Справа № 909/142/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.04.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Першого заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури,
вул.Гаркуші, 9, м.Івано-Франківськ, 76000, в інтересах держави в особі
Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради,
вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76004;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фінансове управління виконавчого комітету ОСОБА_1 міської
ради, вул. Дністровська, 28, м.Івано-Франківськ,76015;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тора -10",
вул. Галицька, 10, м.Івано-Франківськ,76018;
про стягнення 6 232 342,31грн, з яких: 5 365 432,79грн - основний борг, 478 743,60грн - пеня, 317 633,62грн - інфляційні втрати, 70 532,30грн - 3% річних,
за участю:
від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області, (посвідчення №036307 від 12.11.2015);
від позивача: ОСОБА_3 - начальник відділу представництва, (довіреність №14/01-20/14в від 03.01.2019);
від відповідача: ОСОБА_4 - адвокат, (довіреність №01/19 від 01.03.2019; свідоцтво серія ІФ №001191 від 14.06.2017);
від третьої особи: не з"явився.
Перший заступник керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тора -10" 6 232 342,31грн, з яких: 5 365 432,79грн - основний борг, 478 743,60грн - пеня, 317 633,62грн - інфляційні втрати, 70 532,30грн - 3% річних за невиконання грошового зобов"язання обумовленого договором про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №71 від 22.08.2018.
Прокурор та представник позивача в підготовчому засіданні підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача в підготовчому засіданні просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/294/19. Подане клопотання вх№6391/19 від 03.04.2019 мотивоване тим, що ТОВ "Тора-10" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 міської ради, Фінансового управління виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про внесення змін в пункти 3.2., 3.3. договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №71 від 22.08.2018, які стосуються розміру пайової участі, стягнення якого є предметом позову у цій справі, а ухвалою від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №909/294/19. У зв"язку з чим представник відповідача вказує на об"єктивну неможливість розгляду справи №909/142/19 без вирішення справи №909/294/19.
Представник позивача заперечив щодо зупинення провадження у справі. Прокурор при вирішенні поданого відповідачем клопотання покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в підготовче засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання, був належним чином повідомлений (повідомлення від 04.04.2019).
Оцінюючи заявлене відповідачем клопотання вх№6391/19 від 03.04.2019 про зупинення провадження у справі, суд прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення.
Статтями 227, 228 глави 8 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік підстав зупинення провадження у справі.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, визначений законом, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (стаття 227 Господарського процесуального кодексу України) та факультативний - необов'язковий для господарського суду, який застосовується на його розсуд (стаття 228 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов"язок суду зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зважаючи на те, що в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа №909/294/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тора-10" до відповідачів ОСОБА_1 міської ради, Фінансового управління виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про внесення змін в пункти 3.2., 3.3. договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №71 від 22.08.2018, а у цій справі предметом позову є стягнення розміру пайового внеску, обумовленого пунктами 3.2., 3.3. договору №71 від 22.08.2018, суд приходить до висновку про об'єктивну неможливість розгляду спору до вирішення справи №909/294/19. Об"єктивна неможливість пов"язана саме з тим, що при розгляді справи №909/142/19 суд обмежений предметом спору та поданими доказами, а надання правової оцінки пунктам 3.2., 3.3. договору №71 від 22.08.2018 відноситься саме до компетенції Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/294/19 і така оцінка не може бути здійснена судом самостійно у справі № 909/142/19.
Виходячи з аналізу правових норм, визначених як Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод людини 1950, протоколами до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практикою Європейського суду з прав людини, які в силу статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують, як джерело права, судові рішення повинні прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 у справі "ОСОБА_5 проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД та ОСОБА_6 проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване та обґрунтоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється, зокрема на цивільний процес.
За таких обставин провадження у справі слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/294/19.
Керуючись статтями 227, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Клопотання вх№6391/19 від 03.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Тора -10" про зупинення провадження у справі - задовольнити.
2.Зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №909/294/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тора-10" до відповідачів ОСОБА_1 міської ради, Фінансового управління виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про внесення змін в пункти 3.2., 3.3. договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №71 від 22.08.2018.
Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Кобецька