ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.04.2019Справа № 910/322/19
За позовомКомпанії BETASAN BANT SANAYI VE TICARET A.S. (БЕТАСАН БАНТ САНАІ ВЕ ТІКАРЕТ А.С.)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПЛАСТ" 2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватне підприємство "Едель"
про визнання частково недійсним свідоцтв на знаки для товарів та послуг та зобов'язання вчинити дії
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача:Калініченко Н.А. - представник за довіреністю;
від відповідача-1:Танасишин Н.Д. - представник за довіреністю;
від відповідача-2:Фінагіна В.Б. - представник за довіреністю;
від третьої особи:Танасишин Н.Д. - представник за довіреністю.
Компанія BETASAN BANT SANAYI VE TICARET A.S. (БЕТАСАН БАНТ САНАІ ВЕ ТІКАРЕТ А.С.) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПЛАСТ" та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про:
- визнання свідоцтва України № 150980 від 25.01.2012 на знак для товарів і послуг "САНТАВІК" частково недійсним щодо переліку товарів 5 класу МКТП, а саме: гігієнічні препарати на лікарські (медичні) потреби; пластирі, перв'язувальні матеріали; дезінфікувальні засоби, що вказані у свідоцтві;
- визнання свідоцтва України № 247775 від 25.09.2018 на знак для товарів і послуг "САНТАВИК" частково недійсним щодо переліку товарів 5 класу МКТП, а саме: гігієнічні препарати на медичні потреби; пластири, перв'язувальні матеріали; дезінфікувальні засоби, що вказані у свідоцтві;
- зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання частково недійсним свідоцтва України № 150980 від 25.01.2012 на знак для товарів і послуг "САНТАВІК" частково недійсним щодо переліку товарів 5 класу МКТП, а саме: гігієнічні препарати на лікарські (медичні) потреби; пластирі, перв'язувальні матеріали; дезінфікувальні засоби; та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";
- зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання частково недійсним свідоцтва України № 247775 від 25.09.2018 на знак для товарів і послуг "САНТАВИК" частково недійсним щодо переліку товарів 5 класу МКТП, а саме: гігієнічні препарати на медичні потреби; пластири, перв'язувальні матеріали; дезінфікувальні засоби; та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зареєстровані на ім'я відповідача-1 знаки для товарів і послуг (за свідоцтвами України № 150980 від 25.01.2012 та № 247775 від 25.09.2018) не відповідають умовам набуття правової охорони. Зареєстровані позначення є та були такими, що можуть вести в оману споживачів, щодо особи виробника однорідних товарів - пластирів та суміжних з пластирами медичного призначення, товарами класу МКТП.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 відкрито провадження в справі № 910/322/19, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
05.04.2019 через канцелярію суду відповідачем-1 подано клопотання про забезпечення судових витрат шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошової суми в розмірі 14 900, 00 грн.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позов є безпідставним, компанія позивача не має зареєстрованого в установленому законом порядку місцезнаходження на території України та не має майна, що знаходиться на території України в розмірі, достатньому для відшкодування витрат відповідача-1 у разі відмови в позові.
У підготовчому судовому засіданні 12.04.2019 розглянуто заяву відповідача-1 про забезпечення судових витрат, прийнято до уваги доводи та докази сторін і зроблено наступні висновки.
Частинами 1, 4, 5 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 126, частини п'ятої статті 127 та частини п'ятої статті 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Відповідач-1 просить зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду 14 900, 00 грн для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертизи.
Необхідність забезпечення витрат обґрунтована зокрема тим, що, на думку відповідача-1, позов має явні ознаки завідомо безпідставного.
Суд зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції закріплені також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд.
Таким чином, право особи на звернення до суду за захистом власних прав та інтересів являється непорушним, а наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог та їх обґрунтованість підлягають встановленню під час розгляду спору по суті.
З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача-1 про те, що позов має ознаки завідомо безпідставного.
Крім того, жодних доказів на підтвердження своїх доводів щодо відсутності у позивача на території України зареєстрованого майна ТОВ "Вітапласт" не надає. Тому, такі твердження мають лише характер припущень, які не підтверджені жодними фактичними даними.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу та на проведення експертизи шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду 14 900, 00 грн., у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання відповідача-1.
Керуючись ст. ст. 2, 125, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАПЛАСТ" про забезпечення судових витрат.
2. Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.04.2019 року
Суддя Ю.О. Підченко