Справа № 559/363/19
Номер провадження 3/559/138/2019
17 квітня 2019 року Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Дубенської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт СР515743, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, директора ТОВ «КРЕЗ-ДУБНО», за ст. 41 ч.1 КУпАП,
14 лютого 2019 року інспектором праці Дубенської міської ради ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №ОМС-РВ103/1010/АВ/П/ПТ від 14.02.2019 ОСОБА_1вчинив адміністративне правопорушення 13.02.2019 о 17 год. 10 хв. у ТОВ «КРЕЗ-ДУБНО» за адресою вул..Садова, 51а, м.Дубно, Рівненська область, допустивши порушення законодавства про працю, а саме:
-в порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці» індексація заробітної плати за листопад та грудень 2018 року найманим працівникам ОСОБА_1 (директор), ОСОБА_3М.(швачка), ОСОБА_4О.(начальник цеху), ОСОБА_5 (швачка), ОСОБА_6 (швачка), ОСОБА_7 (швачка), ОСОБА_8 (швачка) не нарахована та не виплачена. А саме, коефіцієнт індексації в листопаді та грудні 2018 року становить 4%, (що є підставою для нарахування та виплати індексації) та згідно з нарахуванням заробітної плати за листопад - грудень 2018 року (книги нарахування заробітної плати за листопад - грудень 2018 року, та відомостей на виплату грошей за листопад-грудень 2018 встановлено, що Посадові оклади директора, швачок та начальника цеху встановлені з 02.01.2018 року не змінювався протягом року, що підтверджено штатним розписом, погоджений директором ТОВ «КРЕЗ - ДУБНО» від 02.01.2018.;
-не дотримано вимог ч.1 ст.115 КЗпП, ч1.ст.24 ЗУ "Про оплату праці" щодо обов'язку роботодавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. А саме, заробітну плату працівникам за жовтень місяць 2018 року в загальній сумі 22657,71 грн. виплачено 01.11.2018 (відомість на виплату грошей № 14), 02.11.2018 (відомість на виплату грошей № 15), 07.11.2018(видатковий касовий ордер від 07.11.2018). При цьому заробітна плата за першу частину місяця не виплачувалася.
В судове засідання правопорушник не з'явився, про час, дату та місце повідомлявся судом вчасно, належним чином, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 та на адресу місця роботи ТОВ «КРЕЗ-ДУБНО»: вл.Садова, 51а, м.Дубно Рівненська область(а.с.46,47,49,50,53,59,60,61,62), окрім того, було розмішено на офіційному сайті суду оголошення про виклик ОСОБА_1М.(а.с.56,57) та здійснено телефонограму (а.с.55). Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи - не подавав.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співвставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1, якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, виклик його в судове засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи.
За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, згідно зі ст. 268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які містяться у справі.
Вина ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення №ОМС-РВ103/1010/АВ/П/ПТ від 14.02.2019 (а.с.2-3), копією акту інспекційного відвідування юридичної особи №ОМС-РВ103/1010/АВ від 13.02.2019, та іншими матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративне правопорушення мало місце та скоїв його ОСОБА_1
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність судом не встановлено. Аналізуючи викладене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, зміцнення законності, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення такий вид адміністративного стягнення як штраф у межах, установлених ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 221, 245, 252, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 р. (із наступними змінами), -
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт СР515743 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Штраф підлягає сплаті порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому копії даної постанови, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт СР515743 в дохід держави судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя :