вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"18" квітня 2019 р. Справа№ 910/16430/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Руденко М.А.
Суліма В.В.
за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 (повний текст складено 21.07.2015) (суддя - Прокопенко Л.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 (повний текст складено 28.03.2017) (суддя - Маринченко Я.В.)
у справі № 910/16430/14
за позовом Антимонопольного комітету України
до Державної адміністрації залізничного транспорту України
про стягнення 100 000 000,00 грн штрафу та 100 000 000, 00 грн пені та зобов'язання виконати рішення,
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015, позов Антимонопольного комітету України задоволено. Стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету України штраф у сумі 100 000 000, 00 грн і пеню в розмірі 100 000 000, 00 грн, зобов'язано відповідача виконати п. 4 резолютивної частини рішення від 16.07.2014 № 576-р.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 рішення і постанову попередніх судових інстанцій у даній справі скасовано в частині стягнення з відповідача 100 000 000, 00 грн пені з передачею справи у відповідній частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва; у решті рішення і постанову залишено без змін.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017, позов Антимонопольного комітету України задоволено. Стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України у дохід державного бюджету України 100 000 000 грн пені.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 залишені без змін.
Не погодившись з вказаними рішеннями суду першої інстанції від 08.07.2015 та від 16.03.2017, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" 22.02.2019 (згідно відомостей відділення поштового зв'язку на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у даній справі та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні стягнення 100 000 000, 00 грн штрафу та 100 000 000, 00 грн пені повністю. Скаржник, в апеляційній скарзі, зазначає про те, що йому стало відомо про перебування у провадженні господарських судів зазначеної справи з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 18.02.2019 шляхом загального пошуку наявних на розгляді судових справ де учасником є безпосередньо залізниця.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/16430/14 залишено без руху через те, що скаржником не надано доказів сплати судового збору в сумі 109 620, 00 грн та не зазначено у клопотанні про поновлення обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне провадження. Наведені стороною причини пропуску строку визнані судом необґрунтованими.
15.04.2019 Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до суду з заявою про усунення недоліків, в якій надав докази сплати судового збору в сумі 109 620, 00 грн. Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на апеляційне провадження, додатково посилається на практику ЄСПЛ та наступне:
зважаючи на обставини справи, а саме те, що оскаржуваними рішеннями суттєво порушено права та інтереси залізниць та інших об'єднань підприємств, установ й організацій залізничного транспорту, у тому числі ДТГО «Південно-Західна залізниця», яка є безпосереднім учасником спірних правовідносин, оскільки справа розглянута АМКУ, всупереч вимогам законодавства, без залучення останніх в якості осіб, які беруть участь у справі № 136-26.13/386-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим, підприємства залізничного транспорту позбавлено права на належний захист своїх інтересів;
враховуючи протиправні дії судів під час розгляду справи № 910/16430/14, зокрема, неналежне дослідження наявних в матеріалах справи доказів та незалучення до розгляду по справі безпосереднього учасника спірних правовідносин (перевізника) ДТГО «Південно-Західна залізниця». Крім того, оскаржені рішення прийнятті по відношенню до ДАЗТУ, яка взагалі не надавала послуги з перевезення вантажів транспортом загатьного користування та не мала вирішального корпоративного впливу в питанні встановлення тарифу на перевезення, а ДТГО «Південно-Західна залізниця» в такому випадку просто позбавлено права ще й на судовий захист. Таким чином, у ДТГО «Південно-Західна залізниця» була відсутня практична можливість оскаржити рішення, які становили втручання у її права, у встановлені процесуальні строки;
особливо важливе значення для ДТГО «Південно-Західна залізниця» зазначеної справи, оскільки у разі виконання оскаржуваних рішень та стягнення з ДАЗТУ 100 млн грн штрафу та 100 млн грн пені, значних змін зазнає дохідна частина кожної залізниці, у тому числі, ДТГО «Південно- Західна залізниця», що є основним джерелом покриття експлуатаційних витрат і формування фінансового результату, за рахунок якого вносяться податкові платежі, поповнюються оборотні кошти, здійснюється фінансування капітальних вкладень, приріст оборотних коштів та інших важливих для діяльності платежів. Тобто, виконання оскаржуваних рішень безпосередньо вплине на розвиток всієї залізничної галузі, шо є стратегічно важливим сектором державної економіки та обороноздатності країни.
Як вже зазначалось Північним апеляційним господарським судом в ухвалі від 26.03.2019, у відповідності до вимог ст. 113, 116 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги у даній справі на рішення від 08.07.2015 є 10.08.2015 (повний текст складено 21.07.2015), а на рішення від 16.03.2017 є 17.04.2017 (повний текст складено 28.03.2017) (норми ГПК України, чинні на момент ухвалення вказаних рішень, містили ще менші строки на апеляційне оскарження).
Так, з апеляційною скаргою скаржник звернувся 22.02.2018 (згідно з відомостей відділення поштового зв'язку на конверті), тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження обох судових рішень.
До того ж, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, на які посилається скаржник, рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 оприлюднене в реєстрі 28.07.2015, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 - 29.03.2017.
Згідно ч. 2, 3 ст. 256 ГПК України, врегульовано правила поновлення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної заяви, скаржник не є учасником справи. Однак, вважає, що він, як безпосередній учасник спірних правовідносин, чиї права та інтереси зачіпаються оскаржуваними рішеннями, та новий учасник, що не брав участі у справі, з метою недопущення порушення його прав та законних інтересів, звертається до суду з даною скаргою. Водночас, подаючи апеляційну скаргу на вже переглянуті судом оскаржувані рішення (після закінчення апеляційного перегляду справи), заявник не просить скасувати постанови суду апеляційної інстанції, не врахувавши при цьому приписи ст. 272 ГПК України. Крім того, по тексту апеляційної скарги, скаржник стверджує, що про оскаржувані судові акти дізнався лише 18.02.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що про оскаржувані судові акти, за твердженням скаржника, останній дізнався з лише 18.02.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Північний апеляційний господарський суд вказані доводи скаржника не визнав поважними для поновлення пропущено строку через таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" вже зверталося до Київського апеляційного господарського суду у даній справі з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 (а.с. 62 - 67 т. 8) ще 10.09.2018 (вх. суду 01-25/3646/18).
Проте, 03.10.2018 (вх. суду 09.1-13/16728/18) Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про відкликання апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 повернуто без розгляду первинно подану апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у даній справі.
Тобто, матеріалами справи підтверджується не тільки обізнаність скаржника про оскаржувані судові акти ще з 10.09.2018 (дата звернення до суду з першою апеляційною скаргою), а й оскарження таких актів до суду, що повністю спростовує твердження заявника про те, що скаржник дізнався про судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 18.02.2019. А тому такі доводи скаржника, на підтвердження необізнаності про такі рішення, визнані необґрунтованими ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019.
Водночас посилання Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на практику ЄСПЛ зводяться до доводів по суті апеляційної скарги (підстав звернення), проте не обґрунтовують поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вище встановленого.
В свою чергу, апелянт також зазначав, що ДТГО «Південно-Західна залізниця», подаючи апеляційну скаргу на обидва рішення Господарського суду міста Києва намагалося реалізувати своє конституційне право на апеляційний перегляд справи та відповідно захистити свої права та законні інтереси, однак, через поступове закриття банківських рахунків підприємств залізничного транспорту загального користування, зокрема й ДТГО «Південно-Західна залізниця», в процесі реорганізації та відповідно враховуючи значну суму судового збору, не мала можливості його сплатити. Скориставшись своїми процесуальними правами, ДТГО «Південно-Західна залізниця» подано заяву про відкликання апеляційної скарги, щоб у подальшому не втратити можливість захистити свої права та законні інтереси по даній справі.
Проте, суд апеляційної інстанції вказаний довід видхиляє як необґрунтований, оскільки ДТГО «Південно-Західна залізниця» не надано апеляційному суду будь-яких доказів «надмірного тягаря» чи неможливості на протязі значного строку сплати такий судовий збір з первинно поданою апеляційною скаргою, так і в строк до 22.02.2019 (поданої повторно). Водночас, на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 скаржником було сплачено судовий збір.
Інших підстав неможливості звернення з апеляційною скаргою в межах процесуального строку та неможливості такого звернення до суду скаржником не зазначено ані в клопотанні поданому разом з апеляційною скаргою, ані в заяві про усунення недоліків. А судом апеляційної інстанції не такіх підстав не встановлено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником - Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" не обґрунтовано поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вищезазначені доводи скаржника не можуть бути визнані судом поважними для поновлення пропущено строку на звернення з апеляційною скаргою та відхиляються судом, як необґрунтовані в розумінні ч. 1 ст. 119 ГПК України. Суд визнає неповажними наведені скаржником обставини та відмовляє у поновлені строку на апеляційне оскарження обох судових рішень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3 ч. ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Таким чином, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України та відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись статями 119, 234, п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. У задоволенні заяви Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 - відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі №910/16430/14.
3. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі №910/16430/14 та додані до неї матеріали повернути (надіслати) скаржнику.
4. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.
5. Матеріали справи № 910/16430/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді М.А. Руденко
В.В. Сулім