вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"15" квітня 2019 р. Справа№ 905/1486/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Іоннікової І.А.
Чорної Л.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кочерженка Павла Івановича
на рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2018 року
у справі № 905/1486/18 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, бульвар Праці, 1/1; ідентифікаційний код 37203257) та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; ідентифікаційний код 39606435)
до Фізичної особи-підприємця Кочерженка Павла Івановича (адреса 1: АДРЕСА_1 адреса 2: АДРЕСА_2).
про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, виселення, стягнення 52 487,20 грн., -
Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація та Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" звернулись до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, виселення, стягнення 52 487,20 грн. (т.І, а.с.20-24).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13 серпня 2018 року позовну заяву від 02.08.2018 у справі № 905/1486/18 за позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" до Фізичної особи-підприємця Кочерженка Павла Івановича про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, виселення та стягнення 52 487,20 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва (т.І, а.с. 11).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 вересня 2019 року у справі № 905/1486/18 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Також суд ухвалив розгляд справ № 905/1486/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження (т.І, а.с.1-2).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2018 року у справі № 905/1486/18 позовні вимоги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" задоволено частково. Виселено ФОП Кочерженка П.І. з орендованого нежитлового приміщення, напівпідвалу загальною площею 62, кв.м. розташованого в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3. Стягнуто з ФОП Кочерженка П.І. на користь КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" 24 502,20 грн. заборгованості по орендній платі та 3 524,00 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Повне рішення складено: 28.12.2018 (т.І, а.с. 262-270).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 січня 2019 року у справі № 905/1486/18 виправлено описки, допущені в мотивувальній та резолютивній частинах рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 № 905/1486/18., а саме:
Абзац 13 арк. справи 4 мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 №905/1486/18 читати наступним чином: "З огляду на положення чинного законодавства України, договору, укладеного між сторонами, а також враховуючи відсутність згоди орендодавця на продовження строку його дії, договір оренди нерухомого майна № 1196 від 01.10.2009р. є припиненими за наслідками закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з чим суд закриває провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору за відсутністю предмета спору, на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України".
Абзац 14 аркуш справи 8 мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 №905/1486/18 читати наступним чином: "Керуючись статтями 74, 76-80, 129, п. 2 ч.1 ст. 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва".
В резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 №905/1486/18 виправити описку шляхом доповнення абзацу: "Закрити провадження у справі в частині вимоги про розірвання договору" (т.І, а.с.281-282).
26 січня 2019 року ФОП Кочерженко П.І. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 вересня 2018 року у справі № 905/1486/18 про відкриття провадження у справі, на рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2018 року у справі № 905/1486/18 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 січня 2019 року у справі № 905/1486/18 про виправлення описки, в якій просить «скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 року № 905/1486/18 «про відкриття», рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 року № 905/1486/18 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18 «про виправлення описки» і направити справу для розгляду за місцем реєстрації відповідача до Господарського суду Донецької обл., згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 05.11.2013 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду № 910/21144/13 від 19.12.2013».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2019 року, апеляційна скарга ФОП Кочерженка П.І. у судовій справі № 905/1486/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Чорна Л.В., Іоннікова І.А.
Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 № 905/1486/18 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18 «про виправлення описки» у рішенні від 06.12.2018р., в якій зазначає, що «копію рішення суду від 06.12.2018 р. № 905/1486/18 що оскаржується отримав 14.01.2019 року», на підтвердження чого скаржник посилається на поштове відправлення № 0103048972121.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України - Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо «Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду».
Зокрема, 14 січня 2019 року скаржником отримано копію повного тексту оскаржуваного рішення, що підтверджується поштовим відправленням за № 0103048972121, крім того, в матеріалах справи наявне клопотання відповідача (т.І, а.с. 284), на якому міститься розписка про те, що 14.01.19 скаржник ознайомився з матеріалами справи.
26 січня 2019 року ФОП Кочерженко П.І. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 вересня 2018 року у справі № 905/1486/18 про відкриття провадження у справі, на рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2018 року у справі № 905/1486/18 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 січня 2019 року у справі № 905/1486/18 про виправлення описки, про що свідчить відповідна відмітка відділення поштового зв'язку на поштовому конверті № 02090 7628757 7 про направлення апеляційної скарги до суду.
В п.37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії зазначено наступне - "Сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову чи подання апеляції з того моменту, коли вони ознайомилися із судовими рішеннями, що покладають на них обов'язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Інакше суди можуть значно скорочувати час для подання апеляції або навіть унеможливлювати подання апеляції, зволікаючи із врученням рішень. Як засіб спілкування між судовим органом та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін ознайомитися з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне".
Враховуючи, що копію оскаржуваного рішення скаржник отримав 14 січня 2019 року та 26 січня 2019 року (в межах двадцятиденного строку з дня отримання повного тексту судового рішення) звернувся з апеляційною скаргою, колегія суддів з метою забезпечення гарантованого ст. 129 Конституції України, ст. ст. 42, 254 ГПК України права на оскарження судового рішення, визнає, що причини пропуску строку подання скарги, зазначені у клопотанні є поважними і строк для подання апеляційної скарги належить поновити.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо апеляційної скарги ФОП Кочерженка П.І. в частині вимоги скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.18 року у справі № 905/1486/18 «про відкриття».
За приписами ст.129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Частиною першою статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішень суду. Вказаний перелік є вичерпним.
Можливості оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 905/1486/18 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі - частиною 1 статті 255 ГПК України не передбачено.
Частиною 3 статті 255 ГПК України визначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 905/1486/18 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та може бути включена до апеляційної скарги на рішення суду.
Щодо апеляційної скарги ФОП Кочерженка П.І. в частині вимоги скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 року № 905/1486/18 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18 «про виправлення описки» колегія суддів зазначає наступне, зокрема.
Частиною 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В п.п.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвалу суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» - прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
Тобто, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 № 905/1486/18 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18 ФОП Кочерженком П.І. повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7 207 гривні (зазначена сума судового збору складається з 5 286 грн. - сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06 грудня 2018 року та 1 921 гривня - сума судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10 січня 2019 року).
До матеріалів апеляційної скарги апелянтом не додано доказів сплати судового збору.
Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання, в якому просить звільнити відповідача від сплати судового збору при апеляційному оскарженні рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 № 905/1486/18 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18 «про виправлення описки» у рішенні від 06.12.2018р., з посиланням на важкий майновий стан ФОП Кочерженка П.І. у зв'язку з тим, що останнім часом він не займається комерційною діяльністю, кошти на банківському рахунку заявника відсутні, що перешкоджає йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, проте доказів на підтвердження свого важкого майнового стану підприємець не надав.
Розглянувши клопотання ФОП Кочерженка П.І. про звільнення відповідача від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" передбачено, що «Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті».
Частиною першої статті 8 зазначеного Закону визначено, що "Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю".
Тобто, у статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" законодавцем визначено виключний перелік умов, на підставі яких Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відтак, у розумінні приписів норм закону, відстрочення або розстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є наявність підстав визначених частиною першою статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір".
Апелянтом не доведено документально наявність підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», тому заявлене ним клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу, з наданням строку для усунення недоліків.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, також додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно статті 259 Господарського процесуального кодексу України, - «Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення».
Апелянтом в порушення п. 3 ч. 3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги не надано описів вкладення як доказу направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам у справі а саме 1-му позивачу - Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації та 2-му позивачу - Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального, з наданням строку для усунення недоліків.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху, з підстав, передбачених п. 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що Фізична особа-підприємець Кочерженко Павло Іванович має право усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду зокрема:
- докази сплати судового збору у розмірі 7 207,00 грн. (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18).
Платіжні реквізити Північного апеляційного господарського суду для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 34317206082004, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб) Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Північний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа)).
- докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами листом із описами вкладень сторонам у справі.
Якщо заявником не будуть усунуті недоліки в строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо заявленого ФОП Кочерженком П.І. клопотання про надання дозволу листування з Північним апеляційним господарським судом як українською мовою так і російською мовою, судова колегія зазначає наступне.
Згідно зі ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Мова господарського судочинства визначається ст. 10 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 1 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
За приписами ч.ч. 3-4 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України, суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналогічні норми визначені ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Порядок допуску перекладача до участі в судовому процесі за заявою учасника справи або з ініціативи суду визначено ст. 72 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою, перекладач зобов'язаний з'являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Таким чином, все діловодство у господарському суді здійснюється українською мовою, в зв'язку з чим Північний апеляційний господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально посвідченим перекладом на українську мову.
Особам, що беруть участь у справі і не володіють українською мовою, якою провадиться судочинство (особам, які не розуміють або погано розуміють звичайну розмовну українську мову, не можуть вільно спілкуватися нею), забезпечується право користуватися у судовому процесі рідною мовою, а також послугами перекладача. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На підставі наведеного, керуючись ст. 10 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 10, 72, 174, 234, 254, 255, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 № 905/1486/18 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18 - задовольнити.
2. Поновити Фізичній особі-підприємцю Кочерженку Павлу Івановичу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі № 905/1486/18.
3. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Кочерженку Павлу Івановичу у задоволенні клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору.
4. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кочерженка Павла Івановича на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 № 905/1486/18 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18 - залишити без руху.
5. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Фізична особа-підприємець Кочерженко Павло Іванович має право усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 7 207,00 грн. (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 № 905/1486/18).
- докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами листом із описами вкладень сторонам у справі.
6. Якщо заявник не усуне недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
7. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.
Всі документи та письмові докази подаються виключно через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді І.А. Іоннікова
Л.В. Чорна