вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
м. Київ
"18" квітня 2019 р. Справа № 911/993/19
Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПТ-Україна»
до Приватного науково-виробничого підприємства «Мікрон»
про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПТ-Україна» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного науково-виробничого підприємства «Мікрон» про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1 921 гривні.
Згідно з п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350,00 грн); за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн).
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем ставляться на вирішення суду 3 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру, зокрема, позивач просить суд:
- визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації ТОВ «ВПТ-Україна» інформацію, поширену відповідачем, Приватним науково-виробничим підприємством «Мікрон», в заяві до Антимонопольного комітету України №210/17 від 30.06.2017 року, такого змісту: «Запропонована ТОВ «ВПТ-Україна» продукція має сумнівну якість, потребує постійного технічного обслуговування і ремонту, що в Україні не виявляється можливим» та «Мають місце ознаки антиконкурентних дій Замовника у інтересах ТОВ «ВПТ-Україна.»;
- визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації ТОВ «ВПТ-Україна» інформацію, поширену відповідачем, Приватним науково-виробничим підприємством «Мікрон», у листі на ім'я В.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 №074/18 від 26.04.2018 року, такого змісту: «ми, як учасники, стали свідками створення тендерними комітетами вказаних філій Укрзалізниці антиконкурентних і дискримінаційних умов для нас, як вітчизняного виробника, на користь одного з учасників зазначених тендерних процедур - ТОВ «ВПТ-Україна» (ЄДРПОУ 2822513)» та «в квітні поточного року Тендерний комітет РФ «Одеська залізниця» у тендерній документації (як раніше і інші Замовники від «Укрзалізниці»), знову наполегливо просуває інтереси російського виробника та його посередника ТОВ «ВПТ-Україна»»;
- визнати недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації ТОВ «ВПТ-Україна» інформацію, поширену відповідачем, Приватним науково-виробничим підприємством «Мікрон», у вимозі до тендерного комітету РФ «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» №180/18 від 27.06.2018 року, такого змісту: «Надаючи незаконні переваги цьому підприємству під час державних закупівель окремі посадові особи «Укрзалізниці» та її структурних підрозділів зокрема у даному випадку Регіональної філії «Південно-західна залізниця» діють всупереч державній політиці щодо імпортозаміщення, погіршують таким чином платіжний баланс країни та негативно впливають на її економічну безпеку»;
- стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства «Мікрон» на користь ТОВ «ВПТ-Україна» 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди за поширення недостовірної інформації, яка принижує ділову репутацію ТОВ «ВПТ-Україна».
Таким чином, за подання даної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 7 684,00 грн., зокрема, 5 763,00 грн. (1 921,00 грн. * 3) за 3 вимоги немайнового характеру та 1 921,00 грн. за 1 вимогу майнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
За змістом п.61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
Отже, належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу є касовий чек, який видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку та опис вкладення, які надані в оригіналі.
При дослідженні позовної заяви судом встановлено, що у додатках до позовної заяви позивачем, окрім інших додатків, зазначено - «докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів стороні».
Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВПТ-Україна» не було подано розрахунковий документ поштової установи про відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами та опису вкладення у цінний лист, що підтверджується актом Господарського суду Київської області № 07-13/109/2019 від 15.04.2019.
Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПТ-Україна» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПТ-Україна» залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВПТ-Україна» строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВПТ-Україна» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у сумі 7 684,00 грн.;
- оригінал розрахункового документу поштової установи про відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами, а також оригінал опису вкладення із зазначенням повного переліку всіх доданих до позовної заяви документів, які надіслані відповідачу.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Сокуренко