"10" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2768/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
при секретарі судового засідання Орлов О.О.
розглянувши у судовому засіданні справу №916/2768/18
за позовом Державного підприємства “Білгород-Дністровський морський торговельний порт”
до відповідача: Приватного підприємства “Рівер-Транс”
про стягнення 215 726,27 грн., -
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Державне підприємство “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства “Рівер-Транс” заборгованості у розмірі 180 877,47 грн., пені у розмірі 26 021,83 грн., 3 % річних у розмірі 2 675,69 грн., втрат від інфляції у розмірі 6 151,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1-ДВВ/16 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Позивач у судові засіданні не з'явився, надав до суду заяви про розгляд справи без участі представника позивача /вх. № 1006/19 від 18.01.2019р. та вх. № 3012/19 від 13.02.2019р./
Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та відзив на позов не надав.
При цьому, ухвала від 17.12.2018р. про відкриття провадження у справі, яка надіслана відповідачу на адресу 67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду органами зв'язку з повідомленням „за закінченням встановленого строку зберігання”. Ухвала від 25.02.2019р. про відкладення підготовчого засідання на 13.03.2019р. одержана відповідачем.
Згідно з відомостями щодо відстеження поштових відправлень, які знаходяться у відкритому доступі на відповідному сайті „Укрпошта” ухвала від 18.03.2019р. про оголошення перерви у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті на 10.04.2019р., яка направлена відповідачу 19.03.2019р., станом на 23.03.2019р. знаходиться у точці видачі/доставки.
Отже, із врахуванням строків розгляду даної справи по суті, які закінчуються 17.03.2019р., що позбавляє господарський суд можливості подальшого відкладення розгляду справи, справу розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 10.04.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено:
17.05.2016р. між ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” /балансоутримувач, позивач/ та ПП «РІВЕР-ТРАНС» укладений договір № 1-ДВВ/16 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно з яким балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію державного нерухомого майна, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, та обліковується на балансі ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт”, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах баланстоутримувача на надання вказаних послуг.
Згідно абз. 3 п. 2.1.1. договору, розмір плати за обслуговування та утримання ОСОБА_1, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються ОСОБА_1 житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат - Додаток №2, що є невід'ємною частиною Договору) за обслуговування та ремонт ОСОБА_1, комунальні та інші послуги ОСОБА_1.
Відповідно до п.2.2.3 договору, Орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок ОСОБА_1 за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування ОСОБА_1 відповідно до загальної площі, на ремонт відповідно до відновної вартості ОСОБА_1, а також за комунальні послуги.
Положеннями абз.2 п.п.2.2.3 договору передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, Орендар зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 20.01.2017р. включно. Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли з 31.12.2015р. відповідно до Акту приймання-передавання державного нерухомого майна до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840911243 від 01.02.2016р.
02.12.2016р. між сторонами укладено Додаткову угоду до договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 1-ДВВ/16 від 17.05.2016р., якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024р. включно.
31.12.2016р. між сторонами укладено Додаткову угоду до договору про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 1-ДВВ/16 від 17.05.2016р., якою внесено зміни до розрахунку щомісячних платежів за обслуговування та ремонт майна, комунальні та інші послуги балансоутирмувача. Зазначена додаткова угода набирає чинності з дня її підписання.
30.06.2017р. між сторонами укладено Додаткову угоду до договору № 1-ДВВ/16 від 17.05.2016р., якою внесено зміни до розрахунку щомісячних платежів за обслуговування та ремонт майна, комунальні та інші послуги балансоутирмувача. Дана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли з 01.05.2017р.
02.08.2017р. між сторонами укладено Додаткову угоду до договору № 1-ДВВ/16 від 17.05.2016р., якою внесено зміни до розрахунку щомісячних платежів за обслуговування та ремонт майна, комунальні та інші послуги балансоутирмувача. Дана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли з 01.08.2017р.
Судом встановлено, що позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 180 877,47 грн., а саме:
- рахунок №60 від 28.02.2018 на суму 23 548,19 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 28.02.2018р.;
- рахунок №63 від 28.02.2018 на суму 11 172,00 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 28.02.2018р.;
- рахунок №64 від 28.02.2018 на суму 3 651,56 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 28.02.2018р.;
- рахунок №97 від 31.03.2018 на суму 36 026,72 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.03.2018р.;
- рахунок №100 від 31.03.2018 на суму 8 027,15 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.03.2018р.;
- рахунок №101 від 31.03.2018 на суму 9 576,00 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.03.2018р.;
- рахунок №135 від 30.04.2018 на суму 23 681,60 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 30.04.2018р.;
- рахунок №144 від 30.04.2018 на суму 3 104,62 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 30.04.2018р.;
- рахунок №145 від 30.04.2018 на суму 1 596,00 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 30.04.2018р.;
- рахунок №172 від 31.05.2018 на суму 6 128,40 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.05.2018р.;
- рахунок №175 від 31.05.2018 на суму 3 651,56 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.05.2018р.;
- рахунок №207 від 30.06.2018 на суму 6 608,74 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 30.06.2018р.;
- рахунок №211 від 30.06.2018 на суму 3 104,62 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 30.06.2018р.;
- рахунок №343 від 31.07.2018 на суму 7 004,83 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.07.2018р.;
- рахунок №346 від 31.07.2018 на суму 2 922,30 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.07.2018р.;
- рахунок №368 від 31.08.2018 на суму 7 570,80 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.08.2018р.;
- рахунок №371 від 31.08.2018 на суму 2 922,30 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.08.2018р.;
- рахунок №407 від 30.09.2018 на суму 5 798,64 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 30.09.2018р.;
- рахунок №412 від 30.09.2018 на суму 2 922,30 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 30.09.2018р.;
- рахунок №429 від 31.10.2018 на суму 2 193,04 грн. та акт здачі приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.10.2018р.;
- рахунок № 435 від 31.10.2018р. на суму 9 666,10 грн. та акт здачі-приймання послуг згідно договору від 17.05.2016 р. № 1-ДВВ/16 від 31.10.2018р.
Вказані акти здачі-приймання послуг, окрім актів №№ 429 та 435, підписані та засвідчені печатками як виконавцем так і замовником за договором.
Акти здачі-приймання послуг №№ 429 та 435 від 31.10.2018р. отримані уповноваженим представником ПП «РІВЕР-ТРАНС», що підтверджується відміткою про отримання у Журналі реєстрації вихідних рахунків і актів ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт”.
Однак відповідачем не здійснено оплати за виставленими позивачем рахунками, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір № 1-ДВВ/16 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 17.05.2016р., згідно з яким відповідач зобов'язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем вносити плату на рахунок балансоутримувача майна санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування ОСОБА_1 відповідно до загальної площі, на ремонт відповідно до відновної вартості ОСОБА_1, а також за комунальні послуги.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наявні у справі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) свідчать, що вартість послуг, які підлягають відшкодуванню позивачу становить 180 877,47 грн. При цьому, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 169018,33 грн. підписані відповідачем та засвідчені печаткою останнього. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 11859,14 грн. відповідачем не підписані.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Між тим, виходячи з того, що відповідач не надав жодних заперечень щодо зазначеної в цих актах вартості послуг ані позивачу, після отримання актів, ані до суду, а також не надав до суду доказів оплати послуг, господарський суд вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 180 877,47 грн.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Умовами абз.2 п.п.2.2.3 договору встановлено, що при несвоєчасному внесенні плати, відповідач зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 26 021,85 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3% річних становить 2 675,69 грн. перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір індексу інфляції становить 6 151,28 грн. перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відповідачем не надано до суду жодних заперечень ані щодо наявності заборгованості, ані щодо здійснених позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 3235,91 грн., про що свідчить платіжне доручення № 988 від 04.12.2018 року.
Таким чином, враховуючи рішення суду про задоволення позовних вимог ДП “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1.Позов Державного підприємства “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства “Рівер-Транс” /67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 37784419/ на користь Державного підприємства “Білгород-Дністровський морський торговельний порт” /67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 01125689/ грошові кошти у розмірі 180 877 /сто вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят сім/ грн. 47 коп., пеню у розмірі 26 021 /двадцять шість тисяч двадцять одна/ грн. 83 коп., 3 % річних у розмірі 2 675 /дві тисячі шістсот сімдесят п'ять/ грн. 69 коп., втрати від інфляції у розмірі 6 151 /шість тисяч сто п'ятдесят одна/ грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 3235 /три тисячі двісті тридцять п'ять/ грн. 91 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 19 квітня 2019 р.
Суддя Г.Є. Смелянець