ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.04.2019Справа № 910/2084/19
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/2084/19
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»
до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім»
про відшкодування шкоди в порядку суброгації
Без виклику учасників судового процесу.
20 лютого 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (позивач) надійшла позовна заява № 132 від 18.02.2019 року до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку суброгації в сумі 16 421,60 грн. (шістнадцять тисяч чотириста двадцять одна гривня 60 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Максимальний захист» серії АК № 7758958 від 01.12.2017р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «Volvo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Volkswagen Passat", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в сумі 16 421,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2084/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
05.03.2019 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-09/7023 від 05.03.2019 року.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048983190 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 року у справі № 910/2084/19 вручено уповноваженому представнику відповідача - 27.02.2019 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 14.03.2019 року (включно).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.12.2017 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (надалі - позивач, страховик) та ОСОБА_1 (надалі - страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування автовласника № АК/7758985-мз6 «Максимальний Захист» (надалі - договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «VOLVO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, ДТП.
Також, 01.12.2017 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (надалі - позивач, страховик) та ОСОБА_1 (надалі - страхувальник) укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/7758985, строк дії якого з 09.12.2017 року по 08.12.2018 року (включно).
Відповідний страховий випадок настав 20.02.2018 року по вул. О. Новака, 60 у м. Рівне за участю автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та застрахованого автомобіля «VOLVO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_3.
ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем марки «VOLVO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був припаркований в смузі попутного напрямку. В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
У відповідності до ремонтної калькуляції № 11/18 від 15.03.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «VOLVO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 42 186,59 грн.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 16 421,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 63781 від 27.03.2018 року. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № ТР-18-4870 від 19.03.2018 року.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до постанови Рівненського міського суду від 02.03.2018 року у справі № 569/2985/18 (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, дорожніх споруд чи іншого майна. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України «Про страхування».
Судом встановлено, що відносини між Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім», як страховиком та ОСОБА_2, як страхувальником врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3600994.
Таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3600994.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_2 транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п. 21.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_2 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АК/3600994, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 22, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з огляду на те, що полісом № АК/3600994 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100 000,00 грн. і франшизу в сумі - 0,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_2 транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в розмірі - 16 421,60 грн. (шістнадцять тисяч чотириста двадцять одна гривня 60 копійок).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 року встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» (код ЄДРПОУ 25201716, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (код ЄДРПОУ 31681672, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури,30,) грошові кошти: шкоди в порядку суброгації - 16 421,60 грн. (шістнадцять тисяч чотириста двадцять одна гривня 60 копійок) та судовий збір - 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 18.04.2019р.
Суддя О.В. Котков