вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.04.2019м. ДніпроСправа № 904/667/19
За позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпро
про стягнення 81 793,47 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" заборгованість у розмірі 81 793,47 грн., з яких:
- пеня у розмірі 75 249,44 грн.;
- 3 % річних у розмірі 6 544,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №11-18/07 від 13 грудня 2017 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 08.05.2018 по 12.08.2018 у сумі 6 544,03 грн.
На підставі пункту 8.6 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 75 249,44 грн. за загальний період з 08.05.2018 по 12.08.2018.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач частково не погоджується з позовними вимогами та надає свій контррозрахунок пені, яка становить 74 816,44 грн. Відповідач зазначає, що відповідно до п.5.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється протягом 120 календарних днів від дати поставки товару. Датою поставки товару та переходу права власності на товар, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції ОСОБА_1 Придніпровської залізниці.
Також відповідачем подано клопотання про зменшення пені на 55%. Клопотання обґрунтоване тим, що прострочення платежів є незначним (від 1 до 6 днів), при цьому позивач не зазнав жодних збитків, до того ж жодного разу позивач не скористався своїм правом щодо обмеження чи припинення постачання, хоча це є ефективним засобом стимулювання до належного виконання зобов'язань.
Крім того, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, а саме аналізу доказів для всебічного та правильного вирішення спору; належного формування позиції з приводу нарахування штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,
13 грудня 2017 року між Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (покупець) укладено договір поставки №11-18/07, відповідно до п. 1.1 якого з метою здійснення господарської діяльності покупець зобов'язується прийняти і сплатити, а постачальник поставити продукцію виробництва Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", іменоване надалі товар.
Згідно з п. 5.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України протягом 120 календарних днів від дати поставки товару.
Датою поставки товару та переходу права власності на товар, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції ОСОБА_1 Придніпровської залізниці згідно з п.6.1 (п.6.1.1).
При поставці товару автотранспортом, датою поставки вважається дата передачі товару покупцеві (найманому їм перевізнику) на складі вантажовідправника, зазначена у накладній на відпуск товару. Моментом переходу права власності на товар є дата поставки товару (п.6.2.1 договору).
Відповідно до п. 11.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018.
На виконання умов договору позивачем протягом 07.01.2018 по 13.04.2018 здійснено поставку відповідачу товару, що підтверджується залізничними накладними №№47631890, 45928140, 45928157, 47883442, 47646609, 47646617, 47328703, 47892203, 47892195, 47892211, 45091279, 45091261, 46401568, 46401576.
Позивачем виставлені на оплату відповідачу рахунки №501361 від 07.01.2018 на суму 3 787915,51 грн., №502023 від 16.02.2018 на суму 2 724 604,24 грн., №502025 від 16.02.2018 на суму 4045363,21 грн., №201477 від 16.01.2018 на суму 3219975,50 грн., №502914 від 07.04.2018 на суму 3 052 287,00 грн., №502915 від 07.04.2018 на суму 4 078 810,68 грн., №502662 від 28.03.2018 на суму 3 045003,36 грн., №503005 від 13.04.2018 на суму 4 065 681,86 грн., №503006 від 13.04.2018 на суму 6 084 925,56 грн., №501572 від 22.01.2018 на суму 7802914,56 грн., №502017 від 16.02.2018 на суму 3 477128,90 грн., №502237 від 27.02.2018 на суму 5 107 457,16 грн.
Відповідно до платіжних доручень №3659 від 07.05.2018 на суму 2 852 000,00 грн., №3742 від 10.05.2018 на суму 935 915,51 грн., №4882 від 18.06.2018 на суму 5144 977,84 грн., №4925 від 19.06.2018 на суму 4078 363,21 грн., №4146 від 23.05.2018 на суму 3 400 000,00 грн., № 6343 від 06.08.2018 на суму 7131 097,68 грн., № 6502 від 09.08.2018 на суму 223 339,58 грн., №6226 від 01.08.2018 на суму 3 045 003,36 грн., № 6593 від 13.08.2018 на суму 10 150 607,42 грн., №6668 від 15.08.2018 на суму 39190,82 грн., №7167 від 05.09.2018 на суму 229693,85 грн., №4172 від 24.05.2018 на суму 7 969 357,70 грн., №5276 від 02.07.2018 на суму 5107 457,16 грн. відповідачем у повному обсязі оплачений переданий товар.
Позивач зазначає, що відповідачем допущено прострочку оплати товару, у зв'язку з чим на підставі п. 8.6 договору нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період з 07.05.2018 по 15.08.2018 у розмірі 75 249,44 грн. та на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 3% річних за загальний період з 08.05.2017 по 12.08.2018 у розмірі 6544,03 грн.
Вказане і стало причиною виникнення спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається х умов договору строк оплати товару є таким, що настав.
Крім того, позивач зазначає, що підтверджується відповідачем, відповідач повністю розрахувався за отриманий товар, однак із прострочкою.
Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 8.6 договору визначено, що у разі порушення покупцем термінів оплати за поставлений товар, передбачених п. 5.1, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочення оплати.
За порушення термінів оплати товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період з 07.05.2018 по 15.08.2018 у розмірі 75 249,44 грн.
Відповідач, відповідно до контррозрахунку вважає, що пеня за складає 74 816,44 грн. Відповідач зауважує, що у платіжних дорученнях міститься посилання на відповідний рахунок, а тому сплачена сума має бути зарахована на погашення заборгованості за вказаним рахунком. Так із контррозрахунку суми пені вбачається, що за платіжним дорученням від 06.08.2018 на суму 7 131 097,68 має бути у повному обсязі покрита сума за рахунком №502915 від 07.04.2018, а за платіжним дорученням від 13.04.2018 на суму 10 150 607,42 грн. має бути у повному обсязі покрита суму за рахунком №503006 від 13.04.2018.
Суд звертає увагу, що у випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" зазначене чітке призначення платежу, то даний платіж має зараховуватися відповідно до його призначення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у платіжному дорученні №6343 від 06.08.2018 на суму 7 131 097,68 грн. у призначенні платежу зазначено: оплата послуг згідно рахунків №502914 від 07.04.2018, №502915 від 07.04.2018. Сума цих двох рахунків (3 052 287,00 + 4 078 810,68) повністю покривається сумою платіжного доручення №6343 від 06.08.2018 - 7131097,68 грн., а відтак відсутні підстави скерувати дану суму в рахунок погашення попередніх рахунків. У платіжному дорученні №6593 від 13.08.2018 на суму 10 150 607,42 грн. у призначенні платежу зазначено: оплата послуг згідно рахунків №503005 від 13.04.2018 та №503006 від 13.04.2018. Сума за двома рахунками (4 065 681,86 + 6 084 925,56) становить 10150607,42 грн., тобто сплачена сума за названим платіжним дорученням у повному обсязі покриває суму за відповідними рахунками.
Відтак, суд погоджується із позицією відповідача щодо необхідності припинення нарахування пені 05.08.2018 за рахунком №502915 та 12.08.2018 за рахунком №503006 від 13.04.2018.
Таким чином, розмір пені складає 74 816,44 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 6 544,03 грн. за загальний період з 08.05.2018 по 12.08.2018.
Перевіркою правильності розрахунку 3% річних помилок не виявлено, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 55% суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду. Якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з п.2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду.
У підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 цієї постанови пленуму зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, зі змісту наведених норм можна зробити висновок, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу, пені), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Майновий стан сторін і соціальна значущість боржника має значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій.
При цьому, розмір, до якого штрафні санкції підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Відповідач обґрунтовує клопотання про зменшення пені незначним простроченням платежів (від 1 до 6 днів), відсутністю збитків позивача у зв'язку із простроченням, та тим, що позивач жодного разу не скористався своїм правом щодо обмеження чи припинення постачання, хоча це є ефективним засобом стимулювання до належного виконання зобов'язань.
При розгляді заяви про зменшення розміру штрафних санкцій суд має дослідити наявність чи відсутність виняткових обставин для звільнення винної сторони від відповідальності.
Доказів тяжкого майнового стану та неможливості вчасно розрахуватися за поставлений товар відповідачем не надано. Відповідачем також не зазначено через які виняткові обставини ним допущено прострочення виконання зобов'язання.
Судом враховано, що прострочка є незначною, однак беручи до уваги умови договору сторонами обумовлено оплату з відстрочкою платежу 120 календарних днів від дати поставки, тобто відповідач мав виконати зобов'язання протягом 4 місяців від дати поставки.
Суд звертає увагу, що розмір заявлених нарахувань (пені, 3% річних) є незначним порівняно із ціною усіх поставок за цим договором, та, враховуючи обумовлену договором відстрочку платежу, не вбачає підстав для її зменшення.
За викладеного, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 81 360,47 грн., з яких 74 816,44 грн. - пеня та 6 544,03 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 910,83 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про стягнення 81 793,47 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (49051, м. Дніпро, вул. Винокурова, буд. 4, ідентифікаційний код 33718431) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542) пеню в розмірі 74 816 (сімдесят чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 6 544 (шість тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 03 коп. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 910,83 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" про зменшення пені - відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.04.2019
Суддя Н.М. Євстигнеєва