16 квітня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника Чернецької О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - Чернецької О.М. на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Відповідно до постанови, 29 листопада 2018 року о 15:15 годині по вул. Пітерській, 7 у м. Києві, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Seat Leon, д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння:звужені зіниці очей, які не реагують на світло, не природна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
На вказану постанову суду, захисник ОСОБА_2 - Чернецька О.М. подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, вважає її незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушеннями норм матеріального і процесуального права. Судом не були належним чином досліджені докази, наявні в матеріалах справи, що призвело до передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2, при цьому, судом не враховано, що він самостійно, протягом двох годин з моменту складання протоколу, поїхав до лікаря нарколога, яким зроблено висновок про відсутність у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння, також не враховано наявний в матеріалах справи відеозапис, відповідно до якого, водій поводить себе спокійно, блідість обличчя відсутня, зіниці очей взагалі не перевірялися патрульним поліції. Разом з цим, апелянт зазначає, що на місці події були свідки того, що ОСОБА_2 погодився на проходження огляду, однак під тиском працівників поліції був вимушений на відеозапис надати таку інформацію, яку вимагав інспектор. Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника Чернецьку О.М., які в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до наступного.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №197543 від 29.11.2018 року, у якому викладені обставини вчинення правопорушення, а саме: що ОСОБА_2у присутності двох свідків відмовився проходити огляд на стан сп'яніння (а.с.1); поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з яких видно, що ОСОБА_2 у їх присутності відмовився проходити огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.2); даними диску з відеозаписом із нагрудної камери поліцейського.
Вказаний відеозапис був переглянутий і в ході апеляційного розгляду даної справи.
Доводи про те, що ОСОБА_2 не перебував у стані наркотичного сп'яніння, не можуть вплинути на законність оскаржуваної постанови суду першої інстанції та не звільняють ОСОБА_2 від відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки відповідальність за вчинення дій передбачених вказаною статтею настає як за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За даних обставин, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2у вчиненні вказаного правопорушення є правильними та законними.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.130 КУпАП є правильною.
Зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд належним чином проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_2у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. При прийнятті рішення, суд також врахував й особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, врахував, що дане правопорушення є грубим порушенням ПДР України.
Тому, із стягненням у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, апеляційний суд погоджується, і підстав для його зміни та пом'якшення не вбачає.
Таким чином, постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 рокує законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - Чернецької О.М. залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива