Єдиний унікальний номер судової справи: 225/7102/18
Номер провадження: 2/225/199/2019
(заочне)
15 квітня 2019 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді Скиба М.М.,
за участю
секретаря судового засідання Солодкої Є.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Торецька в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
27 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування своїх вимог вказала, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2002 року, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час шлюбні відносини припинено, відповідач проживає окремо. Неповнолітня дитина мешкає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, інших утриманців не має.
Позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явився, надала суду заяву, про розгляд справи за її відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не прибув з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Беручи до уваги думку позивача, який не заперечував проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до положень ст.ст. 280-283 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п.17 ч.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07.09.2002 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Новоазовського районного управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом № 58. Від вказаного шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно свідоцтва про народження серії І-НО № 345438 від 26.05.2003 року батьками неповнолітнього ОСОБА_3 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Неповнолітня дитина знаходиться на утриманні матері, батько дитини матеріально не утримує сина в добровільному порядку.
Відповідно до акту вуличного комітету від 23.11.2018, складеного начальником дільниці №1 Приватного підприємства «Техноком Н» у присутності трьох свідків (сусідів), дитина ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, батько дитини участі у вихованні сина не приймає і за вказаною адресою не мешкає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Утримання дитини є рівним обов'язком як матері, так і батька.
З матеріалів справи вбачається, що днем пред'явлення позову позивачем є 27.11.2018 року.
Врахував вимоги ст.ст. 182,183 СК України, а саме: реальну можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, оскільки відповідач знаходиться у працездатному віці, не має інших аліментних зобов'язань та, будучи, батьком дитини, зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 27.11.2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Також з відповідача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в розмірі 704,80 грн., оскільки позивач був звільнений від його сплати при подачі позову відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ч.6 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-182 Сімейного Кодексу України, ст.ст.2,4,141,264,265,280 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: м.Новоазовськ, Новоазовський район, вул.Гриценка, 94/20), задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.11.2018 до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: