Справа № 641/1332/19
"17" квітня 2019 р. Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі :
головуючого судді - Колодяжної І.М.
за участю секретаря судового засідання -Ягодіної М.С.
справа № 641/1332/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову , -
До суду надійшла заява позивача про забезпечення позову , в якій остання просить: накласти арешт на земельну ділянку , кадастровий номер 6321655800:05:001:0733, площею 0.0611 га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1
В обгрунтування заяви зазначила, що враховуючи той факт, що визнавши свою провину у завдані шкоди (власноручно написана розписка) , ОСОБА_2, як до , так і після подання позову всіляко ухиляється від її відшкодування та робить все для того щоб істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно зі ст. 151 ч.1 п.7 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 6 зазначеної Постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав , свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
Крім того,позивач посилається лише на загальні підстави для накладення арешту на майно - незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення, відчуження автомобіля , при цьому переконливих доводів щодо причин, у зв”язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, тощо, не навів.
Даних щодо дійсної і реальної загрози відчуження рухомого майна відповідача та невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять, тому підстав для забезпечення позову немає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому відповідна заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити у повному обсязі.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п,ятнадцяти днів з дня її проголошення або підписання ухвали суду без її проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання , яким завершується розгляд справи.
У відповідності до п. 15 .5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції , до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комінтернівський районний суд м. Харкова .
Суддя ОСОБА_3