вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2019 р. Cправа № 902/175/19
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., за участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Жмеринської міської ради Вінницької області (вул. Центральна, буд. 4, м. Жмеринка, 23100)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгазінвест" (АДРЕСА_1, 21050)
про стягнення 81897,97 грн. збитків
Представники сторін не з'явились
Жмеринська міська рада Вінницької області звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгазінвест" про стягнення 81897,97 грн. збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем зобов'язань в частині оформлення правовстановлючих документів що посвідчують право оренди земельної ділянки для комерційних потреб, у зв'язку з переходом права власності на будівлю.
Ухвалою від 05.03.2019 відкрито провадження у справі № 902/175/19 за правилами спрощеного позовного провадження. судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.03.2019.
Ухвалою суду від 27.03.2019 розгляд справи відкладено на 17.04.2019, з підстав викладених у відповідній ухвалі.
На визначену судом дату (17.04.2019) представники сторін не з'явилися.
16.04.2019 від позивача до суду надійшла заява-пояснення, в якій останній зазначив що відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило, всі докази необхідні для вирішення спору подані до суду, тому просить розглянути справу без участі представника позивача за наявними в справі доказами.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 05.03.2019 та від 27.03.2019 не виконав. Пояснень причин невиконання суду не надав. Ухвала про відкриття провадження у справі від 05.03.2019 повернулась до суду з довідкою відділення зв'язку в якій зазначено - «Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення». Згідно витягу з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" адресовану відповідачу ухвалу суду від 27.03.2019 на день судового засідання не вручено, зазначено - "Відправлення не вручено під час доставки: інші причини".
Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Разом з тим ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.04.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгазінвест" є власником об'єкта нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень (будівлі операторської з прибудовами літ. «А», заг. пл. 50.6 кв.м., АГНКС літ. «Б», склад-рампа літ. «В», склад-рампа літ. «Г», модульне покриття літ. «Д», вбиральня літ. «У», колонка №1, огорожа №2, ворота №3, №4, огорожа №5), розташованих за адресою: м. Жмеринка, вул. Барляєва, будинок 9а, право власності на які зареєстровано за останнім, на підставі свідоцтва про придбання майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство, серія та номер 309 виданий 27.03.2017 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно а.с.21-23).
За заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгазінвест" рішенням Жмеринської міської ради Вінницької області 24 сесії 7 скликання №345 від 08.06.2017 надано дозвіл ТОВ "Вінгазінвест" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для оформлення права оренди земельної ділянки під існуючими будівлями та спорудами по вул. Барляєва, 9А орієнтовною площею 0,4562 га для комерційних потреб.
Згідно п. 8 зазначеного рішення Жмеринської міської ради визначено обов'язок ТОВ "Вінгазінвест" замовити документацію із землеустрою у сертифікованих землевпорядних організаціях. Підготовлені матеріали подати міській раді для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.
З митою повідомлення відповідача про наявні факти порушення ним земельного законодавства та врегулювання питання в досудовому порядку директору відповідача ОСОБА_1 неодноразово направлялись письмові прохання з'явитись до відділу земельних ресурсів Жмеринської міської ради Вінницької області для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (листи № 02-5/10-1538 від 14.06.2017, № 164 від 15.08.2017, № 187 від 11.09.2017, № 44 від 15.03.2018).
Відповідачем вказані листи не взято до уваги, технічну документацію на земельну ділянку по вул. Барляєва, 9А орієнтовною площею 0,4562 га не виготовлено та не укладено договору оренди.
Документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою відповідачем суду не надано.
Листом №61 від 10.04.2018 директору відповідача було запрошено взяти участь в комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, засідання якої було призначено на 07.05.2018 на 10 год. 00 хв. На дане засідання відповідач не з'явився.
Відповідно до протоколу засідання комісії по визначенню та відшкодуванню, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, від 07.05.2018, вирішено визначити розмір збитків, завданих ТОВ "Вінгазінвест" територіальній громаді Жмеринської міської ради, за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та без сплати коштів за користування земельною ділянкою за період з 27.03.2017 по 30.04.2018 в сумі 81897,97 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком збитків заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки ТОВ "Вінгазінвест" за період з 27.03.2017 по 30.04.2018, розмір збитку за вказаний період становить вищевказану суму, з розрахунку з 27.03.2017 по 31.12.2017 746716,50 грн. з індексом інфляції 1,06, а з 01.01.2018 по 30.04.2018 746716,50 грн. з індексом інфляції 1.
Рішенням Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 17.05.2018 № 132 «Про затвердження акту про визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки ТОВ "Вінгазінвест"» було затверджено Акт про визначення розміру збитків від 07.05.2018. Даний акт встановлює розмір збитків в сумі 81897,97 грн. та зобов'язано відшкодувати визначені збитки в повному обсязі, не пізніше 15-ти денного терміну з дня прийняття даного рішення. Окрім того, вказаним рішенням рекомендовано боржнику виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для укладення договору оренди землі та звернутися з клопотанням до Жмеринської міської ради щодо надання земельної ділянки в оренду.
Позивач направив на адресу відповідача лист № 85 від 06.06.2018 з актом комісії з визначення збитків та рішення виконавчого комітету, в листі попередженно, що у разі відмови добровільного відшкодування, завдані збитки будуть стягнуті в судовому порядку.
Восени 2018 позивачем виявлено граматичну помилку допущену секретарем комісії при підготовці документів, а саме невірно зазначено початок нарахування збитків.
Листом від 20.11.2018 № 177 директору відповідача було запрошено взяти участь в комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок, засідання якої було призначено на 06.12.2018 на 10 год. 00 хв. На дане засідання відповідач не з'явився.
Протоколом засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок від 06.12.2018 вирішено внести зміни до наступних документів: - обґрунтованого розрахунку збитків заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки ТОВ "Вінгазінвест", - протоколу засідання комісії від 07.05.2018 та акту визначення розміру збитків від 07.05.2018.
Рішенням Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 17.01.2019 № 9 «Про внесення змін до акту про визнання розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки ТОВ "Вінгазінвест", затвердженого рішенням Виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 17.05.2018 № 132» було вирішено внести зміни до Акту про визнання розміру збитків від 07.05.2018.
Листом від 23.01.2019 № 17 відповідача було повідомлено про внесення відповідних змін. Проте дане повідомлення не було отримано директором відповідача, конверт повернувся на адресу позивача «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідачем, вище зазначені рішення міської ради, не оспорювались та на даний час є дійсними, водночас завдані збитки позивачу не відшкодовано. Несплата відповідачем визначених збитків стала підставою для звернення з позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно ч.1 ст.73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Пунктом “б” ч.1 ст.80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності.
Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, викладено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту статті 120 Земельного кодексу України, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі. Водночас виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас зі змісту статті 125 Земельного кодексу України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Зважаючи на положення статті 125 Земельного кодексу України, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Згідно з приписами ст.124 Земельного кодексу України набуттю права користування та права оренди передує волевиявлення особи, яка виявила бажання набути таке право, і лише після цього здійснюється волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування.
З наведених положень Земельного кодексу України слідує, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Вказані права потребують відповідного оформлення.
Як встановлено судом ТОВ "Вінгазінвест" правомірно набуло право власності на нерухомість, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Жмеринка, вул. Барляєва, 9А, однак право користування земельною ділянкою в установленому порядку не оформив.
Відповідач не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).
При цьому, суд враховує, що предметом спору у даній справі, є вимога про стягнення несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у зазначеному розмірі у виді неодержаної орендної плати за землю, який за визначенням статті 22 Цивільного кодексу України є збитками у вигляді упущеної вигоди.
Упущеною вигодою за змістом статті 22 Цивільного кодексу України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.
Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.
Згідно з ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт “д” ч.1 ст. 156 Земельного кодексу України).
За змістом ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
В той же час, відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України підставою для застосування цивільно-правової відповідальності є правопорушення, що включає як складові елементи: 1) шкоду (збитки), 2) протиправну поведінку особи, яка заподіяла шкоду, 3) причинний зв'язок між ними та 4) вину особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, виключає можливість притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Вищий господарський суд України в постанові пленуму “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” (із змінами і доповненнями) №6 від 17.05.2011 у п. 3.8. вказав, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 Цивільного кодексу України та частини другої статті 224 Господарського кодексу України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).
Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” №6 від 17.05.2011 господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Пунктом 3.4 даної постанови визначено, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність у відповідача об'єктивних обставин або перешкод для укладення передбачених нормами земельного законодавства договору оренди земельної ділянки, а також обставин, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на укладення такого договору, оскільки саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів. Наведене узгоджується і з позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена в постанові від 25.05.2018 у справі № 922/3413/17.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують бездіяльність відповідача, невчинення ним передбачених законодавством заходів стосовно своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності. Дані обставини позбавили Жмеринську міську раду права одержати дохід, що складає загальну суму 81897,97 грн. Вказане надає позивачеві право на відшкодування збитків, пов'язаних з використанням відповідачем земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів.
При цьому судом встановлено, що при визначенні суми спричинених збитків застосована нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки по вул. Барляєва, 9А м.Жмеринка, що обраховується згідно з витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки за 2017 та 2018 роки, у встановленому рішеннями Жмеринської міської ради 7 сесії 5 скликання від 19.04.2007 за № 201 відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки в залежності від їх функцій та використання (для комерційної діяльності) встановлено орендну плату в розмірі 10 %.
Факт використання відповідачем земельної ділянки за адресою вул. Барляєва, 9А, м. Жмеринка, підтверджується рішенням Жмеринської міської ради 24 сесії 7 скликання від 08.06.2017 № 345 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою".
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні всі елементи складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема: факт порушення останнім вимог земельного законодавства, що виявився у тривалому використанні земельної ділянки без договору оренди, що призвело до наявності збитків у позивача, визначення і відшкодування яких врегульовано вищевказаним Порядком; причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою відповідача, оскільки використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення, позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.
З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позивачем доведено користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення договору оренди земельної ділянки, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Сума сплаченого позивачем судового збору з огляду на вимоги ст.129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 219, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгазінвест" (АДРЕСА_1, 21050, код ЄДРПОУ 41007568) на користь Жмеринської міської ради Вінницької області (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 03084233) 81897,97 грн - збитків та судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 19 квітня 2019 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)
3 - відповідачу (АДРЕСА_1, 21050)