Справа № 752/3306/18
"12" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарями Юдицьким К.О. ,Головатюк І.І.
за участі
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», ОСОБА_4, ОСОБА_2 за участю третьої особи Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу та договору комісії недійсними, витребування майна з чужого володіння,
позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», ОСОБА_4, ОСОБА_2 за участю третьої особи Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу та договору комісії недійсними, витребування майна з чужого володіння. Свої вимоги мотивував тим, що автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 (а.с.15-16, 17, том 1), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 29 вересня 2017 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3. 10 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_2 на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу та перебуває на обліку в ГЦС МВС за реєстраційним № 5870 від 14 червня 2011 року уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5870/17/000138, відповідно до умов якого ОСОБА_2 придбав автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2. 14 серпня 2017 року позивачем подано заяву до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про незаконне заволодіння невстановленими особами спірним автомобілем. У зв'язку з чим просить визнати за ним право власності на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, визнати недійсним договір комісії № НОМЕР_4 від 10 червня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_4, щодо реалізації автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_4 від 10 червня 2017 року, укладеного між Першою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_2 та витребувати у ОСОБА_2 автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2.
Позивачем подано позов до Голосіївського районного суду м. Києва.
23 лютого 2018 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу направлено до Дніпровського районного суду м. Києва за підсудністю.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
19 листопада 2018 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Також, 19 листопада 2018 року ухвалою суду витребувано у Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори (03087, вул. Волинська, 6, м. Київ) належним чином завірені матеріли спадкової справи № 578/2017, відкритої після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Крім того, 19 листопада 2018 року ухвалою суду витребувано у Подільського управління поліції Головного управління поліції у місті Києві (02000, вул. Хорива, 20, м. Київ): належним чином завірені матеріли кримінального провадження № 12017100070004033 від 16 вересня 2017 року, належним чином завірені матеріли кримінального провадження № 12018100070000567 від 14 лютого 2018 року.
19 листопада 2018 року ухвалою суду витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» (01133, бул. М. Приймаченко, 1/27, м. Київ): 1. належним чином завірені матеріали укладення договору комісії № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, укладеного між Першою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_4 з усіма доданими до нього документами, 2. належним чином завірені матеріали укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, укладеного між Першою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_4 з усіма доданими до нього документами.
Також, 19 листопада 2018 року ухвалою суду залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» до участі у справі в якості співвідповідача.
14 січня 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Позивач підтримав позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що в рамках кримінального провадження встановлено, що придбаний відповідачем автомобіль має підробку ідентифікаційного номеру кузову. Тому він вважає, що автомобіль не є власністю відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Пояснив, що спірний автомобіль ним придбано до крадіжки. Висновок експертизи спростовує твердження позивача, що автомобіль, який належить йому у порядку спадкування, та автомобіль, придбаний відповідачем на підставі договору купівлі - продажу, є одним і тим самим автомобілем.
Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Судові повістки про виклик відповідача ОСОБА_4 та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» в судове засідання в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 (а.с.15-16, 17, том 1), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.19, том 1).
29 вересня 2017 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3 (а.с.13, том 1).
10 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_2 на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу та перебуває на обліку в ГЦС МВС за реєстраційним № 5870 від 14 червня 2011 року уклали договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5870/17/000138, відповідно до умов якого ОСОБА_2 придбав автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 (а.с.89-90, том 1).
Позивач просить визнати недійсним договір комісії № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_4, щодо реалізації автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року, укладеного між Першою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність у продавця спірного автомобіля повноважень на його продаж, оскільки брат позивача ОСОБА_5 - власник автомобіля, довіреності на відчуження автомобіля не надавав. Крім того, відповідач ОСОБА_2 не зареєстрував право власності на вказаний транспортний засіб, тому не набув статусу власника майна.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач ОСОБА_2 скористався своїм правом подачі відзиву до позову, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки згідно висновку експерта № 12-2/33 від 03 лютого 2018 року, відповідно до якого знаки 7-й, 9-й, 10-й, 13-й, 14-й, 15-й, 16-й, 17-й ідентифікаційного номера «НОМЕР_1», наданого на дослідження автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», чорного кольору, д/н НОМЕР_2, змінені кустарним способом. Первинний ідентифікаційний номер транспортного засобу наданого на дослідження «НОМЕР_5», а тому вилучений автомобіль у відповідача не є автомобілем, який належав на праві власності позивачу.
На підтвердження заперечень відповідач ОСОБА_2 надав суду довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» від 03 квітня 2018 року про укладання договору купівлі-продажу № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 (а.с.91, том 1), висновок експерта № 12-2/33 від 03 лютого 2018 року, відповідно до якого знаки 7-й, 9-й, 10-й, 13-й, 14-й, 15-й, 16-й, 17-й ідентифікаційного номера «НОМЕР_1» наданого на дослідження автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», чорного кольору, д/н НОМЕР_2, змінені кустарним способом. Первинний ідентифікаційний номер транспортного засобу наданого на дослідження «НОМЕР_5» (а.с.100-104, том 1).
Відповідач ОСОБА_4, представники відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» не скористалися процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК України).
Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії (ч. 1 ст. 1012 ЦК України).
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, правочин завжди дійсний, але він може бути дійсним умовно. Заінтересована особа може його оспорити, і тоді він втратить силу за рішенням суду.
Згідно до вимог ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні і оспорювані. Нікчемні - ті, недійсність яких прямо встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо). Оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом (ч. 2 ст. 215 ЦК).
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред»являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. В силу ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що позивач не є стороною договору комісії № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року та договору купівлі-продажу транспортного засобу № 5870/17/000138 від 10 червня 2017 року.
За встановлених обставин позивачем не доведено будь-яких порушень відповідачами його законних прав та інтересів при укладанні спірних договорів купівлі-продажу та комісії, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог про визнання недійсним договору комісії № НОМЕР_4 від 10 червня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_4 та визнання недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № НОМЕР_4 від 10 червня 2017 року, укладеного між Першою філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто» та ОСОБА_2, слід відмовити.
Крім того, позивач просить визнати за ним право власності на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2 та витребувати у ОСОБА_2 автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).
Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Разом з тим позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.
Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).
Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).
Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема, чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння.
Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, то наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.
Судом встановлено, 29 вересня 2017 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3. На спірному автомобілі «Toyota Land Cruiser Prado», чорного кольору, д/н НОМЕР_2, який придбаний відповідачем, знаки 7-й, 9-й, 10-й, 13-й, 14-й, 15-й, 16-й, 17-й ідентифікаційного номера «НОМЕР_1» змінені кустарним способом, первинний ідентифікаційний номер зазначеного транспортного засобу «НОМЕР_5».
Посилання позивача на обставини, встановлені висновком експерта № 12-2/33 від 03 лютого 2018 року про зміну ідентифікаційного номера «НОМЕР_1», наданого на дослідження автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», не є підставою для визнання права власності на транспортний засіб, який належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, оскільки експертом встановлено, що первинний ідентифікаційний номер транспортного засобу - "НОМЕР_5".
У зв'язку з викладеним суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності та витребування майна задоволенню не підлягають.
За встановлених обставин суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», ОСОБА_4, ОСОБА_2 за участю третьої особи Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу та договору комісії недійсними, витребування майна з чужого володіння повністю.
Керуючись ст.ст. 32, 129 Конституції України, ст.ст. 203, 204, 215, 216, 316, 317, 319, 330, 387, 388, 655, 626, 627, 628, 1011,1012 ЦК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-Авто», ОСОБА_4, ОСОБА_2 за участю третьої особи Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання права власності, визнання договору купівлі-продажу та договору комісії недійсними, витребування майна з чужого володіння відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17 квітня 2019 року.
Суддя Н.Є.Арапіна