17 лютого 2010 року Справа №2а-2214/10/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши матеріали
адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2
до Державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори
про оскарження відмови у вчиненні нотаріальних дій, -
16 лютого 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до адміністративного суду із позовною заявою до Державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори із позовними вимогами про визнання неправомірною постанови від 24 листопада 2009 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій та зобов'язати відповідача видати свідоцтво про право на спадщину за законом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що Штельмак Н.А. державний нотаріус Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, зокрема, це спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. В цій категорії спору передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.
Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо особа у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то така особа не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат». Відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач не здійснює щодо позивача владних управлінських функцій, відповідач не є суб'єктом владних повноважень, у тому числі делегованих, а оскаржувана постанова державного нотаріуса не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, спірні відносини не є публічно-правовими, а справа не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинна вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 17, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори про оскарження відмови у вчиненні нотаріальних дій.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з дня її отримання та подальшої подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) І.О. Верба
З оригіналом згідно Суддя І.О. Верба
Ухвала не набрала законної сили станом 17.02.2010 року Суддя І.О. Верба