15.04.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5029/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,
представники сторін:
від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, довіреність №1490 від 10.12.2018 р., адвокат;
від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, довіреністьб/н від 01.03.2018 р., адвокат;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 року (повний текст складено 21.01.2019 року, суддя Ліпинський О.В. ) у справі № 904/5029/18
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Нафта", м. Дніпро
про стягнення штрафних санкцій
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Нафта", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва", м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва”, назву якого змінено на Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” (далі Позивач), звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Нафта” (далі Відповідач) штрафних санкцій за договором поставки № ЦЗВ-14-04317-01 від 20.10.2017 року, в тому числі 24 615 145,86 грн. штрафу та 29 866 376,98 грн. пені.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на порушення Відповідачем умов договору в частині здійснення поставки обумовленого сторонами товару (дизельного палива), замовленого Позивачем згідно рознарядки № ЦЗВ-20/4768 від 07.11.2017 року, що є підставою для нарахування санкцій, передбачених п. 9.4. Договору.
30.11.2018 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ “Елемент Нафта” із вимогою про зобов'язання АТ “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” повернути договірне забезпечення за договором поставки № ЦЗВ-14-04317-01 від 20.10.2017 року в зв'язку з виконанням останнього.
В обґрунтування зустрічного позову ТОВ “Елемент Нафта” зазначав, що з метою виконання умов договору поставки, 17.10.2017 року між сторонами був укладений договір № ЦЗВ-14-03917-22 про надання завдатку, як забезпечення виконання договору поставки (далі Договір завдатку). За умовами зазначеного договору ТОВ “Елемент Нафта” перерахувало на рахунок Філії “Центр забезпечення виробництва” ПАТ “Українська залізниця” грошову суму у розмірі 11 180 048,12 грн., яка має статус завдатку.
У зв'язку з повним виконанням зобов'язань за договором поставки № ЦЗВ-14-04317-01 від 20.10.2017 року та закінчення строку його дії, враховуючи положення п. 3 Договору завдатку, ТОВ “Елемент Нафта” звернулося до Філії “Центр забезпечення виробництва” ПАТ “Українська залізниця” з вимогою про повернення суми забезпечення, яка залишена останнім без задоволення, у зв'язку із чим, ТОВ “Елемент Нафта” звернулося з даним зустрічним позовом до суду.
Крім того, вимоги за зустрічним позовом мотивовано тим, що в зв'язку з настанням обставин, передбачених ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”, ТОВ “Елемент Нафта” неодноразово зверталося до Філії “Центр забезпечення виробництва” ПАТ “Українська залізниця” із пропозицією про внесення змін до Договору поставки в частині збільшення ціни за одиницю товару, яка залишена без відповіді.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 по справі № 904/5029/18 в задоволенні первісного позову Акціонерного товариства “Українська залізниця в особі філії “Центр забезпечення виробництва” відмовлено в повному обсязі.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Нафта” задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Нафта” 11 180 048,12 грн. суму договірного забезпечення, 165 938,73 грн. витрат зі сплати судового збору за пред'явлення зустрічного позову.
Рішення суду першої інстанції обгрунтовано тим, що рознарядка була направлена ТОВ “Елемент Нафта” 07.11.2017 року за адресою: 01010, м. Київ, Хрестовий провулок, 2, офіс 404 (номер відправлення 0304903178336), тобто, за адресою місцезнаходження постачальника, яка визначена в п. 13 Договору поставки №ЦЗВ-14-04317-01 від 20.10.2017 року.
Згідно даних офіційного сайту Відстеження поштових відправлень “Укрпошта”, поштове відправлення 0304903178336 вручено 06.12.2017 року (а.с. 144)
Водночас, як убачається з матеріалів справи, 07.11.2017 року ТОВ “Елемент Нафта” змінило адресу свого місцезнаходження на 01010,м. Київ, Хрестовий провулок, 2, офіс 401, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
08.11.2017 року, на виконання умов п. 12.8. Договору № ЦЗВ-14-04317-01 постачальник письмово повідомив замовника про зміну юридичної адреси (а.с. 112), а вже 09.11.2017 року, сторони підписали додаткову угоду № 1 до Договору поставки, якою зміни місцезнаходження постачальника (а.с. 111).
