справа № 2- 843/2010 рік
01 березня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.
при секретарі - Спіциній О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ДП " Бурвугілля"
про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - заборгованості по заробітній платі в сумі 13 783,10грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1300,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивує тим, що він працював на підприємстві відповідача, йому нараховували, але своєчасно не виплачували заробітну плату. За період з серпня по грудень 2009 року виникла заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 13 783,10 грн. При звільненні 10.12.2009 року, розрахунок з ним не провели.
До того ж, несвоєчасна виплата заробітної плати призвела до моральних страждань і вимагала від нього додаткових зусиль для організації його життя, а тому вказує, що йому спричинена моральна шкода, яку оцінив в 1300 грн..
11.02.2010 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, де позивач зазначає, що відповідно до ст. 117 КЗпП України йому повинен бути виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньомісячної заробітної плати 1919,31 грн..
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснивши, що за період з серпня по грудень 2009 року йому нарахували зарплату, яка йому не була виплачена, а при звільненні 10.12.2009 року повного розрахунку з ним не провели. Загальна сума заборгованості по зарплаті складає 13 783,10 грн., із них: - 8168,44 грн. заборгована заробітна плата; компенсація за втрату частини заробітної плати 378,96 грн., компенсація за невикористану відпустку становить 6463,76 грн., а вихідна допомога 1919,31 грн. Крім того просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення по день винесення рішення суду.
Моральна шкода спричинена тим, що своєчасно не виплачували зарплату і сім'я була в скрутному матеріальному становищі, а тому вимушений був позичати гроші, оскільки необхідно були кошти на лікування дитини та навчання, що відобразилось на нервовому перенапруженні, але доказів в підтвердження цього не надав.
Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди визнає в сумі 50 грн., а інші вимоги визнав в повному обсязі, заборгованість по виплаті зарплати утворилась тому, що підприємство знаходиться в скрутному становищі, але доказів в підтвердження цього не має.
Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і ч., ч.1, 4 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів, при звільненні працівника підприємство повинно провести з ним розрахунок в день його звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Позивач звільнений з роботи 10.12.2009 року, у передбачені законодавством строки відповідач з ним не розрахувався. Заборгованість по зарплаті складає 13 783,10грн., що підтверджується довідкою від 12.01.2010 року. До суду не надійшло даних про те, що з моменту звільнення позивача по день розгляду справи з ним проводились розрахунки, а тому суд стягує на користь позивача всю суму заборгованої йому заробітної плати.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У цьому разі перебіг 3-х місячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку, відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. зі змінами та доповненнями. Таким чином, законом чітко визначено, які виплати і за яких умов можуть враховуватись при покладені матеріальної відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, та строк звернення до суду, а тому позивач має право на отримання сум компенсації відповідно до ст.117 КЗпП.
Також суд вважає, що є вина підприємства в тому, що несвоєчасно була виплачена заробітна плата, так як представник відповідача не надав доказів та не довів того, що вини його підприємства немає.
Середньомісячна заробітна плата позивача складала - 1919,31 грн., звільнений позивач 10.12.2009 р., просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку а період з дня звільнення по день винесення рішення суду.
А тому суд, в межах заявлених позивачем вимог, стягує на його користь 4909,86грн.
(Розрахунок: (1919,31грн. х 2 міс. + 89,27 грн. х 12 роб. дн. = 3838,62 грн. + 1071,24 грн. = 4909,86 грн.).
Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, так як відповідач порушив законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантоване йому ст.43 Конституції України, ст., ст.1, 24 Закону України "Про оплату праці" та ст.115 КЗпП України.
В обґрунтування своєї вимоги позивач пояснив суду з яких міркувань виходив визначаючи те, що йому спричинена моральна шкода в таких значних розмірах та навів доводи, надав частково докази в підтвердження цього.
Представник відповідача не довів, що вини його підприємства немає.
Виходячи з розміру заборгованої заробітної плати, терміну її невиплати, з урахуванням пояснень позивача, ступеню моральних страждань перенесених ним та наданих доказів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача повинна бути стягнута моральна шкода в розмірі 100 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, так як спірні правовідносини виникли з трудових правовідносин, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 195,42 грн. виходячи з розміру задоволених майнових вимог та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст., ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст., ст.1, 24,34 Закону України "Про оплату праці", ст., ст. 11, 60, 209, 212 - 215, 218, п.2 ст.367 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ДП " Бурвугілля" на користь ОСОБА_1 - 13783(тринадцять тисяч сімсот вісімдесят три)грн.10коп. заборгованої заробітної плати, 4909(чотири тисячі дев'ятсот дев'ять)грн.86 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 100 (сто)грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього - 18 792(вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто дві)грн.96 коп. та 195,42 грн. судового збору на користь держави і 120грн. за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення в частині стягнення заробітку в межах місячного платежу в сумі 1919,31грн. допустити до негайного виконання.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або оскаржується в порядку встановленому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий: