Справа № 761/36854/18
Провадження № 2/761/2421/2019
(заочне)
27 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Шлапаковій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. 17 жовтня 2017 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як Підрядником, та ОСОБА_1, як Замовником, був укладений та підписаний договір підряду. Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Підрядник зобов'язується за кошти Замовника виготовити та встановити розпашні ворота і хвіртку (товар), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар за ціною, що складає 25615,00 грн., з яких 15815,00 грн. вартість матеріалу, 9200,00 грн. вартість виготовлення, та 600,00 грн. вартість установки. Згідно з п. 2.1 Договору Підрядник зобов'язується: не пізніше 03.12.2017 року, тобто 46 (сорока шести) календарних днів з дня набрання чинності цього Договору передати Замовнику товар. Як зазначено пунктом 3.1 Договору, оплата товару здійснюється Замовником за визначеною в п. 1.1 цього Договору ціною та у визначений п. 2.2 цього Договору строк шляхом оплати узгодженої сторонами вартості матеріалів в сумі 15800,00 грн. в день укладання Договору, та узгодженої сторонами вартості робіт в сумі 9 800,00 грн. в день передачі Товару. Відповідно до розписки, написаної Відповідачем в кінці другої сторінки Договору, кошти згідно пункту 3.1 Договору, а саме: вартість матеріалів в сумі 15800,00 грн. були сплачені Позивачем в день укладання Договору. Незважаючи на ту обставину, що Позивачем було сплачено аванс у вигляді оплати вартості матеріалу згідно п 3.1 Договору, Відповідач взяті на себе зобов'язання, у визначений за погодженням сторін строк, перед Позивачем не виконав. З огляду на вищенаведене, положення чинного законодавства України представник позивача просить суд розірвати договір підряду від 17 жовтня 2017 року укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 16913,82 грн. з яких аванс, відповідно до п. 3.1 Договору, складає 15800,00 грн., інфляційне збільшення заборгованості в розмір 738,52, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 375,30 грн.; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
30.10.2018 року винесено ухвалу про відкриття провадження у даній справі, вирішено питання відповідно до положень ст.ст. 19,2374 ЦПК України про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначив, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином та у спосіб, передбачений ЦПК України. В судове засідання не з»явився, заяв, клопотань, відзиву на позов в адресу суду не направляв.
За таких обставин та зважаючи на приписи ст.ст. 223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду позивача.
Дослідивши надані докази та надавши їм належну оцінку суд приходить до висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 В повному обсязі, виходячи з наступного.
Встановлено, що 17 жовтня 2017 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як Підрядником, та ОСОБА_1, як Замовником, був укладений договір за умовами якого ФОП ОСОБА_2 взяв на себе зобов»язаня за кошти позивача ОСОБА_1 виготовити та встановити розпашні ворота і хвіртку (товар), а замовник взяв на себе зобов»язання прийняти та оплатити: товар за ціною, що складає 25615,00 грн., з яких 15815,00 грн. вартість матеріалу, 9200,00 грн. вартість виготовлення та 600,00 грн. вартість установки.
При цьому Згідно з п. 2.1 Договору Підрядник зобов'язався не пізніше 03.12.2017 року, тобто 46 (сорока шести) календарних днів з дня набрання чинності цього Договору передати Замовнику Товар.
В свою чергу позивач (Замовник) взяв на себе зобов»язання (п.3.1. Договору) здійснити оплату товару за визначеною в п. 1.1 цього Договору ціною та у визначений п. 2.2 цього Договору строк шляхом оплати узгодженої сторонами вартості матеріалів в сумі 15800,00 грн. в день укладання Договору, та узгодженої сторонами вартості робіт в сумі 9 800,00 грн. в день передачі Товару.
Зобов'язанням,відповідно до ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, відповідно до ст. 526 ЦК України.
Так, як свідчать матеріали справи, кошти згідно пункту 3.1 Договору, а саме: вартість матеріалів в сумі 15800,00 грн. були сплачені ОСОБА_1. що підтверджується договором, укладеним між сторонам.
Так, з огляду на права та обов»язки які виникли між позивачем та відповідачем, до правовідносин. Які виникли між сторонами мають бути положення ЦК України, які регулюють договір підряду.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За положеннями ст. 865 ЦК України За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
При цьому, в розумінні вимог ст. 873 ЦК України вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.
Представник позивача зазначає, що незважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 було сплачено аванс у вигляді оплати вартості матеріалу згідно п 3.1 Договору, Відповідач взяті на себе зобов'язання, у визначений за погодженням сторін строк, перед Позивачем не виконав.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про зворотне - виконання взятих ФОП ОСОБА_2 зобов»язань за договором підряду.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно із ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Слід зазначити, що відповідно до положень ч. 3 ст. 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість задоволення вимог ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення з ФОП ОСОБА_3 аванс сплачений позивачем, відповідно до п. 3.1 Договору - 15800,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В розумінні положень чинного законодавства України, грошовим є будь-яке зобов'язання зі сплати коштів, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, то грошовим є також і правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Зважаючи на обставини встановлені в судовому засіданні порушення зобов»язань з боку позивача, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позову і в частини стягнення на користь позивача інфляційне збільшення заборгованості в розмір 738,52 грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 375,30 грн. Розрахунок було перевірено під час розгляду справи.
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому за ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів») вирішуючи питання щодо судового збору, суд керується приписами ч. 6 ст. 141 ЦПК України.
Представник позивача просить стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.
За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як свідчать матеріали справи, докази здійснення витрат на правничу допомогу відсутні, що унеможливлює стягнення зазначеної в позові суми на користь ОСОБА_1 з підстав, визначених ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,258,259,263,268,280-285,352,354 ЦПК України, ст.ст. 509, 610,611,651, 836,865,873 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити.
Розірвати Договір від 17 жовтня 2017 року укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1), суму сплачену за договором у розмірі 15800 грн. 00 коп. , інфляційне збільшення заборгованості в розмір 738 грн. 52 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 375 грн. 30 коп.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Київського апеляційного суду, у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: