номер провадження справи 18/27/19
18.04.2019 справа № 908/448/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Носівець В.В.
розглянувши матеріали справи № 908/448/19
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8)
до відповідача приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А)
про стягнення 26317,13 грн.
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось 25.02.2019 до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» 26317,13 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2019 справу № 908/448/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою суду від 28.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/448/19, присвоєно справі номер провадження 18/27/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 01.04.2019 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний), тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 02.05.2019 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний).
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.04.2019.
Підставою для звернення з позовом до суду є несплата відповідачем шкоди, завданої особою, винною у ДТП, відповідальність якої застраховано відповідачем. Спричинення шкоди сталося внаслідок скоєння 10.06.2017 дорожньо-транспортної пригоди в місті Одесса за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля «Mitsubishi» державний номер 77235OA під керуванням ОСОБА_1 Відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси, дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 Позивачем, на підставі Страхових актів від 13.07.2017 та 20.07.2017 та розрахунку суми страхового відшкодування, виплачено 26827,13 грн. за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу за договором добровільного страхування наземного транспорту № 93381а6о від 08.11.2016. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Mitsubishi» державний номер 77235OA застрахована в ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», що підтверджується полісом обов'язкового страхування № АК/2817280. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 26827,13 грн., проте відповідачем заяву позивача залишено без задоволення. Отже, позивач має право на страхове відшкодування в тій частині, що страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, а саме на суму 26827,13 грн. Посилаючись на ст.ст. 528, 625, 993, 1188 ЦК України, ст. 20 ГК України, Закон України «Про страхування» та Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просив позов задовольнити.
Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повноважному представнику позивача 06.03.2019 за адресою місцезнаходження.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до відомостей (за безкоштовним запитом) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» є: 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А.
Ухвала суду від 28.02.2019 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові, та отримана повноважним представником відповідача 05.03.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6900117972375 від 01.03.2019.
Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.
Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/448/19 від 28.02.2019 відповідачу запропоновано подати відзив у строк до 18.03.2019. Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
Постановою Київського районного суду м. Києва від 03.08.2017 у справі № 520/6974/17 встановлено, що об 11 год. 00 хв. 10.06.2017 в м. Одесса по вул. Авдєєва Чорноморського, біля будинку № 17, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Mitsubishi» державний номер 77235OA, рухаючись заднім ходом, не був уважним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БР 243976 від 10.06.2017.
Зазначеною постановою винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_1 та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Власником транспортного засобу «MERSEDES-BENZ» державний номер НОМЕР_2, 2016 року випуску, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХО497086 є ОСОБА_2.
Згідно з договором № 93381а6о від 08.11.2016 добровільного страхування наземного транспорту на момент ДТП автомобіль НОМЕР_1 був застрахований ОСОБА_2 у АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (позивач).
Відповідно до п. 20.2.2 договору за умовами цього договору страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, зокрема, збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
Згідно п. 22.1.3 договору страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 25 договору.
Пунктом 25.11 договору встановлено, що при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої у розділі 10 договору франшизи по відповідному ризику.
Пунктом 14 договору встановлено строк дії договору - з 08.11.2016 по 07.11.2017.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Судом встановлено, що страхувальник (ОСОБА_2) 10.06.2017 звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу (арк.с. 22).
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, проведено його огляд, про що 15.06.2017 складено Протокол огляду транспортного засобу, також оформлено рахунок № НОМЕР_3 від 26.06.2017, згідно якого вартість ремонту складає 40150,96 грн.
ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» 13.07.2017 складено страховий акт №АХА2217612, відповідно до якого зазначене вище ДТП визнано страховим випадком, страхове відшкодування до виплати складає 17600,80 грн., які належить перерахувати Філії Автомобільний дім Одеса ПАТ ОСОБА_3 згідно рахунку № НОМЕР_3 від 26.06.2017 та страховому акту № АХА2217612 від 13.07.2017 (арк.с. 27).
Сума страхового відшкодування в розмірі 17600,80 грн. перерахована 14.07.2017 на рахунок Філії Автомобільний дім Одеса, що підтверджується платіжним дорученням №351766 (арк.с. 30).
Позивачем 20.07.2017 також складено страховий акт № АХА2218894 та розрахунок страхового відшкодування до страхового акту, згідно якого вартість відновлювального ремонту застрахованого об'єкту становить 37327,13 грн., сума попередньої оплати складає 17600,80 грн., франшиза - 10500,00 грн. та 0,50 грн., отже до виплати належить 9226,33 грн. страхового відшкодування (арк.с. 28-29).
Сума страхового відшкодування в розмірі 9226,33 грн. перерахована 21.07.2017 на рахунок Філії Автомобільний дім Одеса, що підтверджується платіжним дорученням №353878 на суму 9226,33 грн. (арк.с. 31).
Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону «Про страхування», надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування.
Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
З огляду на те, що п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 17600,80грн. та 9226,33 грн. (всього у розмірі 26827,13 грн.).
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника легкового транспортного засобу «Mitsubishi» державний номер 77235OA, що належить ОСОБА_1, застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія АСКА» (відповідач у справі), що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2817280 (згідно роздруківки з бази МТСБУ), який є діючим станом на 10.06.2017. Встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн., розмір франшизи - 510,00 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вих. № СУ/004307/3 від 05.07.2018, згідно з якою позивач просив відповідача сплатити суму в розмірі 26827,13 грн. відшкодування в порядку регресу. Заява отримана відповідачем 10.07.2017, що підтверджується інформацією з сайту ПАТ «Укрпошта» (арк.с. 34-36).
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач за захистом порушених прав звернувся з позовом до суду.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Крім того, Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежує розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоду, зокрема, сумою франшизи (ст. 12), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством (ст. 29).
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахування зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено, що значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для фототехніки.
Винятком, стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Як встановлено судом, транспортний засіб «MERSEDES-BENZ» державний номер НОМЕР_2 2016 року випуску, тобто строк експлуатації зазначеного автомобіля станом на момент ДТП не перевищував 7 років, а доказів того, що застрахований транспортний засіб підпадає під критерії, визначені п. 7.39 Методики, матеріали справи не містять. Отже, коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що до позивача, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги, в порядку суброгації, з відповідача сплаченого страхового відшкодування, у межах фактичних витрат, оскільки відповідальність власника транспортного засобу «Mitsubishi» державний номер 77235OA, застрахована ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (відповідач).
Тобто, позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування.
Позивачем сплачене страхове відшкодування в сумі 26827,13 грн. Франшиза встановлена полісом № АК/2817280 в розмірі 510,00 грн., ліміт відповідальності - 100000,00 грн. Таким чином, до стягнення з відповідача належить сума шкоди в розмірі 26317,13 грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав суду доказів сплати шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в добровільному порядку.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, ідентифікаційний код 13490997) на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” (04070, м. Київ, вул Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 26317,13 грн. (двадцять шість тисяч триста сімнадцять грн. 13 коп.) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.04.2019.
Суддя В.В. Носівець