08 квітня 2019 року Справа № 915/1914/18
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Берко О.В.,
представника позивача: Чекалюка О.А. - дов.№6-03/86 від 26.12.2018 (участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції);
представника відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: “Моторне (транспортне) страхове бюро України”
(юридична адреса: 02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8; код ЄДРПОУ 21647131;
поштова адреса: 02000, м.Київ-2, Русанівський бульвар, а/с 272;
адреса представника - Дорошенко О.С.: 01030, м.Київ, вул.Леонтовича, буд.9, корп.1, оф.301),
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1
( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ),
про: стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 7338,89 грн, -
29.12.2018 “Моторне (транспортне) страхове бюро України” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №959 МТСБУ/АГ від 22.12.2018 (вх.№17922/18), в якій просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 7338,89 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 18.01.2016 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “НММWV М998” в.н. НОМЕР_3 по проспекту Миру в м.Миколаєві, в порушення п.10.9, 2.3 Б Правил дорожнього руху України, починаючи рух заднім ходом з дворового проїзду, був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпеці свого маневру, в наслідок чого допустив наїзд на стоячий позаду біля правого краю проїзної частини транспортний засіб “Nissan X-Trail” д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок чого транспортні засоби отримали пошкодження. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована в ПрАТ “УТСК” при використанні транспортного засобу - автомобіля потерпілого марки “Nissan X-Trail” державний реєстраційний номер НОМЕР_4 за Договором обов'язкового страхування №АЕ/7421483. Потерпілий звернувся до позивача із повідомленням про настання ДТП та з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди. Загальний розмір витрат “МТСБУ” з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 7338,89 грн, з яких: 6758,89 грн сума страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №3843рв від 04.05.2017 та 580,00 грн сума виплат по послугам аварійного комісара. Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15.02.2016 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Позивач посилаючись на ст.1172 ЦК України, п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” №6 від 27.03.1992 зазначає, що йому стало відомо, що під час скоєння ДТП, винуватець перебував у трудових відносинах з Військовою частиною НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована при використанні транспортного засобу автомобіля “НММWV М998” спеціальний реєстраційний номер на темному фоні НОМЕР_3 , за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач посилаючись на ст.ст.38.2, 41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” вказує, що особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки, у даному випадку є відповідач відповідно до вимог ст.41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Оскільки, відповідач не відшкодував шкоду та згідно з положеннями ст.1191 ЦК України позивач отримав право вимоги на таке відшкодування, то відповідач повинен відшкодувати шкоду позивачу у примусовому порядку. Статтею 1166 ЦК України передбачено відшкодування шкоди в повному обсязі, тому позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 03.01.2019 дану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
21.01.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.02.2019.
19.02.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 19.03.2019.
Ухвалою суду від 19.03.2019 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2019.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.
Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином про свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення: №5400135469552 від 22.01.2019; №5400135820772 від 22.02.2019; №5400136099511 від 25.03.2019.
Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Судом у судовому засіданні 08.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.
Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15.02.2016 по справі №3/489/247/2016р встановлено, що 18.01.2016 об 11:15 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “НММWV М998” номерний знак НОМЕР_3 по пр.Миру, 56 в м.Миколаєві, в порушення п.10.9, 2.3 Б Правил дорожнього руху України, починаючи рух заднім ходом з дворового проїзду, був неуважний, не врахував дорожньої обстановки, не впевнившись в безпеці свого руху, внаслідок чого допустив наїзд на стоячий позаду біля правого краю проїзної частини транспортний засіб “Nissan X-Trail” номерний знак НОМЕР_4 , водій якого знаходився поза межами транспортного засобу, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Також цією ж постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та, на підставі ст.22 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
З копії Звіту №114/06-16 про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу від 22.06.2016 вбачається, що вартість (розмір) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу “Nissan X-Trail” 2.0d АТ, реєстраційний номер НОМЕР_4 складає 6758,89 грн (виключаючи ПДВ на запасні частини, матеріали забарвлення) (а.с.24-26).
Потерпілий - ОСОБА_2 звернувся до “МТСБУ” із заявою від 07.02.2017 про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася 18.01.2016 в АДРЕСА_2 за участю транспортного засобу “Nissan X-Trail” з номерним знаком НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу “НММWV М998” з номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.17).
Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована в ПрАТ “Українська транспортна страхова компанія” при використанні транспортного засобу - автомобіля потерпілого марки “Nissan X-Trail” номерний знак НОМЕР_4 за Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7421483 від 14.01.2016 (а.с.18).
“МТСБУ” сплатив потерпілому - ОСОБА_2 6758,89 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3843рв від 04.05.2017 на вказану суму.
Також “МТСБУ” здійснено виплату ТОВ АК “Укравтоекспертиза” в розмірі 580,00 грн за послуги аварійного комісара, згідно платіжного доручення №8571рв від 15.08.2016.
Як зазначає позивач у позові, що під час скоєння ДТП, винуватець перебував у трудових відносинах з Військовою частиною НОМЕР_1 .
З виданої підрозділом - 3 роти 1 батальйону УПП НП у м.Миколаєві Міністерства внутрішніх справ України Довідки №84050234 від 18.01.2016 про дорожню-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - військова техніка номерний знак НОМЕР_3 , № кузова, рами чи шасі НОМЕР_5 належить В/ч НОМЕР_1 (а.с.12-13).
Як вбачається з Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 09.06.2016 (а.с.15-16) власником транспортного засобу “НММWV М998” з номерним знаком НОМЕР_6 є Військова частина НОМЕР_1 .
Вказані обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.
Позивач оформив та направив на адресу відповідача претензію №959/МТСБУ від 02.10.2018, в якій позивач запропонував добровільно погасити заборгованість в розмірі 7338,89 грн (а.с.39).
Оскільки, позивачем здійснено страхове відшкодування відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, бюро звернулось з позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу, сплаченого страхового відшкодування в розмірі 7338,89 грн.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу виплаченої потерпілій особі регламентної виплати.
Підставою є постанова Ленінського районного суду м.Миколаєва від 15.02.2016 по справі №3/489/247/2016р, застосування ст.ст.1166, 1172, 1188 Цивільного кодексу України та ст.ст.22, 38, 41 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про страхування.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст.86 ГПК України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 22.1. статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (надалі - Закон) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до ст.29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленого законодавством.
Відповідно до п.п.34.1., 34.2. ст.34 Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Приписами пп. а) п.41.1. ст.41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Як досліджено вище, позивач на підставі п.41.1. ст.41 вищезазначеного Закону здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі у сумі 6758,89 грн та 580,00 грн за послуги аварійного комісара.
Згідно п.40.1 ст.40 Закону МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди: на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”, заподіяної власниками та/або користувачами транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат ”Зелена картка”, виданий від імені страховиків - членів МТСБУ; на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування ”Зелена картка”, за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п.п.38.2.1. п.38.2. ст.38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п.13.1. ст.13 цього Закону.
У відповідності до п.п.13.1 ст.13 Закону учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Враховуючи норми вищезазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що “МТСБУ”, в контексті правовідносин, які склались в даній справі, наділений правом подати регресний позов до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
В даному випадку позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, в порядку регресу звернувся до відповідача - Військової частини НОМЕР_1 , як до особи, з якою під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом “НММWV М998” номерний знак НОМЕР_3 .
Суд звертає увагу, що якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відповідальність покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, тобто першочерговим у визначені особи, яка несе відповідальність за завдану шкоду є власник такого джерела.
Відповідно до п.1.6. ст.1. Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів“ у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.
Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У даному випадку, виплата позивачем страхового відшкодування у сумі 7338,89 грн відповідає фактичному розміру заподіяних збитків, тому саме дана сума підлягає відшкодуванню з відповідача.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 7338,89 грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь “Моторне (транспортне) страхове бюро України” (юридична адреса: 02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131; поштова адреса: 02000, м.Київ-2, Русанівський бульвар, а/с 272; р/р НОМЕР_7 в АТ “Укрексімбанк”, м.Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 7338,89 грн та 1762,00 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 18.04.2019.
Суддя М.В. Мавродієва