Справа № 564/649/19
09 квітня 2019 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Цвіркун О. С.
з участю секретаря Забейди А.В.
представника позивача - адвоката ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в майні подружжя
Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у майні подружжя, у якому, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати за нею, право власності на 1/2 частину жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого у місті Костопіль Рівненської області по вулиці Лугова, 23А (двадцять три "А"), а також право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,13 га, кадастровий номер 5623410100:02:004:0919, розташованої у місті Костопіль Рівненської області по вулиці Лугова, 23А (двадцять три "А"), із цільовим призначенням для обслуговування власного житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого підсобного господарства.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні уточненні позовні вимоги визнав повністю та просив суд їх задоволити.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов до переконання, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.03.1979 року, підтвердженням чого є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00022191894 від 22.02.2019 року (а.с.9).
Заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області № 564/407/14-ц від 06 травня 2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с.26).
Судом встановлено, що в період перебування в шлюбі Костопільською міською радою народних депутатів було надано відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку м.Костопіль Рівненської області вул.Лугова, 23а для будівництва індивідуального житлового будинку.
Встановлено, що у період перебування в шлюбі сторони побудували будинок, який почали будувати з вересня 1982 року та закінчили у листопаді 1985 року.
Актом про закінчення і введення в експлуатацію індивідуального будинковолодіння від 01.06.1988 року приймальною комісією у складі голови ОСОБА_4, членів комісії ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 постановлено вважати прийнятим пред'явлене до здачі будинковолодіння гр. ОСОБА_2 по вул.Лугова, №23а в м.Костопіль (а.с.12).
Згідно технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, розташований по вул. Лугова, 23а у м.Костопіль Рівненської області, виготовлений КП «Рівненське ОБТІ» станом на 19.07.2013 p., в цілому житловий будинок має 111,0 кв.м. загальної площі, 84,6 кв.м. житлової площі та складається із коридору-1 площею 6,9 к.в.м, санвузла-2 площею 7,5 кв.м., кладової-3 площею 2,8 кв.м., коридору-4 площею 9,2 кв.м., житлової-5 площею 14,7 кв.м., житлової-6 площею 26,1 кв.м., житлової-7 площею 16,8 кв.м., житлової-8 площею 14,6 кв.м., кухні-9 площею 1,4 кв.м. і до будинку відносяться такі надвірні будівлі та споруди: прибудова «а», погріб «Пг/а», вхідні сходи «а1», сарай-гараж «Б», сарай «В», вбиральня «Г», огорожа №1, огорожа №2, ворота №3, замощення «І» (далі за текстом - спірний житловий будинок із надвірними будівлями) (а.с.13-16).
Таким чином встановлено, що спірний житловий будинок було збудовано у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.
Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №158863177 від 07.03.2019 року вбачається, що на спірний житловий будинок 25.09.2013 року Реєстраційна служба Костопільського районного управління юстиції Рівненської області видала на ім'я відповідача ОСОБА_2 свідоцтво про право власності №9963318, а саме право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №2640592 від 18.09.2013 року (а.с.17).
Також, судом встановлено, що на підставі рішення Костопільської міської ради народних депутатів №220 від 27.05.1997 року відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії РВ №02784 від 05.06.1997 року, відповідно до якого він є власником земельної ділянки площею 0,13 га, розташованої у м.Костопіль, вул.Лугова, 23а Костопільського р-ну Рівненської обл., із цільовим призначенням - для обслуговування власного житлового будинку та господарських споруд і ведення особистого підсобного господарства (а.с.25).
З наведеного вбачається, що зазначену земельну ділянку відповідач набув перебуваючи з позивачем у зареєстрованому шлюбі.
На вказаній земельній ділянці розташований спірний житловий будинок із надвірними будівлями.
Статтею 22 КпШС України, в редакції чинній на момент побудови спірного будинковолодіння по вул. Лугова, №23а в м.Костопіль, встановлено, що майно, нажите подружжям на час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними права на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших причин не мав самостійного заробітку.
Аналогічні норми містяться у ст. 60, ст.70 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власністі незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Окрім того, частина 1 ст. 70 СК України визначає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, спірний житловий будинок із надвірними будівлями є об'єктом права спільної сумісної власності та підлягає розподілу між позивачем та відповідачем у рівних частках.
Щодо земельної ділянки, наданої для обслуговування спірного житлового будинку та надвірних будівель, суд вважає за вірне зазначити, що відповідно до положень статей 6, 17 ЗК України 1992 року, Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15 «Про приватизацію земельних ділянок», Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадян, (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року № 10) і статті 22 КпШС України, які були чинними на час приватизації відповідачем спірної земельної ділянки, земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку у земельному фонді.
Разом з тим, виходячи зі статті 30 ЗК України 1992 року, згідно з якою при переході права власності на будівлю і споруди разом з цими об'єктами переходить і право власності на земельну ділянку без зміни її цільового призначення, у разі будівництва подружжям на земельній ділянці будівель і споруд право власності на земельну ділянку відповідно виникає й в учасників спільної власності на ці будівлі та споруди. Аналогічне право в учасників спільної власності на будівлі і споруди виникає при приватизації земельних ділянок, на яких останні знаходяться.
Такі самі норми містяться в нині чинних статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України.
Таким чином, у позивачки виникло право спільної власності і на спірну земельну ділянку, на якій побудований спірний житловий будинок із надвірними будівлями також.
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного суду України від 09 грудня 2015 року у справі № 6-814цс15, від 16 грудня 2015 року у справі №6-2710цс15.
Враховуючи викладене, спірний житловий будинок із надвірними будівлями, а також спірна земельна ділянка є об'єктом права спільної сумісної власності та підлягає розподілу між позивачем та відповідачем у рівних частках - по 1/2 кожному, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22 КпШС, ст. 60, 68, 69, 70 СК України,328, 376, 377, 392 ЦК України, ст. 81, 141, 200, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у майні подружжя - задоволити.
Визнати за ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого у місті Костопіль Рівненської області по вулиці Лугова, 23А (двадцять три "А"), а також право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,13 га, кадастровий номер 5623410100:02:004:0919, розташованої у місті Костопіль Рівненської області по вулиці Лугова, 23А (двадцять три "А"), із цільовим призначенням для обслуговування власного житлового будинку та господарських будівель і ведення особистого підсобного господарства.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, вул. Лугова, 23А, м. Костопіль, Рівненська область, 35000.
Повний текст рішення складено 17.04.2019 року.
СуддяОСОБА_8