Справа 556/245/19
Номер провадження 2-а/556/6/2019
09.04.2019 року.
Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Іванків О.В.
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу патрульної поліції УПП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.02.2019 року відносно нього відповідачем була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за порушення правил перевезення вантажів. Вважає, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови було порушено його права, передбачені чинним законодавством, у зв'язку з цим вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, просив її скасувати. Про обставини справи зазначив, що 01.02.2019 року він їхав власним автомобілем НОМЕР_1 автодорогою Київ - Ковель, в автомобілі перевозив декілька мішків борошна, придбаних для власних потреб. Поблизу стаціонарного посту м.Маневичі, Волинської області, був зупинений працівниками поліції, які склали протокол та винесли постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП. Вважає постанову незаконною, просив її скасувати.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 01.02.2019 року поліцейським роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ОСОБА_3 при здійсненні патрулювання території о 14 год. 50 хв. було виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме ОСОБА_1 керуючи т/з «Mercedes -Benz 609» д.н.з. НОМЕР_2, перевозив вантаж - муку та не мав відповідних документів на перевезення вказаного вантажу, чим порушив п.11.1 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України. Враховуючи вчинення позивачем адміністративного правопорушення відносно нього винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. З наведених підстав відповідач просить відмовити позивачеві в задоволені позову. Також клопотав про розгляд справи за відсутності представника.
Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення, серія ВР №002656 винесеної 01.02.2019 року поліцейським роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ОСОБА_3, 01.02.2019 року о 14 год. 50 хв. на автодорозі М-07 Київ - Ковель - Яготин ОСОБА_1 керуючи т/з «Mercedes -Benz 609» д.н.з. НОМЕР_2, перевозив вантаж -борошно не маючи відповідних документів на перевезення вказаного вантажу, чим порушив наказ Міністерства транспорту №388 від 2018 року, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Вказана постанова винесена відповідачем в межах його компетенції, як це вбачається зі змісту ст.222 КУпАП.
Разом з тим, при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач не виконав інші вимоги законодавства про притягнення громадян до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 ч.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, у відповідності до ст.280 КУпАП, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, посадова особа, що здійснює розгляд, повинна встановити, чи мала місце подія правопорушення, чи винна особа, відносно якої складено протокол, у вчиненні правопорушення.
У відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, посадова особа оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
До числа доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, відносяться пояснення особи, яка вчинила правопорушення, пояснення потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів, протоколи про вилучення речей і документів, інші документи.
Разом з тим, в оглянутих судом матеріалах про притягнення ОСОБА_1до відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП відсутні будь-які докази на підтвердження його вини у скоєному.
Так, ч.1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність, поряд з іншими, за «порушення правил перевезення вантажів». Таким чином, диспозиція даної частини ст..122 КУпАП є банкетною, і передбачає відповідальність за порушення конкретних правил, в даному випадку - Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №130 від 10.10.2001 р. з наступними змінами та доповненнями, а також інших правил, що встановлені у передбаченому законом порядку, та регулюють перевезення вантажів.
Як вбачається зі ст.283 КупАП, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна, поряд з іншими даними, містити також зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові ВР №002656 винесеної 01.02.2019 року не вказано, порушення якого саме пункту Правил дорожнього руху допустив позивач, в той же є посилання на Наказ Міністерства інфраструктури №388 від 2018 року.
В той же час, єдиним наказом з таким номером, виданим Міністерством інфраструктури України, є наказ від 27.08.2018 року «Про затвердження Зміни до Плану підготовки проектів регуляторних актів у Міністерстві інфраструктури України на 2018 рік».
Посилання представника відповідача на порушення ОСОБА_1 п.11.1 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, наведене у відзиві, не може бути прийнятим судом до уваги, оскільки в оскаржуваній постанові таке посилання відсутнє.
Крім того, на думку суду, вказані Правила не можуть бути застосовані до випадків перевезення товарів громадянами з допомогою власного автотранспорту з огляду на таке.
Як вбачається зі вступу до Правил, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Наведене, а також аналіз змісту Правил засвідчує, що вони поширюються на випадки перевезення вантажів автомобільним транспортом у випадках укладення договорів перевезення.
В той же час, ОСОБА_1 пояснив, що він на власному автомобілі перевозив придбане для власних потреб борошно, і будь-яких доказів на спростування таких пояснень відповідач не надав.
Відповідно до ст. 77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналогічно, у відповідності до ст.255 ч.2 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Таким чином, при винесені постанови серії ВР №002656 винесеної 01.02.2019 року всупереч вимогам ст.ст.9, 245, 280 КУпАП відповідачем не здобуто доказів вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, тобто не доведено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що при винесені постанови про притягнення позивача ОСОБА_1до адміністративної відповідальності, відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, яке регулює притягнення громадян до адміністративної відповідальності. У зв'язку з викладеним, вказана постанова від 01.02.2019 року не може залишатись чинною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 286 ч.3 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 286 ч.3 КАС України постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення від 01.02.2019 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст. 241-246, 286 КАС України, ст. 247 ч.1 п. 1 КУпАП, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейським роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ОСОБА_2про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову поліцейського роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ОСОБА_2серії ВР №002656 винесеної 01.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., скасувати, і провадження у даній справі закрити.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.15.5) розділу У111 Перехідні положення КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.