Таким чином, надані у справу докази свідчать про те, що за два дні після направлення рознарядки № ЦЗВ-20/4768 за адресою: 01010, м. Київ, Хрестовий провулок, 2, офіс 404, замовник був обізнаний про зміну місцезнаходження постачальника, та повинен був усвідомлювати, що навіть за умов дотримання строків пересилання рекомендованих відправлень (в межах міста - Д+2+1), відповідач не матиме можливість отримати направлену йому кореспонденцію, а отже, проявивши розумну обачність, позивач мав здійснити повторне направлення відповідної рознарядки засобами поштового зв'язку, або принаймні, направити її сканкопію електронною поштою, чого зроблено не було (доказів суду не надано).
Надана позивачем роздруківка з офіційного сайту Відстеження поштових відправлень “Укрпошта” (а.с 144), не була принята судом першої інстанції до уваги в якості належного доказу вручення рознарядки № ЦЗВ-20/4768 саме відповідачу, оскільки з її змісту не можливо встановити особу одержувача кореспонденції, при цьому, надані у справу докази (а.с. 169), свідчать про те, що приміщення, за адресою якого здійснено вказане відправлення, з 08.11.2017 року передано в оренду іншій особі - ТОВ “Манго-Груп”.
З урахуванням того, що матеріалами справи не підтверджується факт надання (вручення) постачальнику оригіналу рознарядки № ЦЗВ-20/4768, строк здійснення поставки за вказаною рознарядкою є таким, що не настав, що у свою чергу, виключає підстави для застосування штрафних санкцій за порушення строків поставки, та як наслідок, виключає підстави для задоволення первісного позову в повному обсязі.
Щодо зустрічних вимог ТОВ “Елемент Нафта” про стягнення з АТ “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” суми договірного забезпечення у розмірі 11 180 048,12 грн., суд зазначав наступне.
На виконання умов Договору завдатку, ТОВ “Елемент Нафта” перерахувало на рахунок Філії “ЦЗВ” ПАТ “Укрзалізниця” оплату забезпечення виконання по договору поставки в розмірі 11 180 048,12 грн.
Умовами п. 3 Договору завдатку сторони погодили, що завдаток повертається учаснику протягом 5 (п'яти) банківських днів із дня настання підстав для повернення завдатку у разі наявності письмової вимоги учасника та при наявності однієї з умов, у тому числі, виконання договору поставки в частині виконання наданих рознарядок по закінчення терміну дії Договору.
Пунктом 8.2 договору поставки сторони передбачили, що забезпечення діє до повного виконання Договору в частині поставок товару на умовах, викладених в цьому Договорі. Замовник повертає постачальнику забезпечення виконання Договору на його письмову вимогу протягом п'яти банківських днів після підтвердження повного виконання постачальником своїх зобов'язань в частині поставки товару відповідно до умов Договору.
На виконання умов Договору поставки ЦЗВ-14-04317-01 за рознарядкою замовника № ЦЗВ-20/4509 від 24.10.2017 року постачальник здійснив поставку дизельного пального на загальну суму 58 565 221,36 грн., що підтверджується актами прийому-передачі № 3077 від 27.10.2017, № 3078 від 28.10.2017, № 3079 від 29.10.2017.
Доказів надання (вручення) замовником інших рознарядок в порядку, передбаченому умовами п. 3.2. Договору поставки, та відповідно виникнення у постачальника обов'язку з поставки товару (крім поставки за рознарядкою № ЦЗВ-20/4509 від 24.10.2017), суду не надано, а отже, Договір поставки ЦЗВ-14-04317-01 слід вважати таким, що виконаний постачальником в частині наданих йому рознарядок, що з урахуванням закінчення терміну його дії 31.12.2017, створює підстави для повернення суми грошових коштів, сплачених за умовами Договору завдатку № ЦЗВ-14-03917-22.
2.Короткі і узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 у справі № 904/5029/18, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (позивач), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 у справі №904/5029/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Нафта» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 54 481 522,84 грн., у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Нафта» до акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» про стягнення суми договірного забезпечення у розмірі 11 180 048,12 грн. - відмовити з огляду на наступне.
Стосовно відмови у задоволенні первісного позову зазначає, що у відповідності з п. 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
З цього слідує, що працівник поштового зв'язку не мав права вручати поштові відправлення будь-якій особі, за відсутності документа, що посвідчує його приналежність до юридичної особи адресата.
Отже, твердження відповідача про неотримання рознарядки від 07.11.2017 № ЦЗВ-20/4768 не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи документами.
Разом із тим, рознарядка від 07.11.2017 № ЦЗВ-20/4768 була направлена на належну адресу відповідача 07.11.2018, тобто, ще до внесення відповідних змін юридичної адреси в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
Згідно з п.п. 12.7. 12.8 Договору всі доповнення та зміни до даного Договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони зроблені в письмовій формі.
Сторона зобов'язується в п'ятиденний термін повідомити іншу сторону про зміну юридичної адреси, банківських реквізитів, про реорганізацію, яка планується, або ліквідацію.
Таким чином, до направлення повідомлення про зміну юридичної адреси та письмового оформлення відповідних змін до Договору (до 09.11.2017), останні не можуть вважатися дійсними. Відтак, сторони зобов'язані діяти у відповідності до діючих приписів Договору.
При здійсненні господарської діяльності та виконанні Договору, ТОВ «Елемент Нафта» мало усвідомлювати той факт, що до внесення відповідних змін юридичної адреси, все листування та кореспонденція за Договором здійснюється за старою адресою.
При цьому, не дивлячись на отримання Філією «ЦЗВ» підтвердження із сайту відстеження поштових відправлень Укрпошта http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma- poshuku про отримання відповідачем рознарядки, суд першої інстанції наполягає на тому, що «позивач мав здійснити повторне направлення відповідної рознарядки засобами поштового заявку, або принаймні, направити її сканкопію електронною поштою...».
Разом із тим, жодним нормативно-правовим актом не передбачений обов'язок сторони за договором повторно направляти рознарядку за наявності доказів її отримання постачальником.
Направляючи рознарядку № ЦЗВ-20/4768, 07.11.2017, позивач не знав та не міг знати про зміну юридичної адреси ТОВ «Елемент Нафта».
За таких обставин, в апеляційній скарзі зазначено, що ТОВ «Елемент Нафта» було порушено умови пунктів 3.2., 3.4. Договору та не відвантажено жодної тони дизельного палива протягом терміну дії зазначеної рознарядки (5 календарних днів відповідно до пункту 3.4 Договору).
Станом на дату подання позову рознарядка від 07.11.2017 № ЦЗВ-20/4768 залишається не виконаною постачальником у повному обсязі.
В свою чергу, пунктом 9.10 Договору передбачено, що сплата штрафів та пені не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за Договором (розрахунок було додано до позовної заяви).
Стосовно задоволення зустрічного позову про стягнення суми договірного забезпечення у розмірі 11 180 048,12 грн зазначає, що має місце неналежне виконання ТОВ «Елемент Нафта» умов пунктів 3.2., 3.4. Договору, зокрема, невиконання поставки товару в обсягах, на які надано рознарядку від 07.11.2017 № ЦЗВ-20/4768, та в терміни, визначені в Договорі, у філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» у відповідності до п. 2 Договору про надання завдатку, отже відсутні правові підстави для повернення завдатку ТОВ «Елемент Нафта» у розмірі 11 180 048, 12 грн.
3. Узагальнені доводи інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, погоджуючись, зокрема, з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 року у справі № 904/5029/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.04.2019 року.
03.04.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 08.04.2019 року.
09.04.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2019 року.
15.04.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В судових засіданнях представники сторін надали пояснення по справі на навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 року у справі №904/5029/18 слід залишити без змін з наступних підстав.
5. Встановлені та неоспорені обставини справи і відповідні їм правовідносини.
20.10.2017 між Філією “Центр забезпечення виробництва” ПАТ “Українська залізниця” назву якого в подальшому змінено на Акціонерне товариства “Українська залізниця” (далі Замовник), та ТОВ “Елемент Нафта” (далі Постачальник) був укладений договір поставки № ЦЗВ-14-04317-01, за умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити нафту і дистиляти (дизельне паливо), назване в подальшому “Товар”, найменування, марка та кількість якого вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.
Згідно з пунктами 2.1, 2.3 договору №ЦЗВ-14-04317-01 ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється в національні валюті України - гривні, на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення в межах України із подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються у рознарядках замовника (відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС" ред. 2010), і включає: вартість Товару, всі податки та збори, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ, і вказуються в специфікаціях до даного договору. Сторони планують за цим договором поставити товар на суму 186 334 135,35 грн., крім того ПДВ 20% - 37 266 827,07 грн., на загальну суму 223 600 962,42 грн.
Умовами специфікації №1 до договору №ЦЗВ-14-04317-01 сторони погодили найменуванням товару - паливо дизельне, кількість - 9395 тон, ціну однієї тонни - 19 833,33 грн., вартість товару - 186 334 135,35 грн., крім того ПДВ 20% - 37 266 827,07 грн., на загальну суму 223 600 962,42 грн., умови поставки - FCA (Франко-перевізник), термін поставки - протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня надання рознарядки та умови оплати - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару.
За змістом умов, погоджених сторонами в пункті 3.2 договору №ЦЗВ-14-04317-01, постачальник здійснює поставку товару партіями протягом терміну дії договору, тільки при наявності рознарядки замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому товару. Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення поштою цінного листа з описом вкладення та направленням сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (Е-mail). Після отримання рознарядки по електронній пошті (Е-mail) постачальник повинен протягом доби направити замовнику лист на електронну пошту (Е-mail) замовника, що підтверджує отримання рознарядки, та повідомлення про готовність виконання рознарядки у зазначені терміни.
Відповідно до пункту 3.3 договору №ЦЗВ-14-04317-01 замовник протягом 1 (одного) робочого дня із моменту надання постачальнику рознарядки забезпечує оформлення наказів або телеграфних розпоряджень ПАТ "Укрзалізниця" на станцію відправлення, відповідно до умов поставки і вказаних у рознарядці замовника реквізитів вантажоодержувачів.
Згідно з пунктом 3.4 договору №ЦЗВ-14-04317-01 постачальник здійснює відвантаження товару протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня надання рознарядки.
Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 договору №ЦЗВ-14-04317-01 поставка товару підтверджується актом прийому-передачі. Акт прийому-передачі складається на підставі накладної (залізничної) та підписується, за умови надання постачальником передбачених цим пунктом документів. Датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення в межах України на накладній (залізничній), на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, які вказуються в рознарядці замовника.
Пунктами 4.1, 4.2 договору №ЦЗВ-14-04317-01 визначено, що кількість товару, який планується до поставки за цим договором, вказується в специфікаціях до цього договору. Кількість партії товару, який підлягає поставці, вказується в рознарядці замовника.
Згідно з пунктом 9.4 договору №ЦЗВ-14-04317-01 за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару, а за прострочення понад 15 днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від суми непоставленого в строк товару за кожний день прострочення.
Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2017. Проте, в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов'язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання (пункт 12.2 Договору).
За рознарядкою замовника № ЦЗВ-20/4509 від 24.10.2017 року постачальник здійснив поставку дизельного пального на загальну суму 58 565 221,36 грн., що підтверджується актами прийому-передачі № 3077 від 27.10.2017, № 3078 від 28.10.2017, № 3079 від 29.10.2017.
Звертаючись з вимогою про стягнення грошових коштів, які є предметом спору за первісним позовом, Філія “Центр забезпечення виробництва” АТ “Українська залізниця” зазначала, що 07.11.2017 року на адресу ТОВ “Елемент Нафта” було направлено рознарядку № ЦЗВ-20/4768 на відвантаження дизельного палива в обсязі 6 895,000 тн. на загальну суму 164 100 972,42 грн., яка залишилася не виконаною в повному обсязі, що відповідно до умов п. 9.3. Договору поставки є підставою для сплати Постачальником штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару, та додатково, стягнення пені у розмірі 0,1% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення. Факт одержання/неодержання рознарядки є суттєвою обставиною у справі.
6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 663 ЦК України, положення якої застосовуються до договорів поставки (ч. 2 ст. 712 ЦК України), постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором поставки.
Матеріалами справи не підтверджується факт надання (вручення) постачальнику оригіналу рознарядки № ЦЗВ-20/4768, строк здійснення поставки за вказаною рознарядкою є таким, що не настав, що у свою чергу, виключає підстави для застосування штрафних санкцій за порушення строків поставки, та, як наслідок, виключає підстави для задоволення первісного позову в повному обсязі.
Є правомірним висновок місцевого господарського суду щодо задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Нафта” про стягнення з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Центр забезпечення виробництва” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Нафта” 11 180 048,12 грн. суми договірного забезпечення, 165 938,73 грн. витрат зі сплати судового збору за пред'явлення зустрічного позову з наступних підстав.
Умовами п. 3 Договору завдатку сторони погодили, що завдаток повертається Учаснику протягом 5 (п'яти) банківських днів із дня настання підстав для повернення завдатку у разі наявності письмової вимоги Учасника та при наявності однієї з умов, у тому числі, виконання договору поставки в частині виконання наданих рознарядок по закінчення терміну дії Договору.
