Справа № 548/2240/18
Провадження № 2/548/126/19
16.04.2019 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
при секретарі судового засідання - Комаренко В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом,
Позиція позивача та заперечення відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначає, що позивачу на праві власності належить житловий будинок за адресою: с. Павлівка, вул. Першотравнева, буд. 10, Хорольського району Полтавська область, в якому, крім позивача, зареєстровані колишня невістка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3
Позивач зазначає, що відповідачі понад рік не проживають у будинку, оскільки виїхали в іншу місцевість, а факт реєстрації відповідачів у будинку порушують права позивача на вільне розпорядження і користування майном.
Тому, на підставі ст.ст. 316, 317, 319, 321, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, яке належить позивачу.
04.12.2018 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачі не отримали копію позову з додатками, про що свідчать поштові повідомлення, протягом строку, встановленого судом, не подали до суду відзиви на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, однак були належним чином повідомлені про розгляд справи через оголошення на сайті судової влади.
Позивач подав до суду заяву, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі за його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами спрощеного позовного провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З наданих до суду доказів, встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок за адресою: с. Павлівка, вул. Першотравнева, буд. 10, Хорольського району Полтавська область, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.12.2009 року та відповідним витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.12.2009 року.
Відповідачі, згідно довідок Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 23.11.2018 року, зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, однак не проживають за місцем реєстрації понад 10 років, що підтверджується актом комісії від 05.10.2018 року.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 317 ЦК України розкрито зміст права власності, яке надає власникові права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання чи проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України та ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житла, які проживають з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК України. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Частиною 2 ст. 64 ЖК України передбачено, що до членів сім'ї наймача належать чоловік наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Відповідно до ч. 1 ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, встановлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою ст. 71 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 44 Конституції України закріплено право громадян безперешкодно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Статтею 391 ЦК України передбачено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Суд приймає аргументи позивачки щодо наявності перешкод для неї у здійсненні права користування та розпорядження своєю власністю на підставі ст.ст. 317 - 319 ЦК України, оскільки вважає доведеним ту обставину, що відповідачі не проживають за місцем реєстрації та не несуть витрат по утриманню житлового приміщення, а будь-які угоди про порядок та умови користування будинком позивача між сторонами не укладалися.
Зважаючи на те, що позиція позивача щодо припинення права користування її житлом відповідачами, як членами сім'ї, які однак не проживають за місцем реєстрації понад 1 рік, відповідає правовим положенням ст. 405 ЦК України та ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд також приймає вимогу позивача про те, що відповідачі мають бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням, належним ОСОБА_1
Таким чином, факт реєстрації відповідачів в будинку позивача перешкоджає вільному користуванню та розпорядженню ним останньою, що порушує право власності позивача.
Зважаючи на зазначене та з метою захисту права власності позивача, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання про судові витрати судом не розглядалось у зв'язку з відсутністю відповідної вимоги в позовній заяві.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 150, 156, 163 ЖК України, ст. 3 СК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд
Позов ОСОБА_1
(ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: с. Павлівка, вул. Першотравнева, буд. 10, Хорольського району Полтавська область, паспорт серії КН № 366440, виданий Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області 03.04.1997 року)
до ОСОБА_2
(ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: м. Хорол, вул. Шевченка, буд. 57, Полтавська область, паспорт серії КО № 875530, виданий Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області 24.11.2011 року),
ОСОБА_3
(ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса: с. Павлівка, вул. Першотравнева, буд. 10, Хорольського району Полтавська область)
про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: с. Павлівка, вул. Першотравнева, буд. 10, Хорольського району Полтавська область.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: с. Павлівка, вул. Першотравнева, буд. 10, Хорольського району Полтавська область.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення шляхом подачі відповідної заяви до Апеляційного суду Полтавської області або, у відповідності до п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до Хорольського районного суду Полтавської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного тексту судового рішення: 16.04.2019
Суддя В.П. Старокожко