Справа № 755/3206/19
"12" березня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Козачук О.М., розглянувши матеріали, які надішли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1, 18 лютого 2019 року, приблизно о 01 годині 36 хвилин, керував автомобілем «Hyundai Sonata», державний номер НОМЕР_1, по проспекту Гагаріна, 19, в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленим законом порядку проводився у лікаря нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 6 та за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 0,45 %.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явився, про причини неявки не повідомив, а тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1
Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно абз.1, 4 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись /згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року/.
Відповідно до ст.10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з абз.3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення.
Вивчивши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, суд приходить до наступного.
Вина ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 191889, висновком Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 18.02.2019 року № 001960, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результатом проходження ОСОБА_1 тестування на алкоголь, в графі результати тесту стоїть показник -0,45%, відеодиском з нагрудної камери працівника поліції, вважаю, що докази надані під час судового засідання, знайшли своє підтвердження.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, відповідно до ст.33 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 30, 33,34, 40?, 130 ч. 1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що на день винесення постанови становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: