ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/725/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суддя Грици Ю.І.
секретар судового засідання Максимів Н. Б.
за участю
від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, ордер №453391 від 07.02.2019; довіреність № 574 від 11.06.2018
від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, довіреність № 40/5--23 від 12.098.2018
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: POLBILDING SP.ZO.O.SP.K, вул. Замяни, 8, ЛУ 202, 02-786, м.Варшава, Польща ; адреса для листування: вул. Декораційна, б,1С, 65-155, м. Зелена Гура, Польща; представник: ТОВ "Експерт Лойерс Ассістенс", юридична адреса: вул. Старонаводницька, 6б, оф. 211, м. Київ, 01015; адреса для листування: вул. Пирогова, б2, кв. 98, м. Київ, 01030
до відповідача: Товаристваз обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" вул. Промислова, буд.4,м. Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77306
про стягнення заборгованості
POLBILDING SP.ZO.O.SP.K ("Полбілдінг" товариство з обмеженою відповідальністю командитне товариство) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічним рамковим Договором від 19.06.2017 року за № А201708716 на поставку пропілену в 2017 році у розмірі 120 034,50 євро, а також витрати на звернення з позовною заявою до суду в сумі 16 588,00євро, витрати по сплаті судового збору в сумі 2049,34євро та витрати на залучення судового експерта в сумі 200,0євро.
Ухвалою суду від 21.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.09.2018. За наслідками судового засідання 18.09.2018 відкладено підготовче засідання на 11.10.2018. Ухвалою від 11.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 та відкладено підготовче засідання на 14.11.2018. 14.11.2018 судове засідання не відбулося у зв"язку з хворобою судді Грици Ю.І. Ухвалою суду від 16.11.2018 призначено підготовче засідання на 18.12.2018.Ухвалою суду від 18.12.2018 відкладено підготовче засідання на 17.01.2019.17.01.2019 судове засідання не відбулося у зв"язку з хворобою судді Грици Ю.І.Ухвалою від 22.01.2019 закрито підготовче провадження тапризначено справу до судового розгляду по суті на 07.02.2019.Ухвалою суду від 07.02.19 відкладено розгляд справи на 12.03.2019. Судове засідання відбулося з використанням системи відеоконференцзв'язку за участю експерта ОСОБА_3, яка надала пояснення згідно наданого нею висновку про проведення експертизи. Ухвалою суду від 12.03.19 відкладено розгляд справи на 22.03.19 В судовому засіданні 22.03.19 оголошено перерву до 09.04.19.
Представник позивача подав пояснення по справі вх.№6055/19 від 05.04.19 з приводу заяви позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог та зазначив, що вимоги є документально не підтверджені, строк виконання за ними не наступив а сума боргу яку відповідачем зараховано як зустрічну однорідну є безпідставною. Заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Зауважив, що в порушення договірних зобов"язань відповідач недопоставив замовнику 175,30тонн пропілену на загальну суму 120 034,50євро, яку позивач просить стягнути.
Представник відповідача проти позову заперечив. Свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на заяву від 16.11.17 про зарахування зустрічних однорідних вимог в частині припинення відвантаження товару на суму 120 034,50євро та в частині припинення відшкодування збитків, додаткових втрат і сплаті штрафів в частині 120 034,50євро в зв"язку з неналежним виконанням договірних зобов"язань саме зі сторони позивача. За таких обставин вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.86 ГПК України, з"ясувавши обставини на яких грунтуються позовні вимоги, з врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
19.06.17 між «Р0LBILDINGSP.ZO.O.SPК.» та ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» було укладено зовнішньоекономічний рамковий договір №А201708716 на поставку пропілену в 2017 році.
Відповідно до п.1 предметом договору є продаж і купівля пропілену полімерної марки. Продавцем за договором виступає відповідач, покупцем - позивач.
Пунктом 2.2. Договору сторони погодили кількість поставленого щомісяця пропілену: у вигляді поставок: 4000мт +/-10% в місяць.
Згідно п.2.3. Договору, продавець гарантує поставляти пропілен до кордону в першій половині місяця до 15-го числа, згідно з графіком покупця. При будь-якому відхиленні від графіка поставки продавець негайно інформує покупця.
Пунктом 5.1. Договору визначено ціну пропілену в євро за 1 (одну) мт для кожного місяця згідно умов поставки (Інкотермс 2010), яка узгоджується продавцем і покупцем окремо в додатках до Договору на умовах поставки DАР Ягодин / Дорогуськ.
Відповідно до п.6.1 оплата за кожну 1000 т. пропілену здійснюється покупцем в євро в формі 100% передоплати шляхом банківського переказу протягом 2-х днів з дати виставленого рахунку продавцем. Рахунок відправляється продавцем на електронну пошту покупцеві. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок продавця.
Відповідно до п.7.1. Договору поставка продукції здійснюється на базисі DАР Ягодин/Дорогуськ (Інкотермс 2010) в залізничних цистернах продавця.
Пунктом 7.4. Договору передбачено, що право власності на товар і всі ризики випадкової втрати або випадкового пошкодження товару переходять до покупця в момент прибуття товару в цистернах продавця в момент проставлення штемпеля української прикордонної станції Ягодин (експорт).
В подальшому сторонами в порядку п. 5.1. Договору, були укладені Додатки до Договору №А201708716 від 19.06.2017р. :
- Додаток №1 від 03.07.2017 року на липень 2017р., пропілен у кількості 1000 т / мт на загальну суму 665 000.00 євро, з розрахунку 665,00 євро за одиницю. Рахунок № 23/35 від 04.07.2017г. був відправлений продавцем 04.07.2017р. та сплачений покупцем 05.07.2017р. у повному обсязі.
- Додаток №2 від 13.07.2017 року на липень 2017р., пропілен у кількості 1000 т / мт на загальну суму 665 000.00 євро, з розрахунку 665,00 євро за одиницю. Рахунок № 23/53 від
14.07.2017р. був відправлений продавцем 14.07.2017р. та сплачений покупцем 14.07.2017р. у повному обсязі.
- Додаток №3 від 31.07.2017 року на серпень 2017р., пропілен у кількості 3000 т / мт на загальну суму 1 995 000.00 євро, з розрахунку 665,00 євро за одиницю. Рахунок № 23/131 від 08.08.2017р. був відправлений продавцем 08.08.2017р. та сплачений покупцем 09.08.2017р. в розмірі 665 000.00 євро, 22.08.2017р. в розмірі 365 800.00 євро, 25.08.2017р. в розмірі 300 000.00 євро, 29.08.2017р . в розмірі 665 000.00 євро. Всього на загальну суму 1 995 800.00 євро.
- Додаток №4 від 31.08.2017 року на вересень 2017р., пропілен у кількості 900 т / мт на загальну суму 634 500,00 євро, з розрахунку 705,00 євро за одиницю. Рахунок № 23/347 від 26.09.2017р. був відправлений продавцем 03.10.2017р. та сплачений покупцем 03.10.2017р. в повному обсязі 634 500,00 євро.
Також сторонами було укладено наступні додаткові угоди до Договору №А201708716 від 19.06.2017р:
- додаткова угода №5 від 30.08.2017р., якою був змінений термін поставки за Додатком №3 на серпень від 31.07.2017р., а саме: період відвантаження серпень - вересень 2017р .;
- додаткова угода №6 від 29.09.2017р., якою був змінений термін поставки за Додатком №4 на вересень від 31.08.2017г., а саме: період відвантаження вересень-жовтень 2017р.,
- додаткова угода №7 від 29.09.2017р., якою був змінений термін поставки за Додатком №3 на серпень від 31.07.2017р., а саме: період відвантаження серпень - жовтень 2017р. Однак, як зазначає позивач, на день звернення з позовом до суду, зазначена додаткова угода підписана лише з боку покупця.
За Додатком №1 на липень від 03.07.2017р. і за Додатком №2 на липень від 13.07.2017р. здійснені поставки 16.07.2017р. на 495.1 т / мт пропілену, 19.07.2017р. - на 480.8 т / мт пропілену, 27.07.2017р.- на 790.3 т / мт пропілену, 28.07.2017р.- 228т / мт пропілену, а всього: 1994,2 т / мт. пропілену за липень 2017р. Як стверджує покупець, оплата проведена ним своєчасно згідно умов п.5.1. Договору, однак має місце факт недопоставлення товару 5,8 т. на загальну суму 3 857,00євро.
За Додатком №3 на серпень від 31.07.2017р. оплата з боку покупця проведена в повному обсязі, 1 995 800.00 євро і навіть з переплатою в 800 євро. При цьому, сторонами в електронному вигляді 03.08.2017р. узгоджений план відвантаження пропілену на серпень 2017р., який являє собою наступний графік: з 14.08.2017р. по 15.08.2017р. - 1000т., З 24.08.2017р. по 25.08.2017р. - 1000 т., З 30.08.2017р. по 31.08.2017р. - 1000т., тобто всього 3000 т. Однак, продавцем фактично по Додатку №3 від 31.07.2017р. на серпень 2017р. поставлено пропілену всього 2826,50 т., тобто залишається недопоставленним обсяг 173,5 т. за серпень 2017р. за ціною 665.00 євро за т / мт на суму 115 377, 50 євро.
Таким чином, обсяг оплаченого позивачем та недопоставленого з боку відповідача пропілену по Додатку № 3 від 31.07.2017р. до Договору - становить 173,5 т за ціною 665 євро за т / тм на суму 115 377, 50 євро, (у тому числі 800.00євро, що є надлишково сплачені покупцем за даним додатком; по Додатку 1 від 03.07.2017р. і по Додатку 2 від 13.07.2017р. до Договору становить - 5,8 тонн в сумі 3 857,00 євро, що в загальній сумі складає 120 034,50 євро і вагою недопоставленого пропілену 175.30 тонни.
За таких обставин позивач стверджує, що віповідачем неналежним чином виконано своє зобов'язання за зовнішньоекономічним рамковим Договором від 19.06.2017р. №А201708716 на поставку пропілену в 2017році, в частині недопоставки в адресу позивача 181,1 т. пропілену на суму 119 234,50 євро та неповернуто надмірно сплачені позивачем 800 євро за рахунком №23 /131 від 08.08.2017р. (попередня оплата за додатком №3 від 31.07.2017р. до Договору).
Для підтвердження заборгованості по взаєморозрахунках між сторонами по договору, позивач надав суду висновок експерта №2-12/02 від 12.02.18.
При цьому, як вбачається із зібраних у справі матеріалів, 16 листопада 2017р. відповідачем було направлено на адресу позивача заяву за № 1678 про зарахування зустрічних однорідних вимог . Згідно зазначеної заяви зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та відповідачем було визначено наступним чином: зобов'язання відповідача в частині відвантаження товару припинились в частині, яка складає 120 034,50 євро; зобов'язання позивача по відшкодуванню збитків, додаткових витрат і сплаті штрафів, приведених в даній заяві, припинились в частині 120 034,50 євро.
Як стверджує відповідач, підставою для направлення зазначеної заяви № 1678 слугувало неналежне виконання зобов'язань по договору зі сторони саме позивача, що привело до того, що відповідач зазнав істотних збитків, а саме: відсутність придбання товару у розмірі гарантованих щомісячних об'ємів, зокрема придбання товару у жовтні 2017р.Графік постачань товару на жовтень 2017 року в порядку, встановленому договором, позивач не надав. У зв'язку з чим повний місячний об'єм товару, передбачений пунктом 2.1. Договору, в жовтні 2017 року не поставлявся з вини позивача, а був поставлений товар всього лиш у кількості 900 т. замість 3100 мт.
21.09.17 від позивача поступив лист, згідно з яким позивачем запропоновано визначення ціни товару по формулі ІСІS (соntract ргісе) - 125 ЕUR/т. У проекті Додатку №5, який відповідач направив позивачу на підписання, вартість товару визначалася з урахуванням ціни запропонованої позивачем в листі від 21.09.2017 року. Тобто, сторони прийшли до згоди стосовно вартості товару в жовтні 2017 року , що складає 735 євро за тонну товару. Таким чином, в жовтні 2017 року покупець зобов'язаний був здійснити оплату за 3100 т товару вартістю 735 євро за тонну в сумі 2 278 500, 00 євро (розрахунок наведений в заяві № 1678). Проте, як випливає із зібраних у справі доказів, позивач графік постачань товару на жовтень 2017 року в порядку передбаченому договором не надав, оплату 3100 т товару не здійснив чим порушив зобов'язання передбачені договором .
Крім того, як зазначає відповідач, з боку позивача наявні і інші порушення зобов"язань за договором, що спричинило збитки відповідачу, зокрема, щодо недоотримання запланованих коштів від планової реалізації вже виготовленого товару, у зв'язку з чим для покриття запланованих витрат відповідач змушений був залучити кредитні кошти по кредитній лінії, а також неодноразові порушення зобов'язань за договором стосовно зливу цистерн. Вищевказане позивачем не спростовано.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Як встановлено судом, за своєю правовою природою, зовнішньоекономічний рамковий договір від 19.06.2017р. №А201708716 на поставку пропілену в 2017 році, укладений між сторонами, є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч. 2 ст. 601 ЦК України) .
Аналогічні положення містяться у ст. 202,203 ГКУ, в яких визначено, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.
Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено чинним законодавством, за загальними правилами про правочини здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Як зазначено вище, датою вчинення заяви № 1678 є 16.11.2017р.
Із викладеного вище вбачається, що відповідач є кредитором позивача на суму 1 214 578,69 євро (збитки, штрафи, компенсації за неналежне виконання зобов'язань по Договору) та одночасно боржником позивача на суму в розмірі 120 034,50 євро. В свою чергу позивач є кредитором відповідача на суму 120 034,50 євро та одночасно боржником відповідача на суму 1 214 578,69 євро. Зазначені вище взаємні грошові вимоги є однорідними, а тому підлягають зарахування в порядку встановленому законодавством.
Будь-які судові рішення про визнання недійсним чи неукладеним одностороннього правочину, вчиненого відповідачем відсутні, а тому, відповідно до норм чинного законодавства України, відсутні правові підстави вважати зарахування зустрічних однорідних вимог таким, що не відбулось та не спричинило правових наслідків для сторін.
За таких обставин, слід вважати, що господарське зобов'язання відповідача щодо сплати 120 034,50 євро позивачу припинилось шляхом зарахування однорідних грошових вимог викладених в Заяві № 1678 в сумі 120 034,50 євро.
Аналогічної правової позиції щодо зарахування зустрічних вимог дотримується Вищий Господарський суд України зокрема в постанові по справі №914/3671/15 від 13.07.16 та Верховний суд в постанові від 13.12.18 по справі №910/21263/17.
Щодо висновку експерта № 2-12/02 від 12.02.2018р.на який позивач посилається як на підтвердження наявності боргу відповідача слід зазначити, що як встановлено судом під час дослідження даного висновку та при наданні експертом пояснень в судовому засіданні, експерт при складанні вказаного висновку не був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відповідно, інформація про таку відповідальність не міститься в тексті поданого висновку . Відтак, виходячи з положень ст.ст.73, 101 ГПК України, такий висновок експерта не може бути прийнятий до уваги судом як належний доказ у справі.
Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 ГПК України).
Частиною 8 ст.80 ГПК визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В силу дії положень ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч.2 ст.31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
За таких обставин заперечення відповідача про те, що дана справа не підлягає розгляду Господарським судом Івано-Франківської області, судом не приймається.
Судові витрати по сплаті судового збору, а також витрати на звернення з позовом до суду та на залучення судового експерта, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236-238,240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю.І.
Повне рішення складено 18.04.2019