Справа №162/542/18
Номер провадження 2/162/8/2019
10 квітня 2019 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Гладіч Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Пилипчук Р.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача-адвоката ОСОБА_2,
представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
03 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Позовну заява мотивувала тим, що рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 28 травня 2012 року по справі №0309/7703/2012 з відповідача на її користь ухвалено стягувати аліменти на утримання їх неповнолітнього дочки ОСОБА_5, 24 лютого 2007 року, в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07 травня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначила, що відповідач свій обов'язок зі сплати аліментів належним чином не виконував, аліменти не сплачував, внаслідок чого у період з травня 2017 року по липень 2018 року нею було проведено розрахунок пені за несвоєчасність виконання зобов'язань.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 6820,64 грн. за період з травня 2017 року по липень 2018 року включно та витрати судового збору.
12 жовтня 2018 року позивачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог. Посилаючись на постанову ОСОБА_6 Верховного суду України від 25 квітня 2018 року справа №572/1762/15-ц позивачем було змінено формулу розрахунку пені за несвоєчасну сплату аліментів у відповідності до якої ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7, за період з травня 2017 року по липень 2018 року, у розмірі 12988,64 грн..
В поданому 17 вересня 2018 року представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 відзиві зазначається, що відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково. Не заперечує проти стягнення пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 1000,00 грн., судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В судовому засіданні під час судового розгляду представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просив позовні вимоги задоволити з підстав викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову визнав частково. Зазначив, що заборгованість зі сплати аліментів виникла внаслідок зміни сімейного та матеріального становища відповідача тому у зв'язку з наведеним прохає зменшит розмір пені за прострочення сплати аліментів та вважає, що з ОСОБА_4 необхідно стягнути пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 1000,00 грн..
Суд, заслухавши пояснення представника позивача - адвоката ОСОБА_2 та представника відповідача - адвоката ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку про наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивач та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ЕГ №265156.
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 28 травня 2012 року справа №0309/7703/2012 з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, 24 лютого 2007 року, стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 07 травня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
11 червня 2012 року Любешівським районним судом Волинської області по вищевказаній справі було видано виконавчий лист №2/0309/186 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки.
З наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку від 09 квітня 2019 року №2813/03-14-24 наданої начальником Любешівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Волинській області вбачається, що сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження станом на 31 травня 2017 року становить 3043,65 грн., станом на 31 липня 2018 року - 5049,44 грн..
Згідно статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Позивачем здійснено розрахунок пені, що виникла з вини відповідача у розмірі одного відсотку від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, при цьому при здійсненні розрахунку ОСОБА_1 опиралася на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2018 року справа №572/1762/15-ц. Відповідно до розрахунку неустойки (пені) зі сплати аліментів проведеного позивачем розмір пені за період з травня 2017 року по липень 2018 року складає 12988,64 грн..
Згідно з приписами ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні відповідної норми сімейного права, суд має врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права викладених в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц відступив від попередніх правових позицій щодо розрахунку пені та вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Згідно формули обрахування пені, визначеній у постанові Верховного суду від 25 квітня 2018 року справа №572/1762/15-ц, вказано наступне.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
Р=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:
Р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Суд не приймає до уваги розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, здійснений ОСОБА_1, оскільки, хоча він і здійснений відповідно до правової позиції Верховного суду від 25 квітня 2018 року, однак його здійснено з помилками у підрахунку кількості днів прострочення сплати суми аліментів, терміну (дат) затримки сплати аліментів, оскільки з розрахунку заборгованості, здійсненого державним виконавцем, вбачається, що у серпні 2017 року сума аліментів складає 835,69 грн. та ОСОБА_4 сплатив 2600,00 грн.; у жовтні 2017 року сума аліментів складає 1764,33 грн. та відповідачем сплачено 5000,00 грн.; у січні 2018 року сума аліментів складає 1820,00 грн. - сплачено 3000,00 грн.; у березні 2018 року сума аліментів складає 1820,00 грн. - сплачено 6390,00 грн.; у липні 2018 року сума аліментів складає 1991,67 грн. - сплачено 5000,00 грн., відповідно ОСОБА_4 не має заборгованості за ці місяці, а тому вони не повинні включатися до розрахунку щодо нарахування пені за затримку сплати аліментів.
Також в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 було подано орієнтовний розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, проте даний розрахунок не відповідає вимогам та нормам Сімейного кодексу України, Закону України “Про виконавче провадження” та “Інструкції з організації примусового виконання рішень” затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за №512/5.
Крім того, представник позивача вказав, що поданий його довірителькою розрахунок пені за прострочення сплати аліментів є неправильним з точки зору чинного законодавства та судової практики. Зазначив, що на даній стадії розгляду справи не є можливим збільшення позовних вимог, тому просить задоволити їх в заявлених позивачем межах, а саме - стягнути з ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7, за період з травня 2017 року по липень 2018 року, у розмірі 12988,64 грн..
Ні представник позивача, а ні представник відповідача не ставили під сумнів правильність наданої Любешівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Волинській області довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09 квітня 2019 року №2813/03-14-24, відповідно до даних якої є можливим здійснити розрахунок пені за прострочення сплати аліментів.
Крім того, слід зауважити, що згідно ч.1 ст.196 СК України, сума пені не може бути більшою, ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину. Враховуючи, що аліменти нараховуються щомісячно, суд, здійснюючи розрахунок неустойки, буде застосовувати вказане правило про обмеження пені за кожний місяць - не більше 100% заборгованості за відповідний місяць. Кількість днів прострочення суд розраховуватиме починаючи з першого числа наступного місяця і до дня їх повного погашення, як це визначив Верховний Суд у своїй постанові від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц.
