступне.
Інспектором взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_2 15.10.2018р. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №666689, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Згідно даної постанови ОСОБА_1, 22.01.1986р.н., 15.10.2018р. о 09:42:15 год., керуючи транспортним засобом BMW 532І, номерний знак НОМЕР_1, здійснив лівий поворот на кільцевому перехресті з вул.Вовчинецька на пл.Привокзальну та перед початком здійснення повороту не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку руху чим порушив п.9.2.б ПДР.
Відповідно до п.б п.9.2 Прави дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Як пояснює позивач, розпочинаючи маневр повороту на кільцевому перехресті з вул.Вовчинецька на пл.Привокзальну увімкнув світловий покажчик лівого повороту, та після здійснення повороту рулем автомобіля покажчик повороту автоматично вимкнувся, про що позивачем було повідомлено інспектора під час складання оскаржуваної постанови.
Однак, як вбачається із відеозапису із нагрудної камери поліцейського, який вівся в момент вчинення правопорушення, а також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що транспортний засіб BMW 532І, номерний знак НОМЕР_1, яким керував 15.10.2018р. позивач, здійснюючи лівий поворот на кільцевому перехресті з вул.Вовчинецька на пл.Привокзальну перед початком здійснення повороту не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку руху. Крім того, позивач фактично погодився та визнав факт вчинення правопорушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення після зупинки транспортного засобу поліцейськими.
Із відеозапису вбачається, що розгляд справи відбувався у присутності позивача, при розгляді справи відповідач чітко роз'яснив позивачу його права, зокрема право заявляти клопотання, скористатись правовою допомогою, але позивач жодних клопотань не заявляв.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно положень ст.245 КАС України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому, суд враховує, що згідно вимог ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім того, ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Разом з тим, відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішній справ України від 07.11.2015 року №1395, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
З огляду на те, що в силу п.9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію» відеоспостереження за дотриманням позивачем ПДР України інспектором поліції зафіксовано у встановленому законом порядку, суд визнає таке належним та допустимим доказом.
Нормою ст. 33 КУпАП чітко вказано, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Стосовно тверджень позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.
З метою всебічного та об'єктивного дослідження обставин у справі, судом переглянуто відеозапис подій, зроблених 15.10.2018р., згідно якого вбачається, що працівником поліції було оголошено позивачу про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст.122 КУпАП щодо ОСОБА_1. Після оголошення про початок розгляду справи позивачу зачитано його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також оголошено посадову особу, яка розглядає справу, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, заслухано пояснення позивача стосовно факту вчиненого правопорушення.
Натомість, відповідач довів перед судом, що постанова прийнята законно та з дотриманням норм законодавства, з роз'ясненням прав та обов'язків правопорушника і з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення правопорушення.
А тому, не спростовано позивачем наявність встановленого відповідачем адміністративного правопорушення - порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, досліджені докази в сукупності не дають підстави для скасування законної постанови відповідача, а вимога позову є належно не обґрунтованою.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
При цьому, суд не приймає твердження відповідача стосовно зафіксованого порушення позивачем п.п.2.3 «в» ПДР, а саме про те, що під час керування ним транспортного засобу він не був пристебнутий ременем безпеки обладнаним в автомобілі, оскільки наданий в якості доказу відеозапису із нагрудної камери поліцейського не містить підтвердження даного факту та в постанові не визначено відповідної кваліфікації згідно КУпАП за відповідне порушення норм ПДР України. Враховуючи, що дана постанова винесена виключно за порушення позивачем ч.2 ст.122 КУпАП - порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, а отже даний факт не є предметом розгляду у даній справі.
Щодо вимог позивача про визнання дій інспектора протиправними суд зазначає наступне.
Стаття 288 КУпАП передбачає право і порядок оскарження саме постанови по справі про адміністративне правопорушення, а не дій патрульного.
Таким чином, вимоги позивача про визнання дій інспектора протиправними є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що відповідач виконав покладений на нього, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення, суд приходить до висновку, що постанову серії ЕАВ №666689 від 15.10.2018р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі слід залишити в силі, а в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 122 ч. 2, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя О.В. Шамотайло