Доказів надання (вручення) замовником інших рознарядок в порядку, передбаченому умовами п. 3.2. Договору поставки, та відповідно виникнення у Постачальника обов'язку з поставки товару (крім поставки за рознарядкою № ЦЗВ-20/4509 від 24.10.2017), суду не надано, а отже, Договір поставки ЦЗВ-14-04317-01 слід вважати таким, що виконаний постачальником в частині наданих йому рознарядок, що з урахуванням закінчення терміну його дії 31.12.2017, створює підстави для повернення суми грошових коштів, сплачених за умовами Договору завдатку № ЦЗВ-14-03917-22.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.
Як вбачається з матеріалів справи і не оспорюється сторонами, поставка товару здійснюється тільки за наявності рознарядки замовника, яка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлених поштою цінного листа з описом вкладення та направлення сканкопії електронною поштою.
Отже, має бути досліджено не тільки факт направлення рознарядки, але і факт її отримання постачальником.
Стосовно підтвердження факту отримання рознарядки постачальником позиції сторін розійшлися.
Так, 07.11.2017 рознарядка на ім'я фізичної особи директора ТОВ «Елемент Нафта» ОСОБА_3 (т.1 а.с.22). була направлена з описом вкладення (т.1 а.с.23), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що вказано у фіскальному чеку (т.1 а.с.24) (відправлення № 0304903178336).
Скаржник у суді першої інстанції, і в апеляційному суді посилається на роздруківку відстеження з сайту «Укрпошти» як належний доказ вручення рознарядки постачальнику (т.1 а.с.144) і наполягає на цьому в ході всього судового розгляду.
Отже, по суті результат вирішення і первинного позову, і зустрічного позову, залежить від правильності встановлення судом одного факту - отримання/неотримання постачальником рознарядки, оскільки з цього моменту виникає обов'язок поставки товару (з дня надання рознарядки (п.3.4)), а відтак від цього залежить і питання належності/неналежності виконання зобов'язання постачальником, його добросовісності чи недобросовісності, отже, і застосування до нього штрафних санкцій, які є предметом первинного позову.
Нормативна регламентація послуг поштового зв'язку вміщена у Правилах надання послуг поштового зв'язку, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (надалі - Правила).
Обставинами, що ускладнюють доказування факту отримання рознарядки, у цій справі визнаються:
а) зміна юридичної адреси постачальника 09.11.2017 року, за згодою сторін (т.1 а.с. 111), через два дні після відправлення рознарядки (т.1 а.с. 166).
б) зміна порядку отримання поштової кореспонденції, яка з 08.11.2017 року стала прийматися працівниками ресепшену (охороною), що знаходиться на першому поверсі офісного центру (т.1 а.с. 167).
Правила визначають такі концептуальні поняття для встановлення факту отримання/неотримання поштового відправлення:
- вручення поштового відправлення - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення;
- повідомлення про вручення поштового відправлення - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення.
- реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (п.2 Правил).
У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якої за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення (п.6.2 Правил).
Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку (п.96).
Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
Системний аналіз вищенаведених положень нормативної регламентації вручення поштових відправлень дозволяє зробити наступний висновок про доказове значення підтвердження факту вручення поштового відправлення: а) наявність повідомлення про вручення поштового відправлення; б) наявність довіреності або документа, що посвідчує особу (одержувача), відмітка про прізвище отримувача (у разі вручення відправлення як фізичній особі), оскільки адресоване воно фізичній особі, що вбачається з його змісту.
Цим спростовується довід апеляційної скарги про те, що належним доказом вручення є саме інформація з сайту про відстеження поштового відправлення.
Колегія зазначає, що доказове значення такої інформації з сайту чинним законодавством не урегульоване, отже, вона не може бути використана для спростування/підтвердження факту доставки поштового відправлення.
Колегія суддів посилається також на п.39 рішення ЄСПЛ у справі «Стрижак проти України», у якому стосовно повідомлення про судове засідання було зазначено, що «Суд зауважує, що не було надано ні копії повідомлення про доставку, ні іншого повідомлення чи рішення, яке б передбачало невикористання цього поштового методу…Так само Уряд не продемонстрував, що воно було отримано заявником певного дня..».
Також, згідно з правовою позицією, наведеною Верховного Суду України 21.05.2018 у справі № 295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св/17), доказом отримання документів, відправлених рекомендованим листом з повідомленням або через кур'єра за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі, є лише розписка та належна фіксація її вручення.
З цієї причини не може вважатися належним доказом вручення поштового відправлення інформація з сайту «Укрпошти», яка не містить необхідної доказової інформації.
Колегія суддів не поділяє висновок місцевого господарського суду про необхідність повторного направлення рознарядки, але погоджується з його неспростовним висновком про доказову неспроможність даних відстеження поштових відправлень з сайту «Укрпошти» засвідчити факти отримання постачальником рознарядки.
Колегія суддів погоджується зі скаржником в тому, що умовами договору не передбачено неодноразове направлення оригіналу рознарядки, і вирішення цього питання слід віднести на розсуд самого скаржника, який, направляючи рознарядку за старою адресою, має невиправдане очікування на те, що поштове відправлення знайде свого адресата за новою адресою.
Отже, оскільки отримання оригіналу рознарядки у законний спосіб, передбачений Правилами, не відбулося, то і обов'язок поставити товар не виник, отже, факту неналежного виконання зобов'язань не встановлено, відтак підстави для задоволення зустрічного позову не встановлені.
Довід відповідача про те, що рознарядка від 07.11.2017 № ЦЗВ-20/4768 була направлена на належну адресу відповідача 07.11.2018, тобто, ще до внесення відповідних змін юридичної адреси в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є необґрунтованим з огляду на наступне.
08.11.2017 року на виконання умов п. 12.8. Договору № ЦЗВ-14-04317-01 постачальник письмово повідомив замовника про зміну юридичної адреси (т.1 а.с. 112), а вже 09.11.2017 року, сторони підписали додаткову угоду № 1 до Договору поставки, якою зміни місцезнаходження постачальника (т.1 а.с. 111).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані у справу докази свідчать про те, що за два дні після направлення рознарядки № ЦЗВ-20/4768 за адресою: 01010, м. Київ, Хрестовий провулок, 2, офіс 404, замовник був обізнаний про зміну місцезнаходження постачальника, та повинен був усвідомлювати, що навіть за умов дотримання строків пересилання рекомендованих відправлень (в межах міста - Д+2+1), відповідач не матиме можливість отримати направлену йому кореспонденцію, на чому акцентовано мотиви прийнятого рішення.
Довід відповідача про те, що має місце неналежне виконання ТОВ «Елемент Нафта» умов пунктів 3.2., 3.4. Договору, зокрема, невиконання поставки товару в обсягах, на які надано рознарядку від 07.11.2017 № ЦЗВ-20/4768, та в терміни, визначені в Договорі, а тому у філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця» у відповідності до п. 2 Договору про надання завдатку, отже відсутні правові підстави для повернення завдатку ТОВ «Елемент Нафта» у розмірі 11 180 048, 12 грн. є необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Частиною 1 ст. 571 ЦК України встановлено, що якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 663 ЦК України, положення якої застосовуються до договорів поставки (ч. 2 ст. 712 ЦК України) встановлено, що постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором поставки.
Матеріалами справи не підтверджується факт надання (вручення) Постачальнику оригіналу рознарядки № ЦЗВ-20/4768, строк здійснення поставки за вказаною рознарядкою є таким, що не настав, що у свою чергу, виключає підстави для застосування штрафних санкцій за порушення строків поставки, та як наслідок, виключає підстави для задоволення первісного позову в повному обсязі.
Крім того, не знайшли підтвердження у апеляційному суді доводи скаржника про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки судом об'єктивно і неупереджено постановлено судове рішення, воно мотивоване належним чином всі обставини справи встановлені вірно, доводи сторін знайшли правильну юридичну оцінку.
Суд не застосовував обмежувальне тлумачення, як про це зазначає скаржник, а також не обмежував нічим доступ скаржника до суду.
Виходячи з аналізу матеріалів справи та викладення судового рішення, з боку суду відсутня суб'єктивна перевага стороні відповідача, або неповнота встановлення якихось обставин.
8. Чи були і ким порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.
Були порушені права постачальника на повернення суми договірного забезпечення за наявності належного виконання ним своїх зобов'язань і закінчення строку виконання договору.
9. Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 по справі № 904/5029/18 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 256 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 року по справі № 904/5029/18 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 по справі № 904/5029/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 19.04.2019 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя А.Є. Чередко