Для прикладу розрахунок пені за травень 2017 року: 1526,25 (розмір нарахований аліментів за травень 2017 року 1560,88 грн. - 34,63 грн сплачено боржником = 1526,25 грн. сума несплачених аліментів) х 1% (розмір неустойки (пені), передбачений ч.1 ст.196 СК) х 152 (кількість днів прострочення сплати суми аліментів за травень 2017 року - з 1 червня 2017 року до 31 жовтня 2017 року, тобто до дня їх повного погашення) = 2319,90 грн, але не більше 1526,25 грн. (оскільки згідно ч.1 ст.196 СК України, сума пені не може бути більшою, ніж 100% заборгованості по аліментам). Відтак, сума пені за травень 2017 року становитиме 1526,25 грн..
Згідно вказаної формули, розрахунок пені наступний:
?сума неустойки (пені) за травень 2017 року: сума несплачених аліментів 1526,25 грн. х 1% (пені) х 152 дні (з 01 червня 2017 року по 31 жовтня 2017 року) = 2319,90 грн.(але не більше 1526,25 грн.);
?сума неустойки (пені) за червень 2017 року: сума несплачених аліментів 1671,00 грн. х 1% (пені) х 122 дні (з 01 липня 2017 року по 31 жовтня 2017 року) = 2038,62 грн.(але не більше 1671,00 грн.);
?сума неустойки (пені) за липень 2017 року: сума несплачених аліментів 533,10 грн. х 1% (пені) х 162 дні (з 01 серпня 2017 року по 10 січня 2018 року) = 863,62 грн.(але не більше 533,10 грн.);
?сума неустойки (пені) за вересень 2017 року: сума несплачених аліментів 1705,33 грн. х 1% (пені) х 179 дні (з 01 жовтня 2017 року по 29 березня 2018 року) = 3052,54 грн.(але не більше 1705,33 грн.);
?сума неустойки (пені) за листопад 2017 року: сума несплачених аліментів 1764,33 грн. х 1% (пені) х 118 дні (з 01 грудня 2017 року по 29 березня 2018 року) = 2081,91 грн.(але не більше 1764,33 грн.);
?сума неустойки (пені) за грудень 2017 року: сума несплачених аліментів 1764,33 грн. х 1% (пені) х 87 дні (з 01 січня 2018 року по 29 березня 2018 року) = 1534,97 грн.;
?сума неустойки (пені) за лютий 2018 року: сума несплачених аліментів 1820,00 грн. х 1% (пені) х 140 дні (з 01 березня 2018 року по 19 липня 2018 року) = 2548,00 грн.(але не більше 1820,00 грн.);
?сума неустойки (пені) за квітень 2018 року: сума несплачених аліментів 2168,67 грн. х 1% (пені) х 223 дні (з 01 травня 2018 року по 10 грудня 2018 року) = 4836,13 грн.(але не більше 2168,67 грн.);
?сума неустойки (пені) за травень 2018 року: сума несплачених аліментів 2168,67 грн. х 1% (пені) х 217 дні (з 01 червня 2018 року по 04 січня 2019 року) = 4706,01 грн.(але не більше 2168,67 грн.);
?сума неустойки (пені) за червень 2018 року: сума несплачених аліментів 2168,67 грн. х 1% (пені) х 261 дні (з 01 липня 2018 року по 19 березня 2019 року) = 5660,23 грн.(але не більше 2168,67 грн.).
Таким чином, з урахуванням правової позиції, викладеної в судовому рішенні Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц, пеня за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом №2/0309/186 від 11 червня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, за період з травня 2017 року по липень 2018 року становить 17060,99 грн..
Позивачем в заяві про збільшення позовних вимог визначено розрахунок суми пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дочки ОСОБА_7, у розмірі - 12988,64 грн..
У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно частини 2 ст.264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
За наведених обставин суд вважає, що розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 12988,64 грн..
Відповідно до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 прохав зменшити розмір пені за прострочення сплати аліментів вказуючи на обставини, які відповідно до вимог статті 196 СК України можуть слугувати підставою для зменшення розміру неустойки (пені).
В суді доведено, що з 07 травня 2012 року, моменту стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7, до теперішнього часу змінився матеріальний та сімейний стан ОСОБА_4. У нього на утриманні перебувають неповнолітні діти та дружина, що підтверджується: довідкою про склад сім'ї виданою Любешівською селищною радою Любешівського району Волинської області від 02 квітня 2018 року №1073; свідоцтвом про шлюб серія І-ЕГ №169976; свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії І-ЕГ №160650 та свідоцтвом про народження ОСОБА_9 серія І-ЕГ №260411, з 05 липня 2016 року відповідач немає постійного місця роботи, а лише періодичні заробітки.
Факт зміни матеріального та сімейного становища платника аламентів - ОСОБА_4 встановлено рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 20 листопада 2018 року справа №162/238/18 та постановою Волинського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в даній справі, якими зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_7 з 1/3 на 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, оглянутим розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 09 квітня 2019 року доведено, що ОСОБА_4, маючи на утриманні двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, дружину - ОСОБА_10, за відсутності постійного заробітку аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 нерегулярно, але сплачував, намагався погасити заборгованість зі сплати аліментів.
За таких обставин, суд приходить до переконання про необхідність зменшення суми пені за прострочення сплати аліментів відповідно до ч.2 ст.196 СК України та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів, які стягуються на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 4500,00 гривень.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення пені по аліментам, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн..
Керуючись ст.ст.12,81,263, 264, 265,268, 280-282 ЦПК України, ст.196 СК України , суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН: НОМЕР_2) пеню за прострочення сплати аліментів, які стягуються на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору (отримувач: ГУК у м.Києві (м.Київ); код отримувача 22030106; рахунок №31211256026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; призначення платежу: судовий збір у цивільній справі, Любешівський районний суд, ЄДРПОУ 37751907).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: