Справа №2-474/10
02 лютого 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі:
головуючого судді - Мірошкіна О.І.
при секретарі - Кладун Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1, від імені якого за довіреністю діє ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Єнакієве про стягнення одноразової страхової виплати у відшкодування моральної шкоди,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Єнакієве про стягнення одноразової страхової виплати у відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що протягом 17 років позивач працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах зі шкідливими умовами праці.
Після медичного обстеження позивачу встановлено професійне захворювання - пневмоконіоз, з попутними артеріальна гіпертонія 1-2, атеросклеротичний кардіосклероз, про що було складено акт за формою П-4 від 07 лютого 2002 року.
Згідно висновку Донецької обласної МСЕК від 25 березня 2004 року у позивача встановлено безстроково 35% втрати професійної працездатності, із яких підтверджені 5% по трудовому каліцтву, 30% за професійним захворюванням, 3 групу інвалідності.
У зв'язку з наявним захворюванням позивач неодноразово звертався за медичною допомогою до лікувальних установ, проходив курс лікування. Крім того, він лікувався у медичних закладах.
Внаслідок вказаних обставин порушено звичайний устрій життя позивача, погіршився стан здоров'я, що привело до моральних та фізичних страждань, вимагає додаткових зусиль для організації життя.
Через ушкодження здоров'я на виробництві позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях, які він переносить. Тому просив стягнути з відповідача на користь позивача страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання в сумі 30 000 гривень.
Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве позов не визнав та пояснив, що на момент розгляду справи відсутні норми ОСОБА_3, які передбачають право потерпілих на відшкодування моральної шкоди, тому підстав для стягнення з відділення фонду сум у відшкодування моральної шкоди згідно закону не існує.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що під час роботи на підприємствах вугільної промисловості позивач здобув професійну хворобу, що підтверджується довідкою МСЕК від 25 березня 2004 року. З дня встановлення стійкої втрати працездатності вперше у позивача виникло право на отримання страхових виплат.
Постійна втрата працездатності по професійному захворюванню позивачу встановлена МСЕК від 23 березня 2004 року - 35% безстроково.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено ст.34 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та згідно з підпунктом «е» п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_3 України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №-3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1, та абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту «е» пункту 1 частини 1 ст.21, частини 3 ст.28 та частини 3 ст.34 ОСОБА_3, а також згідно п.22 ст.71 ОСОБА_3 України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №-489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим ОСОБА_3 зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту «е» пункту 1 частини 1 ст.21, частини 3 ст.34.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як ОСОБА_3 України «Про державний бюджет України на 2006 рік» так ї ОСОБА_3 України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.12 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Суд не може погодитись з посиланням представника відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве на те, що позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що ст.44 ОСОБА_3 України «Про державний бюджет України на 2008 рік» відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.
ОСОБА_3 №-1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, які є працівники, оскільки ОСОБА_3 передбачено, що укладаючи угоду про обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобов'язання надати застрахованим особам всі передбачені ст.21 ОСОБА_3 соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог ОСОБА_3 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого - право на життя, на охорону здоров'я тощо.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди 30 000 гривень велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності, встановленої по професійному захворюванню - 35%, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 9000 гривень.
В решті позову слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.10,11,209,212-215 ЦПК України, ст.9 ОСОБА_3 України «Про охорону праці», ст.21,28,34 ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», суд
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве р/р 37175400901043 в відділенні Держказначейства у місті Єнакієве МФО 834016 код ОКПО 25969015 (місто Єнакієве, вулиця Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 9000 (дев'ять тисяч) гривень.
В решті позову - відмовити.
Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Єнакіївського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: