ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/256/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",
вул. Січових Стрільців, буд. 40,м. Київ,04053
в особі представника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Ассіст",
вул. Полковника Шутова, 9-А, м. Київ, 03113
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
вул. Василіянок, буд.22,м. Івано-Франківськ,76018
про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП у розмірі 3 394,30 грн.
Представники сторін не з'явилися
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" подало позов до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП у розмірі 3 394,30 грн.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження і призначено розгляд справи по суті на 16.04.2019 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (вх.№5624/19 від 01.04.2019).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Позиція позивача.
Позивач вказав, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту серія АМ №115626 від 18.04.2017 року, на підставі рахунку №J9400027902 від 02.04.2018 року, Страхового акту №UA2018030900045/L01/01 від 05.04.2018 року позивач виплатив страхове відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Автокрай-Україна" у розмірі 3 394, 30 грн, відповідно до платіжного доручення №14424 від 05.04.2018 року.
З посиланням на ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" позивач вказав, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Позивач вказав на те, що після виплати страхового відшкодування у нього виникло право вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП, цивільна відповідальність якої, на момент настання страхового випадку, була застрахована в ПрАТ "СК "Галицька" відповідно до полісу АК/2405423.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 394, 30 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач будь-яких заперечень та відзиву на позовну заяву суду не подав.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.
Між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "ПЗУ Україна" та було Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронний Холдінг" укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів Серія АМ №115626 від 18.04.2017 року, відповідно до якого позивач взяв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу Renault Logan, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до договору одним з страхових ризиків є ДТП.
09.03.2018 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода. Громадянин ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_2 здійснив наїзд на автомобіль Renault Logan, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 01.06.2018 року, винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпП, було визнано гр. ОСОБА_1.
Автомобіль, винної у вчиненні ДТП особи, був застрахований в ПрАТ СК "Галицька" відповідно до полісу АК/2405423.
14.03.2018 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку.
Відповідно до рахунку-фактури №J9400027902 від 02.04.2018 року, складеного ТОВ "Автокрай-Україна" - вартість відновлюваного ремонту пошкодженого ТЗ становить 3 394, 30 грн.
На підставі страхового акту №UA2018030900045/L01/01 від 05.04.2018 року (а.с.50), відповідно до платіжного доручення №14424 від 05.04.2018 року позивач виплатив на рахунок ТОВ "Автокрай-Україна" страхове відшкодування в розмірі 3 394, 30 грн.
Відповідно до регресної вимоги вих.№1706-10/18 від 02.10.2018 року повідомлено відповідача про необхідність здіснення виплати суми компенсаційних витрат у розмірі 3 394, 30 грн. Таку вимогу подано позивачем через ТОВ "Бізнес Ассіст", на підставі договору доручення №1-2014 від 01.07.2014 року.
Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.
Доводи позивача визнаються судом обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення з огляду на таке.
В силу ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Матеріалами справи документально підтверджено факт виплати позивачем страхового відшкодування в розмірі 3 394, 30 грн (платіжне доручення №14424 від 05.04.2018).
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mitsubishi Pajero, державний номер НОМЕР_2, винного у вчиненні ДТП, була застрахована ПрАТ "СК "Галицька" згідно полісу АК/2405423.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регламентується Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до положень п.2.1 ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З врахуванням викладеного страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов'язаний відшкодувати завдані застрахованим транспортним засобам збитки, пов'язані з відновлюваним ремонтом, лише з урахуванням зносу.
Суд дослідивши подані докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Позивачем доведено обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, а відтак страхове відшкодування в розмірі 20044 грн 40 к. підлягає до стягнення. При цьому, подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 979, ч.1 ст. 988, ст. 993 Цивільного кодексу України, п.2.1 ст.2, п.22.1 ст.22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 73, 86, 123, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ Україна" /04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 40, код ЄДРПОУ 20782312/ до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, код ЄДРПОУ 22186790/ про стягнення грошових коштів в розмірі 3 394, 30 грн (три тисячі триста дев'яносто чотири гривні 30 к.) - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" /76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22, код ЄДРПОУ 22186790/ на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ Україна" /04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 40, код ЄДРПОУ 20782312/ кошти в розмірі 3 394, 30 грн (три тисячі триста дев'яносто чотири гривні 30 к.) та судовий збір в розмірі 1921 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривні).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.04.2019
Суддя Фрич М. М.