17 квітня 2019 року м. Київ
Справа № 755/546/17
Провадження: № 22-ц/824/5752/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Борисової О.В., Пікуль А.А.
секретар Глухенька М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 1 лютого 2019 року, постановлену під головуванням судді Гончарука В.П., за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про роз'яснення заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2017 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 109877,30 грн., тобто по 36625,76 грн. з кожного.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 5000 грн., тобто по 1666,67 грн. з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі в сумі 1049,92 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі в сумі 1049,92 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі в сумі 1049,92 грн.
У січні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Гненний Д.А. звернувся до суду із заявою, в якій просив роз'яснити зазначене рішення суду в частині його виконання, а саме, яким чином має відбуватись стягнення.
В обґрунтування заяви вказував, що у резолютивній частині заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року вказано про стягнення матеріальної шкоди у солідарному порядку, при цьому, також зазначено і про стягнення розміру шкоди у рівних частках з боржників, а тому резолютивна частина даного рішення є незрозумілою та підлягає роз'ясненню.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 1 лютого 2019 року у задоволенні заяви приватного виконавця Гненного Д.А. про роз'яснення судового рішення відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, приватний виконавець Гненний Д.А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення та роз'яснити заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається один із двох способів виконання рішення суду, або визначення стягнення часткою, або солідарне стягнення з усіх боржників, відповідно рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року у цій частині є незрозумілим.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Правом відзиву на апеляційну скаргу відповідно до статті 360 ЦПК України інші учасники справи не скористались.
У судовому засіданні приватний виконавець Гненний Д.А. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог частини 2 статті 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Заслухавши приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2017 року, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 109877,30 грн., тобто по 36625,76 грн. з кожного.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 5000 грн., тобто по 1666,67 грн. з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі в сумі 1049,92 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі в сумі 1049,92 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі в сумі 1049,92 грн.
Дане рішення набрало законної сили.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д.А. від 29.12.2018 року було відкрито виконавче провадження за № 57984060 на підставі виконавчого листа № 755/546/17, виданого 21.03.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва.
Відповідно до приписів частин 1-3 статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Згідно роз'яснень, викладених у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, за змістом статті 271 ЦПК України, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Зі змісту зазначеної статті також убачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Колегія суддів приходить до висновку, що резолютивна частина заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2017 року є незрозумілою, оскільки в ній зазначено: «стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 109877,30 грн., тобто по 36625,76 грн. з кожного. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 5000 грн., тобто по 1666,67 грн. з кожного», що допускає декілька варіантів її тлумачення.
Даний висновок ґрунтується на тому, що у цивільних правовідносинах між сторонами можуть виникати солідарні зобов'язання, а саме: солідарне зобов'язання боржників або солідарні вимоги кредиторів.
При солідарному зобов'язанні боржників кредитор вправі вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного з солідарних боржників, має право вимагати недоодержане з решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки зобов'язання не погашено повністю. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним з боржників звільняє решту боржників від виконання вимог кредитора. Боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено законом або договором.
При порушенні солідарного обов'язку настає солідарна відповідальність, при якій кредитор може вимагати сплати неустойки або відшкодування збитків як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.
Отже, солідарний обов'язок виконання зобов'язання та стягнення, визначене в рівних частинах - одне друге виключаючі поняття.
Суд першої інстанції, відмовляючи у роз'ясненні ухваленого у справі рішення, на зазначені положення чинного законодавства уваги не звернув та дійшов помилкового висновку.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволеннязаяви про роз'яснення судового рішення з огляду на наступне.
З матеріалів справи убачається, що квартира № 26 за адресою м. Київ, вул. Краківська, 13-А, на праві приватної власності належить відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частинах.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності на квартиру належить в рівних частинах, то і відшкодовувати завдану шкоду вони повинні відповідно до частки кожного у праві власності, тобто, матеріальну шкоду в сумі 109877,30 грн., по 36625,76 грн. з кожного, та моральну шкоду в сумі 5000 грн., по 1666,67 грн. з кожного.
Керуючись ст. 271, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 1 лютого 2019 року скасувати та постановити нову.
Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про роз'яснення заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року задовольнити.
Роз'яснити, що відповідно до заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року підлягає стягненню з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 по 36625 грн. 76 коп. матеріальної шкоди з кожного та по 1666 грн. 67 коп. моральної шкоди з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді О.В. Борисова
А.А. Пікуль