Справа № 761/8216/18
Провадження № 2-а/761/543/2018
26 грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Шлапаковій А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Житомирі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР № 512843 від 14.02.2018,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Житомирі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР № 512843 від 14.02.2018. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою від 14.02.2018 р. серії БР № 512843 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Зазначена постанова винесена поліцейським роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Житомирі Департаменту патрульної поліції капралом Бурківським І.О. Позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з грубим порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню. В оскаржуваній постанові зазначено, що 14.02.2018 року, 12 год. 55 хв. на автодорозі Київ-Ковель-Ягодин, 107 км. водій керуючи ТЗ при виїзді з дороги, яка веде до с. Пиріжки на АД Київ-Ковель-Ягодин не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено) чим порушив вимоги п. 33.2.2 Д 1 ПДР України. Зазначене порушення не відповідає дійсним обставинам справи про що було зазначено в письмових поясненнях наданих поліцейському. Так, ОСОБА_1 рухався на власному автомобілі НОМЕР_1 по автодорозі з с. Пиріжки Малинського району Житомирської області під'їжджаючи до автодороги Київ-Ковель-Ягодин, 107 км. Перед виїздом на автодорогу Київ-Ковель-Ягодин, 107 км., яка була головною по відношенню до автодороги на якій знаходився позивач, він зупинився перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), яка знаходилася за знаком «Проїзд без зупинки заборонено» і була нанесена на автодорозі. Переконавшись, що немає перешкод для виїзду на головну дорогу, позивач почав рух на головній дорозі, після чого його зупинив поліцейський роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Житомирі Бурківський І.О., патрульний автомобіль якого знаходився на даному перехресті доріг і зазначив, що позивач порушив ПДР оскільки зупинився не перед дорожнім знаком «Проїзд без зупинки заборонено». Усні пояснення щодо не вчинення ПДР, оскільки ОСОБА_1 зупинився перед стоп-лінією хоча і за знаком не дали жодних результатів, тому позивач був вимушений написати письмові пояснення, оскільки поліцейський наполягав на вчиненні правопорушення. В подальшому, поліцейський взяв від позивача пояснення та записав дані, жодна постанова про накладення адміністративного стягнення на місці зупинки в присутності особи не складалась. Також, поліцейським проводилась відео зйомка руху та зупинку автомобіля, однак такі дані не відображені у постанові, що оскаржується. Вважає, що поліцейським Бурківським І.О. безпідставно проігноровано письмові пояснення і без наявності правопорушення винесено постанову. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що йому не роз'яснювались права та обов'язки. У зв'язку із викладеним просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР № 512843 від 14.02.2018, винесену поліцейським роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Житомирі Департаменту патрульної поліції капралом Бурківським І.О.
Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 09 березня 2018 у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного КАС України.
Від відповідача надійшов відзив на позов у якому зазначено, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, однак останні не можуть братись судом до уваги так як подані в порушення ч. 3 ст. 162 КАС України.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії БР № 512843 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. 00 коп.
Підставою для прийняття зазначеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу стала те, що 14 лютого 2018 року о 12 год. 55 хв. на автомобільній дорозі Київ-Ковель-Ягодин, 107 км., водій керуючи ТЗ при виїзді з дороги, яка веде до с. Пиріжки на АД Київ-Ковель-Ягодин не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено) чим порушив вимоги п. 33.2.2 Д 1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За умовами ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до пп. 33.2.2 ПДР України, знак пріоритету «Проїзд без зупинки заборонено». Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою , яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Як зазначив позивач він зупинився перед розміткою стоп-лінія, яка була наявна, тому ним не порушувався пп. 33.2.2 ПДР України.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач зазначив, що на місці зупинки автомобіля та його руху поліцейським Бурківським І.О. проводилась відео зйомка, однак не постанові про адміністративне правопорушення такі дані не зазначені.
Кім того, доказів відео зйомки з місця події судом отримано не було.
Стаття 280 КУпАП покладає на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).
ОСОБА_1 вказує, що постанова не була складена на місці та не оголошувалась йому.
Як вбачається із копії постанови БР № 512843 від 14.02.2018 р. остання не була вручена ОСОБА_1 в день її складання та не містить підпису особи, що його ознайомлено з текстом.
Стаття 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, окрім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що приймаючи спірну постанову відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, проте з порушенням порядку, визначеного КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Також, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 щодо визнання постанови протиправною, оскільки такий спосіб захисту не узгоджується з приписами ст. 286 КАС України.
Зважаючи на викладене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 77, 242, 250, 286, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, ст.ст. 122, 251, 222, 258, 280 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Житомирі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БР № 512843 від 14.02.2018 задовольнити частково.
Скасувати постанову серії БР 512843 від 14.02.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: