ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.04.2019Справа № 910/1467/19
За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ЛТД"
простягнення штрафу у розмірі 797 592,00 грн.
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача: Галагур З.А.
від відповідача: не з'явився.
У лютому 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - Залізниця) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ЛТД" (надалі - Товариство) про стягнення 797 592,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за Договором №ПР/НХ-181385/НЮ від 18.12.2018 з поставки товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ЛТД" на підставі п. 10.3 вказаного договору штраф за не поставку товару у розмірі 20% від суми договору, що становить 797 592,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/1467/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, підготовче засідання призначено на 05.03.2019.
Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2019 відкладено підготовче засідання на 21.03.2019.
Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2019.
В судове засідання 09.04.2019 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.
Відповідач, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду міста Києва від 19.11.2018 про відкриття провадження у справі, як і послідуючі ухвали суду (про повідомлення про дату, час і місце судового засідання) були направленні відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці таких ухвал, на адресу його місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2, літера "А".
Ухвала господарського суду міста Києва від 19.11.2018 про відкриття провадження у справі та ухвала суду від 21.03.2019 про повідомлення про дату, час і місце судового засідання були отримані відповідачем 19.02.2019 та 28.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103049450862 та 0103049646074 відповідно.
Поштове відправлення (ухвала суду від 06.03.2019 про повідомлення про дату, час і місце судового засідання) не була вручена відповідачу та була повернута до суду 21.03.2019, у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 10.03.2019 на конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".
Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 10.03.2019 (дати проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відміток щодо причини повернення поштових відправлень).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про існування судової справи №910/1467/19 та про день, час і місце її розгляду.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки його представників в судові засідання, не реалізацію відповідачем свого права на подання відзиву у визначений строк, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ЛТД".
В судовому засіданні 09.04.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях 21.03.2019 та 09.04.2019 здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
18.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл ЛТД" (постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) було укладено договір поставки №ПЗ/НХ-181385/НЮ (надалі - "Договір"), згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю бензин (талони), згідно зі специфікації №1 (додаток №1).
Специфікацією №1 (додаток №1 до Договору) сторони погодили асортимент, кількість та ціни на товар, відповідно до якої загальна сума поставки складає 3 987 960.00 грн.
Згідно з п. 2.1 Договору якість продукції, яка постачається, повинна відповідати ДСТУ 7687:2015.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що кількість палива, що постачається за Договором, на момент укладення Договору складає А-92 - 87 000 літрів, А-95 - 40 000 літрів згідно зі специфікацією №1 (Додаток №1).
У відповідності до п. 5.1 Договору поставка палива здійснюється талонами на умовах DDP (згідно з Incoterms 2010) на склад покупця за адресою структурного підрозділу Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт. Іларіонове, вул. Харківська, 1а. Паливо повинно бути поставлене не пізніше 10 робочих днів з дати укладення договору.
Пунктами 9.3.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язується забезпечити своєчасну поставку палива та в повному обсязі у відповідності до умов Договору.
Пунктом 10.3. Договору передбачено, що постачальник несе відповідальність у разі непоставки або недопоставки товарів постачальник сплачую покупцю штраф у розмірі 20 % від суми договору.
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018.
Як зазначає позивач, станом на дату подання позову Товариством не було поставлено товар відповідно до договору.
Листом №НХГ-1/71 від 29.01.2019 позивач звернувся до відповідача з підтвердженням, що бензин (талони) в обсягах, у відповідності до Договору №181383 від 18.12.2018 та специфікації № 1 до нього, Товариством на адресу структурного підрозділу "Дніпровський Головний матеріальний склад" поставлений не був.
У зв'язку з неналежним виконанням Товариством зобов'язань за Договором, Залізниця звернулася до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на підставі п. 10.3 вказаного договору штраф за непоставку товару у розмірі 20% від суми договору, що становить 797 592,00 грн.
Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з умов Договору, зокрема п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.6, 5.1, 9.3, 10.3 та Специфікації (Додаток №1) відповідачем було взято на себе зобов'язання поставити позивачу бензин А-92 - 87 000 літрів, А-95 - 40 000 літрів, загальною вартістю 3 987 960,00 грн., який повинен відповідати ДСТУ 7687:2015, шляхом поставки протягом не пізніше 10 робочих днів з дати укладення договору.
Згідно пункту 5.1 Договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити паливо на склад покупця за адресою структурного підрозділу Дніпропетровська обл., Синельниківський район, смт. Іларіонове, вул. Харківська, 1а. Паливо повинно бути поставлене не пізніше 10 робочих днів з дати укладення договору.
Відповідно до положень ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Як зазначалось судом, сторонами було погоджено, що постачальник зобов'язаний поставити товар не пізніше 10 робочих днів з дати укладення договору.
Враховуючи приписи ст. 253 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, визначеного п. 5.1 Договору строку, протягом якого відповідач зобов'язаний був виконати своє зобов'язання з поставки товару - 10 робочих дні, відповідач на виконання своїх зобов'язань за Договором зобов'язаний був поставити товар до 04.01.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що Товариство не виконало своїх зобов'язань з поставки товару.
Як вбачається із положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або загалі не приступив до виконання зобов'язання, або, якщо і приступив, але не виконав його у встановлений договором або законом термін.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач належними та допустимими доказами факту невиконання своїх зобов'язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Товариство не виконано своїх зобов'язань за Договором з поставки товару, та відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з 04.01.2019.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не надав суду доказів здійснення ним поставки товару за Договором, та не навів обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 10.3 Договору передбачено, що за непоставку чи недопоставку товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми договору.
Отже, здійснивши перерахунок 20% від суми договору, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу розмірі 797 592,00 грн. за невиконання відповідачем зобов'язання за спірним Договором є правомірною.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ТК" (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2, літера "А"; ідентифікаційний код 41850141) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) штраф у розмірі 797 592 (сімсот дев'яносто сім тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 11 963 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 88 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Київського апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 16.04.2018.
Суддя Р.В.Бойко