Справа № 495/4035/18
Провадження № 2/496/656/19
02 квітня 2019 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Богдан Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень,
Позивачка, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнову шкоду у розмірі 176120 грн. та моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що в серпні 2015 року батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 зник. По вказаному факту було розпочато досудове розслідування №12015160250000995. В ході слідства було оголошено підозру відповідачу по справі, якого було звинувачено у вчиненні низки злочинів відносно зниклого ОСОБА_2 та його майна, зокрема: у вбивстві ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України, у викраденні належного йому автомобіля «Опель Астра» за ч. 1 ст. 289 КК України, у викраденні належних вбитому грошових коштів у сумі 352240 грн. (еквівалент 16000 дол. США + 10000 грн) за ч. 4 ст. 185 КК України.
Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2016 року відповідача по справі було засуджено за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на її користь майнову шкоду у розмірі 352240 грн. та компенсацію моральної шкоду у розмірі 100000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20.03.2018 року вказаний вирок було скасовано у частині цивільного позову ОСОБА_4 та направлено на новий розгляд у порядку цивільного судочинства у зв'язку з тим, що на час ухвалення вироку Білгород-Дністровському районному суду не було відомо про існування неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і було прийнято рішення тільки по цивільному позову ОСОБА_4
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати у його відсутність.
Відповідач відбуває покарання в ДУ «Південна виправна колонія (№51)». 18.02.2019 року Біляївський районний суд Одеської області направив на адресу ДУ «Південна виправна колонія (№51)» лист, в якому просив вручити ОСОБА_3 копію позовної заяви з додатком та з'ясувати у засудженого ОСОБА_3 , чи визнає він позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, якщо ні, тому чому, та що може пояснити з приводу позовних вимог, а також зазначено дату розгляду справи. Але на адресу Біляївського районного суду не надходило відзиву, жодних письмових пояснень та заяв від ОСОБА_3 , а тому суд, вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З ухвали Апеляційного суду Одеської області від 20.03.2018 року, вбачається, що 14 серпня 2015 року приблизно о 19.00 годині, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись біля будівлі, розташованої: на відстані 400 метрів від будинку № 24, по вулиці Шилова, с . Вигода, Біляївського району Одеської області , під час сварки, виниклої на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи навмисно, з метою вбивства, здійснив постріл з мисливської рушниці марки «ТОЗ-БМ» сторону ОСОБА_2 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального дробового поранення грудної клітини, від якого потерпілий ОСОБА_2 помер на місці події.
Далі, ОСОБА_3 , діючи умисно, таємно заволодів транспортним засобом, який фактично належав потерпілому ОСОБА_2 та перебував у його користуванні, на якому з місця події зник, розпорядившись вказаним автомобілем на власний розсуд.
В той же день, о 23.00 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи біля недобудованого будинку, розташованого на земельні ділянці АДРЕСА_1 , що належав потерпілому ОСОБА_2 , діючи умисно, за допомогою ключів, які знайшов в салоні автомобіля марки «Opel Astra» державний номер НОМЕР_1 проник до гаражного приміщення вищезазначеної недобудованої будівлі, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 16000 доларів США, що на момент вчинення кримінального правопорушення за курсом НБУ (1 долар США складав 21,39 гривень) складало 342 240 гривень та 10 000 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток загалом на суму 352 240 гривень.
Вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.09.2016 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на її користь майнову шкоду у розмірі 352240 грн. та компенсацію моральної шкоду у розмірі 100000 грн.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на її користь майнову шкоду у розмірі 352240 грн. та компенсацію моральної шкоду у розмірі 100000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 20.03.2018 року вказаний вирок було скасовано у частині цивільного позову ОСОБА_4 та направлено на новий розгляд у порядку цивільного судочинства у зв'язку з тим, що на час ухвалення вироку Білгород-Дністровському районному суду не було відомо про існування неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і було прийнято рішення тільки по цивільному позову ОСОБА_4
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та рішення Біляївського районного суду Одеської області від 18.07.2016 року батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 тобто чоловік, якого було вбито обвинуваченим.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 викрав у загиблого ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 352240 грн., а також той факт, що крім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є іще один потерпіла особа ОСОБА_4 , яка теж пред'явила позов до засудженого, а тому суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 176120 грн., яка відповідає половині коштів викрадених у вбитого ОСОБА_2 ..
Частиною 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна ; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 вказаної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Враховуючи те, що малолітня дитина втратила батька та позбавлена батьківського піклування, а тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166 - 1168, 1177 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну шкоду, завдану злочином у сумі 176120 грн. та моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2761 грн. 20 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд.
Повне судове рішення буде складено 12.04.2019 року.
Суддя Л.О. Пендюра