Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Одеса
Справа № 521/5395/16а
Провадження № 2а/521/2/19
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Ардаковська А.О.,
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_3.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси
Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області
Представник - Бурдейна О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, просила суд: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_3 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165 КпАП України, провадження у справі закрити; визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_3 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КпАП України, провадження у справі закрити, посилаючись на такі обставини.
12 лютого 2016 року відносно ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було складено Протокол № 55 про адміністративне правопорушення, передбачене п. 178.6 ст.178 ПКУ та Протокол № 54 про адміністративне правопорушення, передбачене абз. 1 п. 2. ч. 1. ст. 7, п. 11. ст. 8, п. 2 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Того ж дня, постановою про накладення адміністративного стягнення за неведення книги обліку і витрат на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн., постановою про накладення адміністративного стягнення за неповну та несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Вказані протоколи та постанови складені відповідачем на підставі Акту планової документальної виїзної перевірки діяльності позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 04.12.2012 р. по 31.12.2014 р. від 13.11.2015 року за №6588/15-52-17-01/НОМЕР_1.
Позивач вважає, що вказані постанови є протиправними з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КпАП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 245, 276 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Згідно зі ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з протоколів, на підставі яких були винесені оскаржувані постанови, позивача жодним чином не сповістили про час та місце розгляду справи, не роз'яснили прав та обов'язків, не відібрали ніяких пояснень по суті порушення. Відмова позивача від підпису протоколу виконана не позивачем, а особою, яка його склала.
Перевірка тривала у період з 19.10.2015 р. по 30.10.2015 р. з подальшим продовженням на 5 робочих днів. Як зазначено вище за результатами перевірки складений відповідний акт. Того ж дня винесені постанови про накладення на позивача адміністративного штрафу. Тобто проміжок часу між виявленням порушення та притягненням до адміністративної відповідальності становить майже 3 місяці. Частиною 1 ст. 38 КпАП України визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Представник відповідача надав заперечення на позов, за яким позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з таких підстав.
ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну планову виїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 04.12.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 04.12.2012 року по 31.12.2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки №6588/15-52-17-01/НОМЕР_1 від 13.11.2015 року.
ОСОБА_3 відмовилась від підписання та отримання вказаного акту перевірки. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт про відмову від підписання акту перевірки №45/15-52-13-03 від 13.11.2015 року.
Дотримуючись вимог п. 86.3 ст. 86 ПК України ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надіслано акт документальної планової виїзної перевірки від 13.11.2015 р. № 6588/15-52-17-01/НОМЕР_1 ОСОБА_3.
29.12.2015 до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси поштовий конверт з актом повернуто працівником поштового відділення з зазначенням на конверті, що строк зберігання вичерпано. Отримавши конверт, ДПІ складено адміністративні протоколи № 54, 55 від 12.02.2016 року та постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до п. п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.
Позивач зазначає, що накладення адміністративного стягнення є незаконним через сплив двомісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 38 КпАП України встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КпАП України підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій ст. 38 КУпАП (адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення).
Враховуючи вимоги ст. 38 КпАП України, адміністративні правопорушення поділяють на триваючі правопорушення та правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому ст. 38 КпАП України встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП). За загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення.
КпАП України не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 р. № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Визначення поняття "триваюче правопорушення" знаходило своє відображення у листі Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2013 № 1101/Н/99- 99-15-04-01-14. Так, зокрема, Міндоходів України було зазначено, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад, у разі виявлення наступних проступків: відсутності обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов'язкова форма обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов'язаних з нарахуванням податків, і встановити які можна лише в ході документальної перевірки на підставі первинних документів). Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене в строк не пізніше чим через два місяці з дня його виявлення (з дати складання і підписання акту перевірки).
У зв'язку з тим, що акт документальної планової виїзної перевірки складено 13.11.2015 р., від підпису та отримання ОСОБА_3 відмовилася, датою підписання слід вважати 29.12.2015 р.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 червня 2016 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили постанови Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/1142/16 (головуючий суддя Танцюра К.О.) за позовом Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки).
14 січня 2019 року з Одеського окружного адміністративного суду надані копії постанови цього суду від 06.06.2016 року, Постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року та копія ухвали Вищого адміністративного суду України віл 04 липня 2017 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 січня 2019 року поновлено провадження у справі.
Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача після поновлення провадження у справі в судове засідання не з'явився.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.
12 лютого 2016 року відносно ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було складено Протокол № 55 про адміністративне правопорушення, передбачене п. 178.6 ст. 178 ПКУ та Протокол № 54 про адміністративне правопорушення, передбачене абз. 1 п. 2. ч. 1. ст. 7, п. 11. ст. 8, п. 2 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Того ж дня, постановою про накладення адміністративного стягнення за неведення книги обліку і витрат на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн., постановою про накладення адміністративного стягнення за неповну та несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.
Вказані протоколи та постанови складені відповідачем на підставі Акту планової документальної виїзної перевірки діяльності позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 04.12.2012 р. по 31.12.2014 р. від 13.11.2015 року за №6588/15-52-17-01/НОМЕР_1.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року у справі № 815/1142/16, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.01.2016 р. №000015707. Скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про сплату боргу від 12.11.2015 р. № Ф-2. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про застосування штрафних санкцій від 06.01.2016 р. №0000411707.
За постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задоволено частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року скасовано в частині задоволення вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06 січня 2016 року №000015707.
У вказаній частині прийнято нову постанову, якою скасувати податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06 січня 2016 року №000015707 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 106525,55 грн. В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року залишено без змін.
Колегія суддів погодилася з доводами апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_3 , яка проводить незалежну професійну діяльність не було подано податкову декларацію за результатами звітного 2012 року відповідно до п.178.4 ст. 178 Податкового кодексу України, що в свою чергу також не заперечується представником позивачки, а відтак застосовані податковим органом штрафні санкції у розмірі 170 грн. є правомірними.
Разом з цим, відповідно до абз.1 п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостоіврні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Тобто, визначальною умовою застосування до платників податків штрафних санкцій, визначених наведеною нормою, у разі подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, є те, що такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.
Таким чином, враховуючи встановлене порушення та відсутності доказів, які б спростували цей факт, а саме неподання податкових рахунків за формою 1ДФ, що передбачено п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України штрафні санкції у розмірі 510 грн., які були визначені податковим органом є також правомірними, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Колегія суддів також вважала за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги стосовно порушення позивачкою п.178.6 ст. 178 ПК України, а саме не ведення Книги обліку доходів і витрат за весь перевіряємий період не можуть бути підставою для визнання правомірним оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000151707, оскільки, як було зазначено у судовому засіданні представником апелянта, за вказане порушення відносно позивачки були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 163-1, ст. 164-1, ст. 165-1 КУпАП, а штрафні санкції до податкового повідомлення-рішення не враховувались.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від №0000151707 від 06 січня 2016 року підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 106525, 55 грн. (107205, 55 грн. (загальна сума збільшеного грошового зобов'язання ) - 170 грн. (штрафні санкції за неподання податкової декларації за 2012 рік) - 510 (штрафні санкції за неподання податкових розрахунків за формою 1ДФ) = 106525, 55 грн.).
Разом з цим, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необгрунтованості твердження відповідача стосовно заниження чистого оподатковуваного доходу, за результатом якого донараховано недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 104447,75 грн., а тому вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску №Ф-2 від 12 листопада 2015 року та рішення №0000411707 від 06 січня 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нараховано єдиного внеску, яким до ОСОБА_3 застосовано штрафні санкції у розмірі 104447,75 грн. також підлягають скасуванню.
Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2017 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 164-1 КпАП України порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат , а саме неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 165-1 КпАП України порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 36 КпАП України при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд вважає, що зазначене вище є підставою для скасування постанови.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП України.
Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні . Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили . Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі розгляду в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 36, 164-1, 165-1, 251, 280, 288, 293 КпАП України, ст. ст. 5, 6, 9, 77, 78, 245, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (м. Одеса, вул. Стовпова, 17, код 39565551) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_3 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165 КпАП України, провадження у справі закрити.
Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_3 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КпАП України, провадження у справі закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі складено 17 квітня 2019 року.
Суддя Гуревський В.К.